Поява в Україні західних винищувачів 4+ покоління відкриває не лише потужні воєнні можливості, але й широкі перспективи для розвитку авіаційної галузі. Не раз зазначалося, що процес переозброєння на західні літаки є довгостроковою інвестицією, тож питання про розвиток цього напряму є актуальним, як ніколи.
Так, Данія та Нідерланди вже мають намір надати Україні F-16 по завершенні навчання пілотів. Обслуговування, ремонт та підтримка боєздатності такої техніки як у воєнний час так і в період повоєнного відновлення може стати серйозним викликом для держави, але водночас відкриває можливості, про які Defense Express розповів Павло Верхняцький, директор української компанії COSA, що консультує міжнародні компанії у питаннях виходу на новий ринок, спеціалізуючись на наданні професійних послуг комплаєнс та стратегічної розвідки.
Читайте також: Скільки буде випускатися на рік F-16 та скільки часу необхідно, щоб його отримати після замовлення
Експерт відзначає, що виробництво компонентів в рамках міжнародних програм у літакобудуванні, космічній галузі є одним із найперспективніших напрямів для кооперації з іноземними партнерами. Це обумовлено тим, що в Україні є значні напрацювання в цій сфері. Крім того, Україна, як майбутній оператор літаків зразка НАТО, матиме розгортати підприємства з ремонту та обслуговування техніки, що поставлені західними країнами, як удосконалюючи власні наявні компетенції, так і відкриваючі нові можливості для партнерів.
"Виробників з цих країн може зацікавити наявна в Україні ресурсна база, зокрема, титан, алюміній, уран, літій та ін.," зазначив Павло Верхняцький, додаючи: "У складних геополітичних умовах і торгових війнах українські ресурси, а особливо їх місцева переробка, можуть бути важелем або мотиватором для залучення іноземних виробників зброї саме у нашу юрисдикцію".
Директор COSA навів декілька прикладів успішної кооперації українських компаній з іноземними гравцями галузі. Так, за словами експерта, завдяки правильному підходу щодо підтримки місцевих науково-освітніх програм, більше тисячі українських спеціалістів компанії Прогрестех-Україна, знаходячись на території України, надають інженерні та проектні послуги світовому гіганту авіабудування Boeing, беручи участь у проєктуванні Boeing 737 та новітнього Dreamliner.
При цьому державі відводиться провідна роль, адже вона має забезпечити умови для такого співробітництва як у зазначеній науково-освітній сфері, так і в міждержавних комунікаціях та держоборонзамовлені.
Ще одним прикладом є, безумовно, співпраця України й Туреччини в галузі виробництва безпілотних апаратів. Тут варто нагадати, що турецька компанія Baykar має намір відкрити завод із виробництва своїх безпілотників серій TB2, Kizilelma, Akinci на території України до 2025 року.
Цьому сприяли як той факт, що двигуни для цих літальних апаратів виробляються українськими підприємствами "Мотор-Січ" та "Івченко-Прогрес", так і активна участь держави в цьому процесі. Адже за україно-турецьким договором, підписаним у лютому 2022 року, під будівництво заводу було на пільгових умовах виділено ділянку, гарантовано ряд інших пільг.
Пільгова політика може стати одним із тих заохочень, що приверне увагу іноземних компаній до українського ринку, вважає Павло Верхняцький. Крім того, варто забезпечити доступ до сировини, включно із зручною логістикою, налагодити місцеве виробництво компонентів та забезпечити стале оборонне держзамовлення зі зрозумілими правилами та вимогами доступу до нього. Натомість поки що Україні бракує стратегії розвитку ОПК, звертає увагу експерт:
"Відсутність зрозумілої стратегії розвитку галузі, чи хоча б окремих підприємств – це ще одна проблема. Наприклад, не дуже зрозуміло, чому робилась ставка на виробництво пасажирських літаків, тоді, як реально конкурентними на міжнародних (та і на внутрішньому) ринках були саме військово-транспортні. Чому взагалі відволікався ресурс на очевидно неспроможний масштабуватися напрям?"
Одним із наслідків відсутності стратегії розвитку авіабудування є непослідовність політики: спонтанно виникали масштабні проєкти, але так само спонтанно "здувалися" через відсутність конкретної мети, неузгодженість дій різних відомств чи кадрові перестановки. Ці та інші моменти досі можуть відлякувати іноземні компанії від українського ринку, хоча перспективи на українському ринку вже привертають увагу навіть світових гігантів збройового ринку.
Підтвердженням тому є спільні ініціативи УкрОборонПрому із німецьким Rheinmetall, BAE Systems, чи навіть вивчення компанією Lockheed Martin можливості відкриття на території України центру для обслуговування та навчання пілотів F-16.
Повний текст інтерв'ю з Павлом Верхняцьким – Керуючим партнером та Директором СOSA стосовно того, як привабити лідерів міжнародного ринку працювати в Україні та що для цього має зробити українська влада, читайте тут.
Читайте також: Як привабити лідерів міжнародного оборонного ринку в Україну, забезпечити розвиток оборонки та боєздатність війська
