Польський портал Defence24 в одній із своїх публікацій пише, що бійці ЗСУ під Бахмутом добули командирський планшет одного із убитих "вагнерівців". Ця знахідка стала суттєвим джерелом знань про організацію і тактику "штурмових груп", яку зараз практикує рашистська "ПВК Вагнер".
Наприклад, зараз самі росіяни ділять "вагнерівців" по факту на дві категорії. Перша – "кадрові", тобто штабні офіцери та командири частин, спеціалісти з розвідки та логістики, артилеристи та фахівці по іншому озброєнні. Такі "кадри" орки намагаються берегти, бо у кожного з них "за плечами" декілька років "вислуги" в боях у Сирії або інших регіонах, з оснащенням та мотивацією у таких "кадровиків" усе гаразд.
Читайте також: Рашисти притягли під Бахмут найпотужнішу артилерію, але ключовий фактор у боєприпасах
Друга категорія – "гарматне м’ясо", яке зазвичай набирають із "зеків". Бійці цієї "категорії" проходять 3-тижневий курс навчання, і в підсумку мають вишкіл та амуніцію значно краще, аніж "чмобіки" армії РФ.
Чисельність штурмових груп "вагнерівців" прямо залежить від рівня виучки "персоналу". Наприклад, із погано навченого "гарматного м’яса" комплектують групи чисельністю 30-50 бійців, із "кадрових" комплектують групи чисельністю 8-12 осіб. Чисельність "штурмової групи" також може залежати від покладеної задачі: наприклад, загони в 30-50 "багнетів" комплектують саме для штурмів наших позицій, групи із "кадрових" зазвичай виконують задачі вогневої підтримки інших "штурмовиків".
Далі автори Defence24 описують такий парадокс. Якщо порівнювати із "лінійними" частинами армії РФ, то "вагнерівці" мають значно кращий рівень оснащеності – власна бронетехніка та артилерія, 30-мм автоматичні гранатомети та міномети, є навіть власні Су-25 для авіаційної підтримки. Та і з раціями та тепловізорами для "вагнерівців" ситуація значно краще, аніж для "чмобіків".
Але при цьому, схоже, "ПВК Вагнера" має значно меншу свободу дій, аніж "кадрові" російські військові. Виявляється, що при плануванні нових атак командування "вагнерівців" жорстко регламентує усі дії своїх "штурмових груп", зокрема – чітко фіксуються навіть вихідні позиції для атаки та маршрути просування для кожного із орків.
Такому парадоксу може бути два пояснення: 1) командування "ПВК Вагнер" так робить начебто через те, що їх "штурмовики" не встигли отримати належну підготовку, або ж більш реалістичне - 2) так у рядових "вагнерівців" виховується рефлекс абсолютної покори, буквально за принципом "крок вправо, крок вліво – розстріл".
Бо будь-яке "відхилення" від плану буквально вважається "непокорою", яка карається показовим розстрілом.
При цьому, схоже, при плануванні бойових дій командування "ПВК Вагнер" взагалі не враховує такий фактор, як "рівень прийнятних втрат". Тому що, наприклад, доволі часто бувають ситуації, коли рашисти посилають "вагнерівців" на черговий штурм наших позицій, де уже може валятись до сотні трупів орків. Іншими словами, для "оркестру" цілком "буденна» справа просто "утилізувати" декілька "штурмових груп" навіть при невдалій спробі захопити чергову позицію ЗСУ під Бахмутом.
Як і їх "колеги" з армії РФ, "вагнерівці" вважають бронетехніку ціннішою за людей. Тому, наприклад, "ПВК Вагнера" не посилає свої танки чи БМП для безпосередніх атак позицій наших військ, ворожа "броня" під час таких атак діє звіддаля, щоб не підставлятись під протитанкові засоби ЗСУ.
Читайте також: Які касетні боєприпаси уже використовують ЗСУ в боях проти рашистів, і звідки вони в нас
