xcounter
#

Як США взагалі планували воювати проти Росії, якщо уже десятки років мають проблеми зі снарядами для арти

5452
Американські військові ведуть вогонь із САУ M109, фото з відкритих джерел
Американські військові ведуть вогонь із САУ M109, фото з відкритих джерел

І це при тому, що перші ілюзії в американських військових про те, що війну можна виграти лише високоточною зброєю, виникли насправді лише в 2000-х роках

Автори американського порталу War on the Rocks висловили свою думку, чому США мають проблеми з нарощенням виробництва 155-мм снарядів зокрема для потреб ЗСУ у війні проти рашистів, і як ці проблеми можна вирішити.

Вони заходять в історичну ретроспективу, за якої проблеми із запасами для артилерії в армії США почались орієнтовно ще у 1970-х роках. В рамках операції Nickel Grass в 1973 році американці поставили Ізраїлю техніки, артилерії та боєприпасів загалом на 22 тисячі тонн, а потім не потурбувались про інвестиції для поповнення витрачених запасів. І навіть в 1980-х роках відзначалась проблема, що "існуючі бюджетні обмеження не дозволяють адекватно обслуговувати та поповнювати наявні запаси боєприпасів".

Читайте також: США роблять за рік від 300 до 900 стволів гармат зокрема для ЗСУ, і це "схоже на виробництво літаків"
Американські військові ведуть вогонь із гаубиці M777, фото з відкритих джерел

Після перемоги в операції "Буря в пустелі" у 1991 році та перемоги над "Талібаном" в 2001 році у Афганістані в американських військових виникло "запаморочення від успіхів" та ілюзія, що в сучасній війні їм вдасться перемагати без значних запасів "класичних" боєприпасів до артилерії.

На цьому тлі останні три десятки років Пентагон в плані накопичення снарядів до артилерії займався по суті двома речами – поступово віддавав управління боєприпасною галуззю в руки приватних гравців, та формулював стратегії національної безпеки, в рамках якої не було потрібно накопичувати БК для артилерії.

Американські військові ведуть вогонь із САУ M109, фото з відкритих джерел

В підсумку американці отримали ситуацію, коли перехід державних арсеналів "в протекторат" приватних гравців не дало бажаного результату – якщо управляюча компанія змінюється кожні декілька років, а стабільних замовлень на снаряди нема, то й нема прямого інтересу постійно вкладати в модернізацію виробництва.

Армія США до лютого 2022 року була переконана, що в сучасній війні можна виграти лише завдяки вищій аніж у ворога організації, а "швидкострільність" артилерії насправді значення не має. Але з контакт з реальністю боїв ЗСУ проти рашистів, схоже, створив для американських військових такий шок, із якого вийти доволі складно. і це має своє значення в контексті підготовки США до можливої війни проти Китаю за Тайвань.

Американські військові ведуть вогонь із гаубиці M777, фото - U.S. Army

Свої рекомендації по вирішенню проблеми автори War on the Rocks розподіляють за такими сегментами.

Для приватних компаній, які виготовляють саме високоточні боєприпаси для артилерії – спростити для них експортні процедури, щоб попит на такі види снарядів був стабільно високим.

Для державних підрядників, які виготовляють "класичні" боєприпаси – не тільки збільшувати затрати на модернізацію виробничого обладнання, але й наперед проводити обрахунки, які збитки може призводити простій обладнання. І взяти під державний контроль не тільки саме виробництво снарядів, але й субпідрядників також, які постачають необхідні витратні матеріали.

Американські військові ведуть вогонь із САУ M109, фото з відкритих джерел
Читайте також: Як виглядає виробництво 155-мм снарядів в США для ЗСУ, і чи можна прискорити