Автор матеріалу в Popular Mechanics передбачає, що подібна морська платформа, прототипом якої могли б стати лінійні кораблі класу Montana, які будувались у США на початку 40-х років минулого століття, але так і не були добудовані (замовлення ВМФ США було анульоване у 1943 році), погли також тримати під прицілом більшу частину Пакистану, Афганістану, Ірану, Ємену та Сомалі, знаходячись в Індійському океані. У Тихому ж океані подібний лінкор, розташовуючись біля берегів Японії, може вражати цілі на всій території Північної Кореї і навіть на захід від Пекіна та Шанхаю.
U.S. Army's Strategic Long-Range Cannon (SLRC) can shoot out to 1,000 miles or more @Aviation_Intel @Defence_blog pic.twitter.com/TYatBCSa5N— 笑脸男人 (@lfx160219) February 21, 2020
Мова йде про проект розробки стратегічної гармати великої дальності - Strategic Long Range Cannon (SLRC), над яким наразі працюють в Армії США. Судячи по фото, що циркулюють в мережі Інтернет, гармата SLRC конструктивно частково подібна до створеної у 1950-і роки відомої американської 280-мм гармати М65, що призначена для стрільби в основному ядерними снарядами.
Читайте також: Швидкі та далекобійні: які ракети посилять палубні винищувачі США
В Popular Mechanics говорять про те, що, хоча в Армії США досі так і не пояснили, як працюватиме технологія, що дозволяє досягти такої вражаючої дальності, але, схоже, там впевнені, що гармата спрацює, як планується.
Наразі навіть сформований з представників Національних академій наук, техніки та медицини спеціальний комітет, що вивчає технологію, щоб визначити її можливості.
На цей час Армія США уявляє SLRC як буксирувану важкою вантажівкою гармату, використовуючи можливості якої можна бути наносити таке ураження системам протиповітряної та морської оборони противника, щоб через подібний пролом могли безперешкодно прослизнути основні сили американських вояків.
Однак в Popular Mechanics пишуть про те, що при використанні подібного наземного варіанту стратегічної гармати великої дальності військові можуть зіткнутись з рядом проблем. Зокрема тут "вангують", що Армії США потрібно буде отримувати дозвіл у таких країн, як, наприклад, Філіппіни, Німеччина, Норвегія чи Японія, щоб розташувати зброю на їхній території. Крім того, пересування такої системи буде обмежене районами, що обладнані мережею доріг з твердим покриттям.
Автор Popular Mechanics шляхом логічних роздумів приходить до висновку, що найбільш ефективним може бути встановлення такої гармати на морські платформи.
Один бойовий корабель відповідного класу міг би нести цілу батарею з чотирьох гармат SLRC, які Армія США передбачає розмістити за кордоном, а також необхідну кількість снарядів до них. Крім того, такий військовий корабель може пересуватись міжнародними водами, не запитуючи нікого про дозвіл, а противнику буде складніше його вражати. Це також мало б забезпечити більшу гнучкість – розгортання подібної системи можливе навіть в районах, в яких місцеві союзники можуть бути не готові розміщувати великі гармати.
Концепція SLRC, на думку автора Popular Mechanics, може повернути до життя цілий клас морських кораблів – лінкори, які пішли у відставку з появою дальньої авіації та не витримали конкуренції з авіаносцями. Наразі ж, якщо порівнювати відстань дії сучасного літака, як, наприклад, F-35C (морська версія Joint Strike Fighter), що має бойовий радіус від 630 до 740 миль (1165 – 1370 км) з відстанню дії SLRC – порівняння іде на користь останньої.
Однак в Popular Mechanics вважають, що SLRC не замінить можливостей авіаційних систем, а лише доповнить їх. Але про все це можна буде говорити лише пізніше.
Якщо перші випробування стратегічної гармати великої дальності, що відбудуться у 2023 році, стануть успішними, Пентагон матиме можливість розглядати альтернативні до тих, що наразі розглядаються варіанти розгортання системи. Якщо ж ні - то ніхто до останнього часу все одно не розраховував на те що лінкори зможуть повернутися на службу, - підсумовує автор Popular Mechanics.
Раніше Defense Express писав про 5 проектів української оборонки, які дійсно необхідні українському війську, але залишились без державної підтримки попри свій потенціал, про те, як змінились окремі складові сектору безпеки та оборони України, а саме Збройні сили України та оборонна промисловість за 29 років Незалежності, а також про те, що електромагнітна зброя може стати українською зброєю стримування.
Читайте також: Новітні розробки з Запоріжжя - яким є потенціал АТ "МОТОР СІЧ"
