xcounter
#

Які касетні боєприпаси уже використовують ЗСУ в боях проти рашистів, і звідки вони в нас

18198
БМ-21 "Град", жовтень 2022 року, фото - АрміяInform
БМ-21 "Град", жовтень 2022 року, фото - АрміяInform

Останнім часом точаться суперечки навколо того, потрібно отримати від союзників касетні боєприпаси чи ні, наскільки легітимне їх застосування на полі бою. Розпочати слід з того, що ще з 2014 року як Україна, так і Росія такі боєприпаси застосовують і ніяк себе не обмежують, хіба що що розмірами власних запасів

Теорія питання.

У травні 2008 року в Дубліні (Ірландія) в ході так званого "процесу Осло" була вироблена і прийнята Конвенція про касетні боєприпаси, котру розробники відкрили для підписання 3-4 грудня 2008. Концепція набула чинності 1 серпня 2010. Конвенція визначає касетний боєприпас як звичайний боєприпас, який містить вибухові суббоєприпаси вагою менше 20 кілограмів та призначений для їх розсіювання.

Читайте також: Що це за касетні боєприпаси до 155-мм гармат та HIMARS, які Україна досі просить в США

Касетним боєприпасом не вважаються:

  • - боєприпас або суббоєприпас, призначений для відстрілу сигнальних ракет, диму, піротехніки, пасток або боєприпаси, призначені виключно для протиповітряної оборони;
  • - боєприпас або суббоєприпас, призначений для створення електричних або електронних ефектів;
  • - боєприпас, який для уникнення невибіркових впливів на зону та ризиків, пов’язаних із суббоєприпасами, що не вибухнули, має всі наступні характеристики:
  • а) кожен боєприпас містить менше десяти вибухових суббоєприпасів;
  • б) кожен суббоєприпас важить понад чотири кілограми;
  • в) кожен суббоєприпас призначений для виявлення та ураження лише одної цілі;
  • г) кожен суббоєприпас оснащений електронним механізмом самознищення;
  • д) кожен суббоєприпас оснащений електронною функцією самодезактивації.

Відмовилися підписувати Конвенцію найбільші виробники та власники запасів такого типу боєприпасів – США, Росія, Китай, Індія і Бразилія. Україна також не приєдналася до цієї Конвенції.

Інфографіка, що відображає увесь арсенал РСЗВ M270A1 та M142 HIMARS, з лівого боку - M26 із касетною БЧ

Арсенал касетних боєприпасів

ЗС РФ можуть застосовувати проти України касетні авіабомби, касетні бойові частини ракет та касетні артилерійські снаряди.

Військово-Космічні Сили ЗС РФ мають в розпорядженні касетні авіабомби РБК-500У, ОФАБ-50УД з осколково-фугасними бойовими суббоєприпасами, РБК-500, ОАБ-2 з осколковими суббоєприпасами, РБК-500 ПТАБ-1М, протитанкові РБК-500У ПТАБ з кумулятивними суббоєприпасами. Також наявні і більш екзотичні авіабомби – бетонобійні, запалювальні, протичовнові і протитанкові із самонавідними суббоєприпасми. Носієм може бути будь-який літак, здатний нести авіабомбу вагою 500 кг.

Рашисти готують Су-34 до нічного бойового вильоту, ілюстративне фото довоєнних часів

Ракетні війська ЗС РФ мають ОТРК "Искандер", котрі спроможні застосовувати широкий асортимент касетних бойових частин (КБЧ), які дозволяють уразити велику площадну ціль, таку як військова база, аеродром, позиція ППО або ПРО. Одна КБЧ уражає об’єкти на площі 15.000 м² (два футбольні поля).

Проти нас можуть бути застосовані КБЧ з 54 осколковими бойовими елементами неконтактного підриву, що спрацьовують на висоті близько 10 м над поверхнею землі та уражають об’єкти, розташовані в укриттях, наприклад – піхоту в траншеях. Ці суббоєприпаси є частково керованими, скидаються з висоти 900-1400 метрів і планують, орієнтуючись за командами дистанційного підривника 9Е156 "Зонт", який управляється вбудованим лазерним радіовисотоміром.

Підготовка до пуску балістичної ракети рашистського ОТРК "Искандер", ілюстративне фото довоєнних часів

Існують КБЧ з кумулятивними осколковими бойовими елементами ПТАБ-2.5КО, здатними пробивати броню товщиною до 20 мм на даху бронетехніки та уражати піхоту осколками. Для ураження бойової техніки в районах зосередження застосовуються КБЧ з самоприцільними суббоєприпасами, котрі наводяться за допомогою власних РЛС та інфрачервоних головок самонаведення СПБЕ-Д. Для ураження живої сили в укриттях чи міській забудові застосовується КБЧ з об'ємно-детонуючими суббоєприпасами. Така КБЧ потужніша за авіабомбу об'ємного вибуху ОДАБ-500П та має хмару вибуху несферічної форми, адже кожен суббоєприпас утворює свою хмару радіусом 30 метрів.

ТРК "Точка" і "Точка-У" мають КБЧ 9Н123К з 50 осколковими елементами, що містять 1,5 кг вибухової речовини (десь як 82мм мінометна міна) і 316 осколків кожен. Касета розкривається на висоті 2.250 м над поверхнею, суббоєприпаси розсіюються на площі до 7 га (одне футбольне поле).

Існують КБЧ 9Н123г та 9Н123Г2-1, споряджені 65 субббоєприпасами з бойовими отруйними речовинами (60 та 50 кг ОР відповідно). Інформація про виробництво або застосування таких КБЧ сьогодні відсутня, але нас таким лякають не перший місяць.

Російський ОТРК "Точка-У", ілюстративне фото довоєнних часів

Артилерія ЗС РФ:

203мм системи застосовують касетні снаряди О-14 "Склад", котрі доставляють на дальність до 30 км 24 суббоєприпаси. Один снаряд уражає осколками живу силу на площі від 0,43 (лежачи) до 0,85 га (стоячи) та в 5,8 рази більш ефективніший за звичні нам 152мм ОФ-25 "Гриф".

152мм системи 2С19, 2А65, 2С3 та Д-20 застосовують касетні снаряди О-13 "Сахароза" та О-23 "Настояние". Такі снаряди доставляють 40 кумулятивно-осколкових суббоєприпасів на 21 км. 152мм системи типу "Гиацинт" касетних боєприпасів не мають.

САУ 2С7 "Пион" армії РФ, ілюстративне фото довоєнних часів

300мм РСЗВ "Смерч" застосовує касетні реактивні снаряди з головними бойовими частинами 9М55К з 77 осколковими суббоєприпасами 9Н235 (модифікації – 9М55К1 (5 самоприцільних суббоєприпасів 9Н142 "Мотив-3М"), 9М55К5 (646 кумулятивно-осколкових суббоєприпасів)). Снаряди застосовуються на дальностях від 20 до 70 км. РСЗВ "Торнадо-С" застосовує всі ці боєприпаси, але має дальність стрільби 120 км. Ефект від застосування снаряду 9М55К по мирному Краматорську в 2014 році генерал Залужний описав так: "Таке враження, що одночасно стукають сотні молотків".

220мм РСЗВ "Ураган" застосовує реактивні снаряди 9М27К (30 осколково-фугасних бойових елементів з 370 готовими осколками по 2 г) та 9М27К1 (30 осколкових бойових елементів, у кожному міститься по 96 осколків вагою по 4,5 г і 360 осколків вагою по 0,75 г. Підрив елементів відбувається з надземним підскоком).

Рашистські БМ-27 "Ураган", ілюстративне фото довоєнних часів

122мм РСЗВ БМ-21 застосовує касетні реактивні снаряди 9М43 (5 димових елементів із червоним фосфором, котрі створюють димову завісу розмірами 1000х800 метрів тривалістю до 5,3 хв.). Нова російська РЗСВ «Торнадо-Г» може застосовувати також реактивні снаряди 9М217 (2 кумулятивні самоприцільні бойові елементи) та 9М218 (180 осколків і 45 кумулятивно-осколкових бойових елементів), але виключно за умови наявності ручного установника електронних підривників.

Слід пам’ятати, що також існують боєприпаси дистанційного мінування місцевості, які хоч і формально залишаючись касетними за будовою, але вони не виконують завдання ураження, лише затримки руху та ускладнення маневру. Ми залишаємо цю категорію боєприпасів поза межами цієї статті.

Рашистська система дистанційного мінування місцевості "Земледелие", ілюстративне фото довоєнних часів

Касетні боєприпаси не входять до боєкомплекту жодної артилерійської системи, тому їх застосування – наслідок спеціально спланованої та організованої акції.

Ракетники та офіцери підрозділів РСЗВ мають належну підготовку та непогано навчені застосовувати цей тип боєприпасів, чого не можна сказати про артилеристів. Особисто я за 20 років в артилерії жодного разу не бачив касетного снаряду за межами стін навчальних закладів, хоча за цей же час двічі стріляв імітатором ядерного снаряду з "Гіацинту".

Артилеристи ЗСУ ведуть вогонь із "Гиацинт-Б", ілюстративне фото довоєнних часів

Масштаби застосування касетних боєприпасів в Україні.

Переважно це касетні бойові частини ракет та касетні реактивні снаряди, але наявні відомості про застосування російською авіацією касетних авіабомб РБК, при чому 2021 року випуску. У травні цього року Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомляла про вилучення та знешкодження 98 864 вибухонебезпечних предметів, зокрема суббоєприпасів та наземних мін. Зараз для отримання масштабів застосування таких боєприпасів цифру варто збільшити принаймні вдвічі.

Чим відповідають ЗС України?

КБЧ ТРК "Точка", 5М55К РСЗВ "Смерч", 9М27К РСЗВ "Ураган". Боєприпаси достатньо технологічні, сконструйовані та виготовлялися в два останні десятиліття існування СРСР, тому, на жаль, багато їх не може бути в принципі.

Пуск ОТРК "Точка-У" Збройних Сил України, ілюстративне фото довоєнних часів

Що отримано від союзників?

155мм САУ CAESAR - має касетний боєприпас з 63 бойовими елементами, дальність стрільби – до 41 км;

155мм САУ PzH-2000 - має касетний боєприпас SMArt-155, що має два кумулятивні бойові елементи, аналогічні російському 9Н142 "Мотив-3М", дальність стрільби – до 27 км;

155мм M109 - застосовує касетні снаряди M449A1 (43 осколкових бойових елементів), M483A1 (88 кумулятивно-осколкових бойових елементів).

М270 та М142 HIMARS - застосовують 227мм некеровані реактивні снаряди М26 з касетною головною частиною (кумулятивно-осколкові субелементи М77), дальність стрільби – 32 км, М26А1 з касетною головною частиною (субелементи М85) та збільшеною дальністю стрільби до 45 км, М26А2 з касетною головною частиною (кумулятивно-осколкові субелементи М77) з дальністю стрільби до 45 км, високоточні касетні реактивні снаряди М30 з 404 осколковими бойовими елементами М85, дальність стрільби – до 60 км. М30А1 має альтернативну бойову частину, де бойові елементи замінені вольфрамовими кульками.

САУ CAESAR в строю ЗСУ, ілюстративне фото з відкритих джерел

Чи постачалися такі боєприпаси ЗС Україні відомостей немає, але відомо, що ФРН передала нашій армії снаряди SMArt-155.

Українські артилеристи довели ефективність їх застосування, тому компанії Rheinmetall та Diehl прийняли рішення відновити їх виробництво (раніше було виготовлено всього 12 тисяч таких снарядів, з котрих 9 тисяч закупив Бундесвер). Снаряд може застосовуватися любими 155мм системами з довжиною ствола 39 або 52 калібри. Крім цього, снаряди SMArt-155 замінили в німецьких арсеналах 155-мм касетні снаряди та реактивні снаряди для MLRS, що може позитивно сказатися на постачанні потрібних ЗС України номенклатур.

"Начинка" керованого снаряда SMArt 155 , ілюстративне зображення з відкритих джерел

Чи потрібні нам касетні боєприпаси?

Противник, втративши величезну кількість броньованої техніки, перейшов до тактики "людських хвиль", значна кількість особового складу перебуває в районах зосередження, на полігонах, інших районах очікування. Насамперед це стосується вже "легендарних" чмобіків та контингенту ПВК (відомо про 26 районів очікування лише на Луганщині).

Пам’ятаємо, що розмови про те, що Україна вже вимагає від союзників надати їй касетні боєприпаси, - російська ІПсО. ЗС України з перших днів вторгнення в 2014 році застосовує цей тип боєприпасів проти армії держави, котра вважає їх цілком конвенційними, і це жодного разу не було предметом привернення громадської уваги. Але зараз раптом стало.

Імовірно, противник відчуває уразливість своєї піхоти, ненадійність ППО над районами розгортання органів військово управління (машини управління – неброньовані), артилерії (причіпних гармат все більше, ними компенсуються втрачені САУ), РЕБ та вузлів зв’язку (побив осколками антени та кабелі – РЕБ закінчилася, зв'язок зник або принаймні ускладнився), об’єктів тилу (склад ПММ або боєприпасів – далі все працює само). Коротше кажучи, "харошие сапоги, нада брать".

Віктор КЕВЛЮК, Центр оборонних стратегій

Читайте також: У кого Кремль може канючити реактивні снаряди для РСЗВ "Смерч" та "Ураган", які стали у РФ дефіцитом