Конструктори державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" працюють над можливістю застосування свої нової надзвукової ракети класу "повітря-поверхня" різними типами повітряних носіїв.
Так, за їх задумом, "Блискавку" зможуть нести не тільки фронтові бомбардувальники Су-24М, а й винищувачі Су-27 та МіГ-29.
Читайте також: Коли ЗСУ чекати на "Блискавку": стало відомо про останні напрацювання у створенні українських ракет
"При розробці ми спиралися на існуючи літаки, а саме це Су-24, Су-27 та МіГ-29. Наша ракета може застосовуватися з них. На сьогодні Су-24 він саме призначений для застосування ракет класу "повітря-поверхня", а Су-27 та МіГ-29 вони мають бути адаптованими", - розповів в інтерв’ю програмі "Security talks з Валентином Бадраком" начальник проектного комплексу КБ "Південне" Дмитро Калиниченко.
Наразі відомо, що фахівцями ЛДАРЗ останні роки проводились випробування дослідного зразка МіГ-29МУ2, який здатний застосовувати ракети подібного типу.
"Ви, мабуть знаєте, що МіГ-29 була проведена модернізація та були проведені випробування пусків ракети "повітря-поверхня" Х-29. Тобто потенційно "Блискавка" там вже може застосовуватися, тим більше, що Х-29 використовує аналогічний авіаційний катапультний пристрій", - відзначив Дмитро Калиниченко.
Однак варто зауважити, що для подібної адаптації, тобто фактично створенню багатоцільової версії винищувачів Сі-27 та МіГ-29 потрібно провести досить серйозні роботи над цілою низкою систем літаків. Навіть модернізація МіГ-29МУ2 ще далека від завершення й має певні проблеми з фінансуванням, а над схожою версією Су-27 ніхто взагалі не працював.
З огляду на це, та те, що парк радянських літаків, котрі стоять на озброєння Повітряних сил ЗСУ у такому вигляді проіснує не більше 10 наступних років, на КБ "Південне" почали роботи з можливості адаптації "Блискавки" під іноземні носії. Мова йде про багатоцільові винищувачі F-15, F-16, Dassault Rafale та китайський J-10.
"Ми розробили спеціальний контейнер, який розміщується між авіаційним катапультним пристроєм та крилом або фюзеляжем літака. І в цьому контейнері вже встановлена апаратура, що забезпечує підготовку та запуск ракети з літака-носія. Ця апаратура забезпечує підготовку цілей, живлення ракети, надавання можливої інформації щодо застосування засобів протиповітряної оборони противника або засобів РЕБ. Для того, щоб в залежності від цього обиралася траєкторія польоту до цілі ракети", - пояснив начальник проектного комплексу КБ "Південне".
"Тобто ми розробили комплект, який може бути підвішений й необхідно буде тільки механічні інтерфейси, які ми зробили дуже гнучкими – там є багато кронштейнів і вони на різні дистанції можуть бути переміщені", - додав він.
Однак і на цьому плани розробників перспективної української ракети не спинились. Крім власне авіаційної версії надзвукової ракети, яка у своєму "класичному" вигляді має дальність до 110 км при шидкості до 2500 км/год та буде здатна застосовуватись проти різних типів наземних та морських цілей, є плани зі створення й наземної чи корабельної версії такої ракети.
"По перше там має бути більший стартовий двигун, тому що коли ми стартуємо з літака ми маємо швидкість, яка додається до швидкості ракети. А коли ми стартуємо з наземної пускової установки, або морської пускової установки, то нам необхідно набрати більше швидкості. Також має бути виготовлений контейнер (ТПК) та пускова установка", - повідомив Дмитро Калиниченко.
Оскільки ракета проектується як український аналог радянської Х-31, то вона має й спільні з нею характеристики – дальність 110 км та ймовірно схожу масу бойової частини 87-100 кг (для різних типів Х-31).
Тобто фактично вийде більш керований та дорогий аналог керованої РСЗВ "Вільха-М", яка до того ж має більшу масу БЧ (170 кг) і над розробкою якого ще треба багато працювати, тоді як реактивний снаряд від ДККБ "Луч" вже на фінішній стадії державних випробувань.
Читайте також: У 5-6 разів дешевше за ЗРК Patriot : КБ "Південне" представило нову універсальну ЗРС "Кільчень" з дальністю до 280 км (відео)
