Україна хоче брати участь у понад 20 оборонних проектах ЄС

Україна хоче брати участь у понад 20 оборонних проектах ЄС

831

На тлі того, що Євросоюз дозволив третім країнам брати участь у своїх оборонних проектах Програми Постійної структурованої співпраці (Permanent Structured Cooperation, PESCO), Україна прагне взяти участь у 20 з них

Про те, що Україна хотіла би долучитися до понад 20 з 47 актуальних на цей час проектів PESCO представник України при ЄС Микола Точицький розповів DW.

Ідеться, зокрема, про військову мобільність. Це один з найбільших проектів, до якого долучилися всі 25 держав-учасниць PESCO. Він має спростити й стандартизувати переміщення військ та техніки через кордони країн. Також Київ цікавить участь у платформі обміну інформацією щодо кіберзагроз і реагування на них.

Читайте також: Вірменія вперше застосувала ракетний комплекс "Іскандер" перед перемир'ям у Нагірному Карабаху (відео)
Permanent Structured Cooperation, PESCO, ЄС - Україна, Defense Express
Коли Євросоюз у 2017 році запустив програму оборонної співпраці PESCO , Україна одразу заявила про бажання долучитися до неї

Україна хоче долучитися і до проектів з розробки та виробництва військової техніки. Зокрема, до створення єдиної платформи для БМП, бронетранспортера-амфібії та легкої бронемашини.

Посол Микола Точицький говорить, що попередні консультації вже почалися, тепер Україна працюватиме над підготовкою заявок на участь у конкретних проєктах.




Permanent Structured Cooperation, PESCO, ЄС - Україна, Defense Express

"Це лише перший крок, створені рамки. Це хороші рамки, ми задоволені, що наші європейські колеги, нарешті, дійшли консенсусу. А у нас під ці рамки вже підведений діалог і наявна вся правова база", - говорить посол.

За словами Миколи Точицького, участь у проектах PESCO зможе дати Україні доступ до новітніх технологій, а також дозволить підвищити оперативну сумісність між її збройними силами та військами країн ЄС. Не менш важливим, на думку дипломата, є підготовка військових: "Ми повинні створити критичну масу фахівців, які допоможуть з пострадянської країни стати ефективною державою".

Permanent Structured Cooperation, PESCO, ЄС - Україна, Defense Express
В листопаді 2017 року 23 країни ЄС вирішили взяти участь у PESCO - постійній структурній співпраці. Йдеться про спільне виконання оборонних і безпекових проектів, що має і зекономити гроші, і підвищити ефективність

Україні є що запропонувати ЄС. Представник України при ЄС запевняє, що Україна має багато практичного досвіду, яким може ділитися, зокрема у протидії кібератакам, які постійно здійснюються на країну, а також у використанні бронетехніки. "Ми можемо говорити, наскільки себе виправдали ті чи інші складові, які були використані у виробництві нашої військової техніки, наприклад, в галузі броні", - зазначає посол.

Також Україна може запропонувати виробничі потужності для збирання техніки, наприклад, у Харкові. "Будемо відвертими, у нас це буде дешевше", - уточнює Точицький.

Permanent Structured Cooperation, PESCO, ЄС - Україна, Defense Express
Затверджений постановою Кабміну План заходів з виконання Угоди про асоціацію містить деякі завдання, що стосуються безпекової сфери.

Програму Постійної структурованої співпраці (Permanent Structured Cooperation, PESCO) називали першим кроком у напрямку створення армії ЄС, хоча більш влучним було інше порівняння - "військового Шенгену". Адже всі повноваження залишилися в руках національних держав. Але й навіть такий формат став історичним кроком для Євросоюзу. Участь у PESCO є добровільною. З 27 держав ЄС до неї долучилися 25. Данія та Мальта вирішили не приєднуватися.

Програма PESCO передбачає підвищення операційної готовності ЄС. Для цього хочуть, наприклад, заснувати школу розвідки Євросоюзу.

Permanent Structured Cooperation, PESCO, ЄС - Україна, Defense Express
Залучення сил і засобів ЗСУ до реалізації Концепції бойових тактичних груп ЄС, з політичної точки зору, є підтвердженням намірів України до спільних дій із врегулювання криз

Програма PESCO складається з двох частин. Перша - це 20 зобов'язань, наприклад, підвищувати оборонні бюджети. Для учасників PESCO вони є юридично обов'язковими. Друга частина - це оборонні проєкти. Вони є двох типів. Перший - розробка і створення нової військової техніки чи озброєнь, наприклад, європейського патрульного корвету. Другий - підвищення операційної готовності, наприклад, заснування школи розвідки Євросоюзу. У кожному проєкті беруть участь лише ті країни, які захотіли до нього долучитися.

Permanent Structured Cooperation, PESCO, ЄС - Україна, Defense Express
01 липня 2011 року в Криму на базі батальйону морської піхоти ВМС ЗС України рота морської піхоти вперше заступила на бойове чергування у складі бойової тактичної групи ЄС "ХЕЛБРОК"

Відкритою для участі третіх країн буде лише друга частина PESCO, тобто оборонні проекти. У рішенні Ради ЄС зазначається, що згода на долучення буде надаватися у "виняткових" випадках. Головна умова - участь третьої країни має привнести "значну додану цінність" проекту, крім того, така країна-учасниця має допомогти його успішній реалізації. Це може бути, наприклад, надання технічних фахових знань або ж організаційна чи фінансова підтримка проекту. Крім цього, Рада ЄС встановила низку юридичних умов участі. Формально Україна відповідає умовам і відкритих перешкод для участі нашої країни в оборонних проектах ЄС наразі немає.

З 2010 року представники ЗСУ брали участь у чотирьох бойових тактичних групах (БТГ) ЄС. У 2018 році було змінено Концепцію БТГ ЄС; передбачається їхня роль як головного інструменту реагування на раптові кризи.

Permanent Structured Cooperation, PESCO, ЄС - Україна, Defense Express, НАТО
Україна готова ділитися з партнерами своїм багатим практичним досвідом. На фото: 24 липня 2019 року 140-й центр Сил спеціальних операцій ЗСУ пройшов сертифікацію як підрозділ SOF (Special Operations Forces) і має право залучатися в Сили швидкого реагування НАТО /Фото: Прес-служба командування ССО ЗСУ

У 2020 році (01.01 – 30.06.2020) підрозділи ЗС України в чергове заступали на оперативне чергування в БТГ ЄС “Хелброк” (наступне чергування заплановано у І півріччі 2023 року).

Раніше Defense Express писав, що українськарозвідка безповоротно відірвалася від совка, про те, як змінились окремі складові сектору безпеки та оборони України, а саме Збройні сили України та оборонна промисловість за 29 років Незалежності, а також про те, що електромагнітна зброя може стати українською зброєю стримування.

Читайте також: ​Набагато раніше, ніж Україна: коли Польща отримає нову БМП Borsuk