xcounter
#

ЗСУ хотіли власний AWACS ще з 1990-х, що завадило і чому варто згадати про Ан-71

7673
Дослідний екземпляр літака радіолокаційного дозору Ан-71, архівне фото з відкритих джерел
Дослідний екземпляр літака радіолокаційного дозору Ан-71, архівне фото з відкритих джерел

Або дещо про проекти по літакам радіолокаційного дозору для нашого війська

В своєму новому пакеті військової допомоги для України вартістю 1,16 мільярдів євро, про який було оголошено 29 травня 2024 року, Швеція зокрема заявила про виділення літака радіолокаційного дозору (AWACS) Saab 340, що для ЗСУ є буквально історичною подією за всі 33 роки Незалежності. Що це дасть в плані практичного підсилення нашої авіації, особливо в контексті майбутнього надходження F-16, ми уже пояснювали в окремій публікації.

Тепер же хочемо провести певну ретроспективу, а саме – описати, як же виглядали проекти по літакам радіолокаційного дозору для нашого війська, починаючи із 1990-х років. Тим більш, що якраз шведські розробки по AWACS були в переліку бажаних для ЗСУ.

Читайте також: Чим важливо, що ЗРК NASAMS в строю ЗСУ тепер можуть стріляти AIM-9X
Можливості Saab 340 AEW

Ан-71 та "Ярило"

Почати цю ретроспективу все ж доцільно із згадки про Ан-71, проект літака радіолокаційного дозору на базі Ан-72. Роботи по цьому проекту були насправді зупинені ще в 1990 році, "в спадок" залишилось два дослідні екземпляри Ан-71, один з яких в 2010 році взагалі перетворився на музейний експонат.

Однак сам факт того, що в нашому "бекграунді" є нереалізований проект літака AWACS радянських часів, якби підштовхував до відповідних напрацювань уже за часів Незалежності. Тим більш, уже на той момент було очевидно , що наявність літака радіолокаційного дозору покращує ефективність тактичної авіації у бойових діях.

Першим у переліку проектів по власному AWACS для ЗСУ був "Ярило", роботи по якому тривали в 1992-1994 роках, та не були завершені через цілу низку причин, і технологічних, і фінансових також. "Ярило" був закритий у тому ж 1994 року після захисту ескізного проекту.

Будова EriEye від Saab

Свій AWACS на Ан-140

А от далі ми подумки переносимось у 2009 рік і до можливо доволі неочікуваного моменту - у 2009 році шведська компанія SAAB запропонувала українській стороні в особі Міноборони та АНТК ім.Антонова розглянути варіанти використання своєї системи ДРЛВ EriEye.

Цікаво, що при цьому шведська сторона пропонувала українській стороні самостійно обрати літак-носій, на який би мала встановлюватись EriEye як елемент AWACS для ЗСУ. Від наших перемовників тоді звучала пропозиція встановити цю систему на Ан-140, і це давало свої бонуси. Хоча би в тому, що AWACS на базі Ан-140 можна було б постачати тим експлуатантам, які уже використовували інші варіанти цього літака. Однак подальша робота над цим проектом загальмувалась, через фінансові обмеження саме з нашої сторони.

Наступна спроба повернутись до цього проекту була в 2012 році, ініціатором виступав SAAB. Тоді ця історія теж не набула свого розвитку, але на цей раз – не тільки по причині нестачі грошей, але й через орієнтацію на Москву, яку тоді мало воєнно-політичне керівництво нашої країни.

Приклади покриття території України літаками ДРЛВ та управління з комплексом EriEye

Як поляки купили свої Saab-340

Чергова спроба повернутись до тематики літаків радіолокаційного дозору для ЗСУ мала місце в проміжку 2020-2021 років. Defense Express тоді підіймало це питання в одній із публікацій зразка 2020 року, із якою пропонуємо ознайомитись за цим посиланням. Заодно доречно пригадати, що в 2021 році мова була про проект літака радіолокаційного дозору на базі Ан-178, по якому однак на той момент жодної конкретики не заявлялось.

Щодо фактору ресурсних обмежень, то тут можемо навести такий приклад. Польща придбала у Швеції два вживані Saab 340 за контрактом, підписаним у липні 2023 року. Вартість – по 29 мільйонів доларів за один літак, на поставку першого поляки чекали орієнтовно 8 місяців.

Читайте також: Яку далекобійну зброю, окрім SCALP, має Франція, якщо Париж вже не проти ударів по РФ