Про те, що Україна хотіла би долучитися до понад 20 з 47 актуальних на цей час проектів PESCO представник України при ЄС Микола Точицький розповів DW.
Ідеться, зокрема, про військову мобільність. Це один з найбільших проектів, до якого долучилися всі 25 держав-учасниць PESCO. Він має спростити й стандартизувати переміщення військ та техніки через кордони країн. Також Київ цікавить участь у платформі обміну інформацією щодо кіберзагроз і реагування на них.
Читайте також: Вірменія вперше застосувала ракетний комплекс "Іскандер" перед перемир'ям у Нагірному Карабаху (відео)
Україна хоче долучитися і до проектів з розробки та виробництва військової техніки. Зокрема, до створення єдиної платформи для БМП, бронетранспортера-амфібії та легкої бронемашини.
Посол Микола Точицький говорить, що попередні консультації вже почалися, тепер Україна працюватиме над підготовкою заявок на участь у конкретних проєктах.
"Це лише перший крок, створені рамки. Це хороші рамки, ми задоволені, що наші європейські колеги, нарешті, дійшли консенсусу. А у нас під ці рамки вже підведений діалог і наявна вся правова база", - говорить посол.
За словами Миколи Точицького, участь у проектах PESCO зможе дати Україні доступ до новітніх технологій, а також дозволить підвищити оперативну сумісність між її збройними силами та військами країн ЄС. Не менш важливим, на думку дипломата, є підготовка військових: "Ми повинні створити критичну масу фахівців, які допоможуть з пострадянської країни стати ефективною державою".
Україні є що запропонувати ЄС. Представник України при ЄС запевняє, що Україна має багато практичного досвіду, яким може ділитися, зокрема у протидії кібератакам, які постійно здійснюються на країну, а також у використанні бронетехніки. "Ми можемо говорити, наскільки себе виправдали ті чи інші складові, які були використані у виробництві нашої військової техніки, наприклад, в галузі броні", - зазначає посол.
Також Україна може запропонувати виробничі потужності для збирання техніки, наприклад, у Харкові. "Будемо відвертими, у нас це буде дешевше", - уточнює Точицький.
Програму Постійної структурованої співпраці (Permanent Structured Cooperation, PESCO) називали першим кроком у напрямку створення армії ЄС, хоча більш влучним було інше порівняння - "військового Шенгену". Адже всі повноваження залишилися в руках національних держав. Але й навіть такий формат став історичним кроком для Євросоюзу. Участь у PESCO є добровільною. З 27 держав ЄС до неї долучилися 25. Данія та Мальта вирішили не приєднуватися.
Програма PESCO передбачає підвищення операційної готовності ЄС. Для цього хочуть, наприклад, заснувати школу розвідки Євросоюзу.
Програма PESCO складається з двох частин. Перша - це 20 зобов'язань, наприклад, підвищувати оборонні бюджети. Для учасників PESCO вони є юридично обов'язковими. Друга частина - це оборонні проєкти. Вони є двох типів. Перший - розробка і створення нової військової техніки чи озброєнь, наприклад, європейського патрульного корвету. Другий - підвищення операційної готовності, наприклад, заснування школи розвідки Євросоюзу. У кожному проєкті беруть участь лише ті країни, які захотіли до нього долучитися.
Відкритою для участі третіх країн буде лише друга частина PESCO, тобто оборонні проекти. У рішенні Ради ЄС зазначається, що згода на долучення буде надаватися у "виняткових" випадках. Головна умова - участь третьої країни має привнести "значну додану цінність" проекту, крім того, така країна-учасниця має допомогти його успішній реалізації. Це може бути, наприклад, надання технічних фахових знань або ж організаційна чи фінансова підтримка проекту. Крім цього, Рада ЄС встановила низку юридичних умов участі. Формально Україна відповідає умовам і відкритих перешкод для участі нашої країни в оборонних проектах ЄС наразі немає.
З 2010 року представники ЗСУ брали участь у чотирьох бойових тактичних групах (БТГ) ЄС. У 2018 році було змінено Концепцію БТГ ЄС; передбачається їхня роль як головного інструменту реагування на раптові кризи.
У 2020 році (01.01 – 30.06.2020) підрозділи ЗС України в чергове заступали на оперативне чергування в БТГ ЄС “Хелброк” (наступне чергування заплановано у І півріччі 2023 року).
Раніше Defense Express писав, що українськарозвідка безповоротно відірвалася від совка, про те, як змінились окремі складові сектору безпеки та оборони України, а саме Збройні сили України та оборонна промисловість за 29 років Незалежності, а також про те, що електромагнітна зброя може стати українською зброєю стримування.
Читайте також: Набагато раніше, ніж Україна: коли Польща отримає нову БМП Borsuk
