У цьому десятиріччі країни зі статусом регіонального лідера намагатимуться посилити свою роль на світовій арені.
Для цього таким країнам потрібні воєнні технології значно досконаліші за ті, що вони мають зараз. І це створює можливість для українських підприємств оборонно-промислового комплексу знайти для себе нові ринки збуту, особливо – знайти покупців на свої перспективні вироби.
Читайте також: ДККБ "Луч" на "Зброя та Безпека-2021" презентував "Амулет" під нову ракету
Щоправда, для цього доведеться задіяти хист не тільки наших інженерів, але й також наших дипломатів, тобто – ОПК та дипкорпус муситимуть діяти як одне ціле. Але з іншої сторони, успіх таких зусиль може дати додатковий стимул нашій "оборонці".
Візьмемо, наприклад, Індію. Україна є традиційним постачальником силових установок для кораблів індійських ВМС, як то фрегати проекту Talwar або ж есмінці проекту 15А. Але наша країна у поставках продукції для індійського флоту може цілитись на нову вершину, тобто – пропонувати себе як постачальника перспективного ударного озброєння для палубної авіації ВМС Індії.
В даному випадку мова може бути про ту саму надзвукову ракету класу "повітря-поверхня" "Блискавка", основним розробником якої є КБ "Південне", а силову установку розробляє "Івченко-Прогрес".
Тим більш, що станом на кінець травня цього року, як розповідав Defense Express, КБ "Південне" заявляло, що працює над адаптацією "Блискавки" для застосування із різних типів літаків – не тільки тих, що зараз перебувають на озброєнні Повітряних Сил України, але й також для літаків західного чи китайського виробництва.
Або ж – коли будуть перші практичні результати у розробці авіаційної версії ракети комплексу "Нептун" розробки ДККБ "Луч", такий виріб також зможемо запропонувати на продаж для палубної авіації флоту Індії.
А от розмірковувати саме в такому ключі – "продати "Блискавку" чи "Нептун" індійським ВМС" має наступні засновки.
На початку березня цього року Defense Express розповідав, що Індія під час виставки Aero India 2021 презентувала проект палубного винищувача п’ятого покоління TEDBF. Він розробляється для укомплектування авіагрупи авіаносця INS Vikrant, що цьогоріч має стати у стрій.
Нагадаємо, що літак за програмою TEDBF розробляється як заміна винищувачу МіГ-29К, і також – як альтернатива дослідному літаку Tejas Navy, котрий виявився невдалою "палубною" адаптацією "сухопутного" винищувача Tejas.
Головною особливістю палубного літака за програмою TEDBF стануть його габарити: довжина фюзеляжу – 16,2 метри, розмах крил – 11,2 метри, що суттєво менше за параметрами навіть від того ж МіГ-29К.
Таким чином, індійські конструктори хочуть досягти ефекту, коли індійські авіаносці, менші за параметрами ніж китайські опоненти, зможуть нести авіагрупу більшої чисельності.
Також варто наголосити, що індійські конструктори прописали ось такий набір озброєння для TEDBF: ракети класу "повітря-повітря" малої дальності ASRAAM, ракети класу "повітря-повітря" Astra із дальністю стрільби до 80 кілометрів, і також – ракети для ураження РЛС Rudram-1 та Rudram-2.
Як бачимо, протикорабельних ракет тут нема.
У травні цього року, як також розповідав Defense Express, уряди Індії та Великої Британії оголосили про старт спільної програми розвитку оборонних технологій, розрахованої до 2030 року.
За цією програмою Лондон пообіцяв передавати Делі необхідні технології для будівництва авіаносців та розробки того самого палубного винищувача 5 покоління. Але чи будуть при цьому британці ділитись із індусами ударним озброєнням для палубних літаків – даних нема.
Наприкінці травня цього року західний портал Naval News виклав ось таку доволі цікаву публікацію.
Коротко її суть: поки що Індія не може дозволити будувати собі настільки ж великі авіаносці, як і Китай, але індійський авіаносний флот зможе досягнути переваги над своїми китайськими опонентами завдяки новітнім технологіям. І навряд чи таку публікацію проігнорували в тій самій Індії.
Відповідно, для нашої країни уже є ніша, уже є перспективний ринок, куди можна було б продати свої перспективні протикорабельні ракети.
Автор цього тексту переконаний: українському ОПК цілком по силам перейти на новий рівень мислення та самопозиціонування, зокрема – доносити потенційним покупцям, наскільки вони зможуть посилити свою геополітичну вагу після купівлі того чи іншого зразка української зброї.
Читайте також: Угода в інтересах НАТО на Зброя та Безпека – 2021: українська "Спайтек" бере участь в розробці систем розвідки та охорони для Альянсу
