Понад двох десятків країн, в першу чергу члени НАТО та ЄС починають формування єдиного оборонно-промислового комплексу. Про це говорить висловлювання заступника міністра оборони США Вільяма Лапланта (William LaPlante) під час брифінгу для ЗМІ у Пентагоні.
Поштовхом для цього стало російське вторгнення та надання підтримки України зброєю, яка викрила цілий ряд моментів пов'язаних з неспроможністю наявних оборонно-промислових потужностей адекватно реагувати на виклики.
Читайте також: Нищать і з неба, і з землі: працює HARM та артилерія, рашисти рахують втрачені ЗРК та РЕБ
Розтягнуті на роки технологічні цикли виготовлення озброєння та розробки, малий поточний випуск, нечіткі та заплутані ланцюги постачання з численними "вузькими гирлами", швидке старіння мікроелектроніки - все це основні проблеми, які заважають оборонно-промисловим комплексам кратно масштабувати виробництво та задовольнити попит на озброєння та військову техніку.
З боку Defense Express зазначимо, що від наступних рішень та їх реалізації фактично залежить вся структура ринку озброєння у світі, а також, безпосередньо, обороноздатність країн. Бо головною метою перетворень є переформатування наявних окремих оборонно-промислових комплексів у єдиний механізм.
Для цього вже була проведена перша зустріч під егідою Контактної групи з оборони України під час якої були зібрані ключові представники оборонно-промислової бази з різних країн "в одному приміщенні". Головною темою обговорень стало саме розширення промислової бази та логістичних ланцюгів. Для цього були створені відповідні робочі групи, які мають сформувати нові механізми взаємодії.
"Мова йшла про те, коли ми зможемо запустити наші виробничі потужності, і не тільки для України, але і для поповнення наших запасів у майбутньому, які є інструменти та ідеї, як ми будемо співпрацювати та взаємодіяти разом", - повідомив Вільям Лаплант.
Він також зазначив, що під час перемовин головними питаннями була системність цього процесу, бо для виробників озброєння вкрай важливим є розуміння того, що це буде довгострокова тенденція, а не "режим паніки", після якого, на фоні завершення кризи, все знову повернеться до звичайного режиму малої завантаженості. Від цього до речі і залежить вся організація процесу масштабування виробництва.
"Коли ви слідкуєте за цим обговоренням, ви переходите до таких речей, як багаторічні контракти, об'єднання вимог, наявність комбінованих та ширших закупівель для досягнення стабільної роботи промислової бази, навіть спільного виробництва, узгодження політичних процесів", - додатково пояснив заступник міністра оборони США.
Для прикладу також була наведена ситуація з конкретною боєприпасною галуззю, коли у виробника питають його можливість збільшення виробництва снарядів з умовною 1000 до 2000 на місяць, але відповідь впирається у час масштабування виробничої бази та його залежність від інших постачальників. І мова у цьому випадку йде не про гроші.
"Грошова частина, укладення контрактів, якраз і привертає увагу ЗМІ. Але насправді укладання контрактів - не проблема. Ми можемо дуже швидко їх підписати та направити гроші. Але справа не в укладенні договору, а в тому, щоб запустити виробничу лінію, або збільшити її потужність вдвічі. У багатьох випадках це ключові елементи, які потребують рік або два, бо це продукція з довгим строком виготовлення, а деякі вам ще необхідно замовляти заздалегідь", - розповів Вільям Лаплант.
При цьому розмова щодо розширення виробництва впиралась не у "кінцеві вироби", тобто саме озброєння, а комплектуючи до нього. Наприклад, мікроелектроніку, яка застаріває швидше ніж будь-що. І коли мова йде про випуск якогось озброєння, яке конструювалось десять років тому, то в ньому використовується вже фактично застаріла елементна база.
Або про поновлення випуску ще старішої техніки, для якої фізично немає тих мікросхем 80-90-х років. А відносно деяких компонентів взагалі у світі існує дефіцит, наприклад, твердопаливні двигуни для ракет, які майже не використовуються у цивільній техніці. Саме такі приклади використав заступник міністра оборони США.
Таким чином зараз на Заході починається формуватися вектор, який має шанси стати ключовим у світі. Бо те що зараз обговорюється дуже схоже на намір об'єднати розрізненні промислові комплекси у єдину структуру, упорядкувати потреби країн НАТО та таких союзників, як Україна, розподілити реальні можливості вже колективної "оборонки" з розподіленням постачання відносно короткострокових, середньострокових та довгострокових потреб.
А головною причиною цього рішення є те, що зброя починає коштувати не гроші, а час. Бо у колективного Заходу немає дефіциту у фінансових ресурсах, головний дефіцит зараз - це самі виробничі потужності та час для їх розгортання.
Читайте також: ЗСУ через гучномовці повідомляють рашистів у районі Лиману, що вони оточені та їм краще здатися у полон (відео)
