Минулий 2023 рік поставив дуже пряме питання: чи зможе західний ОПК розгойдатись та перейти на рейки, якщо не військового, то передвоєнного часу. І 2024 рік дав чітку відповідь - ні. Попри всі обіцянки, заяви та промови, слова не замінять справи, а декларації намірів - зброю.
Звісно позитивні зрушення є. Але не обіцяного 1 млн боєприпасів від ЄС до України до березня 2024 року. На цей показник вдалось вийти значно пізніше - лише на рівні листопада. І це з урахуванням "чеської ініціативи", коли снаряди викуповували у третіх країнах.
Читайте також: Перехоплювач "шахедів" Tytan з Німеччини, який тестують в Україні: чому геймерська приставка у ньому - це чудово (відео)
І хоча трохи краще з цим у США, але через те, що Вашингтон вклав у 2024 році на виробництво боєприпасів додаткових 3,1 млрд доларів. Але враховуючи те, що наступні кроки Трампа щодо реальної участі у безпеці Європи, як мінімум, непередбачувані, наразі це можливо винести за дужки. А, як говорилось впродовж усього 2024 року, є дуже висока вірогідність того, що Європа дійсно буде змушена вирішувати свої безпекові проблеми самостійно.
І зрештою 2024 став роком, коли у Європі у прямому сенсі лише закладали фундаменти нових оборонних виробничих потужностей. Але до того, як у нових цехах почнуть виробляти зброю - рік-два. Це звісно вже позитивно, але об'єктивно це мало відбуватись значно раніше. І бажано навіть не у 2022 році, а як мінімум у 2014 з анексії Криму, якщо не у 2008 під час агресії РФ проти Грузії.
Чому так сталось доволі красномовно описав новий Головнокомандувач ОЗС НАТО з питань трансформації П’єр Вандьє. Він прямо назвав європейських керівників "динозаврами, які бачать дим вулканів, але просто говорять, що це лише час змін". А також задекларував прописну істину, яка у поточній західний риториці звучить новелою - для відсічі агресії необхідно мати чим її відсікати.
Але його слова про людей, які роками жили у впевненості, що ліберальне месіанство здолає диктатуру, взаємозалежність є гарантією миру, а роззброєння - безпеки. Тому, вочевидь на них може подіяти лише шокова терапія. І чи не стане нею сама агресія Кремля проти європейського сегмента НАТО, бо у Москві в умиротворенні бачать лише запрошення до агресії - покаже лише час.
Водночас необхідно розуміти доволі просту деталь щодо балансу сил навіть у випадку, якщо Європа дійсно залишиться без США сам на сам проти РФ. Сили виключно європейських держав НАТО, без Туреччини, мають у строю 1,5 млн осіб. Таку саму чисельність задекларувала для своїх збройних сил РФ.
І навіть якщо не скочуватись до лінійного підрахунку танків, літаків та кораблів, можливо зробити один доволі простий висновок: жодна зі сторін не має критичної та рішучої переваги. Звісно якщо винести за дужки ядерну зброю, бо зрештою вона є і у європейських держав.
Але проблема в тому, що диктаторський російський режим може бути згодний на глобальну затяжну війну. А от Європі не вистачить сил для короткострокової операції "Буря на болоті", у стилі Іраку у 1991 році, і це буде довга боротьба зі значними втратами. А якраз цього у Європі бояться не менше самої російської агресії, що чудово розуміють у Кремлі.
Читайте також: Які країни НАТО у 2024 році попри все витратили менше 2% та чи виправлять це вони у 2025
