Російська 152-мм колісна самохідна артилерійська установка 2С44 "Гиацинт-К" таки дісталася фронту, тож настав час розглянути як виглядає її штатний додатковий захист. Це важливе питання в контексті сучасного поля бою, де панують безпілотні системи.
Як звернув увагу СПЖ "Водограй", це перші кадри застосування САУ окупантів поза полігоном чи парадом. Тобто варто зазначити, що вона могла використовуватися на фронті й раніше, просто це не було підтверджено.
Читайте також: Що такого критично важливого виробляє "Энергия" у місті Єлець, що туди вдруге прилітають українські дрони
Хоча раніше вважалося, що можливість колісної самохідної артилерії приїхати, швидко розгорнутися, виконати вогневе завдання, згорнутися та так само швидко покинути позицію, дозволяє уникнути вогню у відповідь, то зараз ситуація зовсім інша. Масове використання розвідувальних та ударних БПЛА, а також позиційний характер війни серйозно зменшили переваги мобільності, поступившись гарним укріпленням.
Отже, штатний захист "Гиацинт-К" складається з протидронових екранів, які встановлені як над кабіною, так і над артилерійською частиною. Також вони стоять з боків системи, залишаючи вразливішою прикриту лише сіткою казенну частину, бо звідти здійснюється заряджання.
Таким чином, отримується хоч якийсь захист від ударних БПЛА, який дає шанси на порятунок не лише екіпажу, а і теоретично навіть на запобігання втрати всієї САУ. Це особливо важливо, бо часто уразити намагаються якраз ствол, що виводить систему з ладу до моменту заміни, яка ускладнюється фактом відсутності виробництва нових артилерійських систем "Гиацинт".
Оскільки екрани встановлені й згори, то час на підготовку САУ до стрільби зріс, що ще більше вдаряє по мобільності. При цьому, при перебуванні на позиції дрон все ще може уразити незахищену казенну частину, бо на час використання сітка підіймається вгору.
Нагадаємо, що 2С44 виробляєтьсяза допомогою встановлення причіпної 2А36 "Гиацинт-Б" на шасі БАЗ-6910-027 "Вощина". За таким же принципом виробляють САУ 2С43 "Мальва", яка використовує 2А65 "Мста-Б" у ролі артчастини та може оснащуватися таким самим додатковим захистом.
В сьогоднішніх умовах, де артилерія закопується на спеціально підготовлених позиціях, може здатися, що перетворення причіпної системи на САУ це не найраціональніше рішення. Тут варто зазначити, що передусім подібний концепт почали створювати ще до повномасштабного вторгнення РФ до України, коли були інші часи, а також все ж використання мобільності як переваги в умовах відсутності потрібних укріплень.
Відповідно можна побачити, що додатковий захист для САУ стає обов’язковим, особливо якщо їхня дальність, як у випадку з "Гиацинт-С", складає менше ніж 30 км звичайними снарядами. Такі наслідки принесло з собою панування безпілотних систем на полі бою.
Читайте також: У США нарешті придбають понад 1500 "мангалів" від FPV-дронів за 92 мільйони доларів
