четвер, 17 вересня 2020 року Верховна Рада України в другому читанні прийняла Закон України "Про розвідку", який кардинально наближає країну в цій сфері до ЄС та НАТО. За документ проголосували 258 народних депутатів.
Закон розроблявся та допрацьовувався між першим та другим читаннями у Комітеті Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони і розвідки як пріоритетний у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції. При цьому враховувався досвід регулювання діяльності розвідувальних органів у країнах ЄС та НАТО.
Читайте також: Українська розвідка: шляхи до вдосконалення
Закон визначає правові та організаційні засади функціонування розвідки, правовий статус і соціальні гарантії співробітників розвідувальних органів та порядок здійснення контролю за розвідкою.
Відповідно до документа, розвідка - це організаційно-функціональне поєднання визначених цим законом розвідувальних органів і діяльності, яку вони здійснюють самостійно або у взаємодії між собою та з іншими суб'єктами розвідувальної спільноти з метою забезпечення національної безпеки і оборони України.
Споживачами розвідувальної інформації, відповідно до Закону, вважаються насамперед Президент України, Голова Верховної Ради, голова і члени Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, Прем'єр-міністр, члени і секретар Ради національної безпеки і оборони України.
Особливої ваги прийняття Закону "Про розвідку" набуває в світлі нещодавнього надання Україні статусу особливого партнерства з НАТО (EOP), а також на тлі проведення в країні серії міжнародних військових навчань.
Прийняття Закону відбувалось в рамках виконання одного із завдань Річних національних програм, яке фігурувало в них протягом 2016-2020 років. Він відповідає концептуальним документам розвитку сектору безпеки і оборони, а також узгоджується з оновленим Законом України "Про національну безпеку України", гармонізований зі стандартами НАТО.
Закон "Про розвідку" є системоутворюючим і поєднує комплекс рішень, що мають забезпечити якісну трансформацію правових основ діяльності розвідувальних органів України, усунення низки системних обмежень, що склались через відсутність збалансованого підходу до регулювання правовідносин у цій сфері.
Так, Закон "Про розвідку" закладає правові основи функціонування розвідувального співтовариства України, як сучасної моделі розвідки, в основу якої покладена можливість поєднання та розвитку інституційних і спільних спроможностей усіх складових сектору безпеки і оборони.
Він закріплює правовий статус розвідувальних органів України та чітко розмежовує сфери їхньої діяльності.
Згідно з його положеннями, розвідувальними органами в Україні є розвідувальний орган Міністерства оборони України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Державної прикордонної служби.
Їхні основні завдання - своєчасне забезпечення розвідувальної інформації, сприяння реалізації національних інтересів України та протидія зовнішнім загрозам національній безпеці у визначених законом сферах.
Загальне керівництво розвідувальними органами здійснює президент України, а безпосереднє - їхні керівники, яких призначає та звільняє з посади президент.
Вимоги до таких керівників та їх повноваження також визначені у документі.
Важливим є те, що цей закон закріплює необхідний набір повноважень для реалізації їх функцій. Акцент, зокрема, зроблено на повноваженнях, пов’язаних з електронним перехопленням, моніторингом телекомунікацій, спеціальною обробкою інформації, кіберрозвідкою, іншими можливостями на основі новітніх технологічних рішень, що вкрай необхідно для отримання достовірної розвідувальної інформації в умовах збройної агресії РФ проти України.
Законом передбачено, що перед призначенням на посаду в розвідувальному органі особа, а також, у певних випадках, співробітник проходять психофізіологічне дослідження із застосуванням технічних засобів фіксації реакцій людини. Також законом передбачено державний захист співробітників розвідувальних органів та їх близьких родичів.
Серед іншого, закон дозволяє розвідувальним органам використовувати рахунки в національній та іноземній валютах у банках та інших фінустановах, під оперативним контролем здійснювати пересування осіб або предметів через державний кордон та використовувати співробітників під прикриттям.
За законом, структури прикриття можуть створюватися як на території України, так і за її межами, водночас документи таких структур можуть містити повністю або частково несправжні відомості про події, явища та факти.
Розвідувальні органи для виконання завдань та своїх функцій можуть використовувати спеціально виготовлені речі та документи, спеціально створювати та використовувати підприємства, установи, організації, філії, інші підрозділи юридичних осіб. Використання засобів прикриття або структур прикриття з іншою метою забороняється.
Згідно із Законом, "у визначених Конституцією України та законами України межах парламентський контроль забезпечується комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесено питання забезпечення контрольних функцій Верховної Ради України за діяльністю органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Рахунковою палатою".
Законом визнано таким, що втратив чинність, закон України "Про розвідувальні органи України" і встановлено, що законодавчі акти, прийняті до набрання чинності цим законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому закону.
Читайте також: Воєнна розвідка України отримала нового очільника
