xcounter
#

Західне ЗМІ показало, як рашисти "засвітили" недоліки своєї ракети ЛМУР для Ми-28НМ

20421
Рашистський Ми-28НМ з ракетою ЛМУР, ілюстративне фото довоєнних часів
Рашистський Ми-28НМ з ракетою ЛМУР, ілюстративне фото довоєнних часів

Чому окупанти насправді рідко застосовують таке "вундерваффе" у війні проти України

Портал The Drive опублікував статтю журналіста Пьотра Бутовскі (Piotr Butowski), присвячену рашистській керованій ракеті під індексом ЛМУР (або ж "Изделие 305"), що має заявлену дальність стрільби до 15 км та масу 105 кг, і призначена для застосування із ударних вертольотів типів Ка-25 чи Ми-28, або ж десантно-штурмових Ми-8МНП-2 зі складу авіації ФСБ РФ.

Інфоприводом для цієї статті стало перше за весь час війни відео, як орки відстрілюють ЛМУР із вертольота Ми-28НМ. Бо це було перше візуальне підтвердження заяв росіян, що а) вони мають в своєму розпорядженні таку ракету, і б) що вони застосовують це "Изделие 305" у війні проти України.

Читайте також: Які "переваги" мають ворожі Ка-52 та Ми-28, і як вони "зникають" при контакті із ЗСУ
Пуск керованої ракети ЛМУР із рашистського Ми-28НМ, зображення наводить The Drive

Якщо читати те, що по суті написав Бутовскі, то картина виглядає так – рашистські пропагандисти в своєму відео одразу показали усі недоліки керованої ракети ЛМУР. Що заодно може пояснити, чому така ракета настільки рідко "світиться" у зведеннях про хід війни РФ проти України.

Для початку зазначається, що один Ми-28 може взяти на борт аж до 8 ракет "Изделие 305", але по факту орки вішають під свої вертольоти максимум 1-2 ракети. Бо саме стільки за один бойовий виліт встигне відстріляти орк-оператор на ударному гелікоптері.

Ракети ЛМУР в складі бойового навантаження Ми-28НМ, ілюстративне зображення з відкритих джерел

Росіяни хизуються, що операторам їх Ми-28НМ потрібно "вести" ракету ЛМУР лише на фінальному етапі польоту (при максимальній дальності в 15 км), і що при цьому вертоліт начебто може маневрувати в діапазоні 90 градусів без шкоди для керованості ракети. Але з цього випливає ще один недолік рашистського "Изделия 305" - для його застосування гелікоптери мають перебувати в небезпечній близькості, або ж і взагалі заходити в зону дії української ППО, густо насиченої зокрема ПЗРК та іншими засобами армійської протиповітряної оборони.

Що заодно пояснює, чому російські ударні вертольоти літають на бойові завдання "трійками" - два Ми-28 та один пошуково-рятувальний Ми-8, що має одразу підібрати вертольотчиків у випадку збиття їх машини.

Набір бортового обладнання рашистського Ми-28НМ, ілюстративна інфографіка від Piotr Butowski

Окремий специфічний нюанс, що росіяни зуміли адаптувати свою ЛМУР лише для відстрілу із Ми-28НМ, котрих є не більше 10 одиниць. Бо Ка-52в польоті вібрує так, що це виключає застосування будь-яких керованих ракет. А Ми-28НМ найбільш "нафарширований" різного роду апаратурою - серед усіх версій цього вертольота – РЛС Н025М на щоглі несучого гвинта, оптико-електронна станція ОПС-28М Тор-М в носовій частині та окрема та начебто наявні нашоломні приціли для пілотів.

Всі вищевикладені речі і пояснюють, чому російські окупанти настільки рідко використовують своє "Изделие 305" на полі бою. Хоч і кремлівські пропагандони доволі часто хизуються цією ракетою.

Рашистська ракета ЛМУР, ілюстративне фото з відкритих джерел
Читайте також: Як часто в росіян падає рідкісний "Форпост", і що у них взагалі з ударними БПЛА