xcounter
#

Рашисти намагаються взяти Бахмут так само, як вони штурмували Познань в 1945 році

Армія РФ веде артилерійський вогонь, ілюстративне фото з відкритих джерел
Армія РФ веде артилерійський вогонь, ілюстративне фото з відкритих джерел
24992

Але окупанти не враховують, що їх тактика може спрацювати хіба що проти деморалізованого гарнізону, при повному домінуванні у повітрі та перевазі у техніці

Настуg рашистів на Бахмут триває уже декілька місяців. Сили оборони України стійко утримують місто, водночас армія РФ також не збирається відступати, всупереч своїм катастрофічним втратам. На такому тлі цілком може виникнути питання - невже росіяни не можуть вигадати для себе нічого краще, аніж просто вперто намагатись взяти Бахмут, "сточуюючи" при цьому власні обмежені ресурси? Якщо так, то відповідь на таке питання - ні, нічого краще вигадати не можуть, бо російські військові історично звикли так діяти.

Військова історіографія РФ пишається зокрема тим, як "діди воювали" та взяли "фестунг Позен" (нині польське місто Познань) на шляху до Берліна у лютому 1945 році, після важкої облоги протягом 1 місяця. І якщо ми цей історичний приклад розберемо детальніше, то побачимо, що і майже 80 років тому рашисти діяли рівно так само, як зараз діють під Бахмутом у 2023 році.

Читайте також: Наступ РФ у лютому: 500 тисяч чмобіків та очікувані напрями - до чого необхідно бути готовим
Армія РФ має значні ресурси для проведення наступу не рахуючись із втратами, фото ілюстративне

Для початку, є такі аналогії. Є цифра, що за місяць облоги "фестунг Позен" радянські війська відстріляли 325 тисяч снарядів усіх калібрів, у тому числі й 203-мм із гаубиць Б-4. Виходить 10-11 тисяч снарядів за добу, приблизно як зараз армія РФ може відстрілювати у найбільш "гарячих точках" фронту.

Або ще одна аналогія - саме під час штурмів "фестунг Позен" росіяни почали активно використовувати реактивні снаряди М-31 на одиночних пускових установках, щоб створювати проломи в будівлях. І схоже, саме з цього "досвіду" орки й придумали застосовувати системи УР-77 "Змій Горинич" для обстрілів наших міст.

Армія РФ відпрацьовує концепцію "інженерних штурмових загонів" для "промалування" позицій противника із використанням УР-77 "Змій Горинич", ілюстративне фото довоєнних часів

Якщо брати більш загальну картину, то тут аналогій стане ще більше. Наприклад, рашисти сподівались взяти Познань як великий індустріальний центр буквально "з ходу". Тому задачу взяття цього міста вручили 8-ій армії, яка наче і славилась досвідом вуличних боїв за Сталінград, але котра на початок 1945 року складалась переважно із "маршового поповнення" ("чмобіків", кажучи по-сучасному). Так як "маршового поповнення" зі старту не вистачило, для облоги "фестунг Позен" довелось постійно перекидати додаткову живу силу. Зокрема – спеціалізовані "саперні групи", що мали діяти складом по 10-15 осіб, та знищувати капітальні будівлі як одну із ліній оборони противника.

"Вагнерівці" під Бахмутом використовують Т-90М "Прорыв" як "імпровізовану САУ", ілюстративне фото з відкритих джерел

Хоча "фестунг Позен" із себе складав квадрат площею лише в 10 км на 10 км, в один момент рашистам раптом почало "не вистачати артилерії". Тому на додачу до 152-мм та 203-мм гаубиць та 160-мм мінометів червона армія почала використовувати й новітні на той момент танки ИС-2 із 122-мм гарматами як "імпровізовані САУ".

Але наскільки "результативним" був вогонь артилерії показує такий критерій - 60% від усіх поранень бійців вермахту в цьому "фестунгу" припадало взагалі на дії авіації. Бо перевага у небі над Познанню повністю належала СРСР.

Червона армія штурмувала квадрат 10 на 10 км цілий місяць при тому, що противник майже не мав там боєздатної артилерії та бронетехніки. Чисельність гарнізону німців "на папері" складала 40 тисяч "багнетів", по факту брало участь в боях до 20 тисяч осіб. Найбільш вмотивованою частиною гарнізону "фестунг Позен" виявились взагалі 3000 курсантів-юнкерів, яким вистачало мотивації, але однак не вистачало відповідної підготовки.

Армія РФ має значні ресурси для проведення наступу не рахуючись із втратами, фото ілюстративне

Воюючи проти України, російські загарбники постійно намагаються копіювати спосіб дій часів Другої світової. Але схоже не враховують, що їх "рецепт успіху" у випадку з "фортецею Познань" опирався на повну перевагу в техніці та на домінування у небі, а гарнізон противника був майже повністю деморалізований. Чого в нинішніх умовах нема і близько.

А спроба вести війну за лекалами 1945 року буде провальною в умовах 2023 року, коли Сили оборони України заряджені на те, щоб затримати ворога та розгромити його.

"Частково мобілізовані" російські окупанти, ілюстративне фото з відкритих джерел

Читайте також: Навіть 600 тисяч "чмобіків" не врятують від програшу у війні, і це показав ще Китай у 1979 році