"Кольчуга", як синонім вислову "безмежні можливості"
За визначенням, радіотехнічна розвідка або Electromagnetic Intelligence (ELINT) є одним з видів радіоелектронної розвідки, метою якого є виявлення, радіоперехоплення сигналів випромінюючих радіоелектронних засобів противника (радіолокаційних, радіонавігаційних, телеметричних, телекомандних та інших радіотехнічних систем) їх технічний аналіз і прив'язка (технічне розпізнавання об'єктів) з використанням методів прийому, пеленгування і аналізу радіосигналів.
Україна успадкувала від військово-промислового комплексу колишнього СРСР значний науково-технічний потенціал, у т.ч. у сфері розробки засобів РТР. Серед створених українськими фахівцями за часів незалежності зразків найбільш відомою є автоматизована станція радіотехнічної розвідки "Кольчуга" (1980-1987 рр) та її розвиток - "Кольчуга-М" (1993 — 2000 рр), що була розроблена і виготовлялася серійно на ВАТ "Топаз" (дочірня компанія ДАХК "Топаз") у Донецьку.
Читайте також: Інтриги IDEX 2021: участь України та "скандальна" перемога
"Кольчуга" – це пасивна РЛС, що працює за принципом тропосферного розповсюдження. Вона здатна не лише викривати, а й розпізнавати наземні (надгоризонтні) і повітряні цілі, навіть ті, що виготовлені із застосуванням елементів малої помітності, або так званих стелс-технологій.
Усі операції з викриття та розпізнавання джерел випромінювання станція виконує цілком в автоматичному режимі цілодобово. При цьому вона для свого часу мала високі ТТХ, що відповідали найкращим зразкам подібної техніки світового рівня, а завдяки відсутності активних випромінювань, відрізняється високою прихованістю дії і не може бути виявлена жодними засобами радіоелектронної розвідки.
Мобільна станція "Кольчуга" базується на двох шасі підвищеної прохідності КрАЗ-260.Комплекс дальньої радіотехнічної розвідки стратегічного призначення у складі 3-х станцій дозволяє визначати координати цілей (наземних і надводних) та маршрути їх пересування на території до 600 км в глибину (для повітряних цілей на висоті 10 тис м. – 800 км) і до 150 км по фронту. Чутливість радіотракту становить від −110 до −155 дБ/мВт у смузі панорамного огляду. Все це використовується для забезпечення раннього попередження в системі ППО країни.
Конструкція "Кольчуги-М" захищена 8 патентами та 12 технологічними ноу-хау. Провідне місце серед них займає технологія мікроелектроніки, на основі якої виготовляються 98 мікроелектронних зборок, що використовуються у станції.
Вдосконалена версія РЛС РТР "Кольчуга-М" була прийнята на озброєння Збройних Сил України у 2001 році (поставлено близько 20 станцій), а також активно постачалася на експорт. За неофіційними підрахунками, загалом "Топаз" до початку російської агресії встиг виготовити до 100 станцій. Відповідно, вартість станції у порівнянні з першим варіантом збільшилася з 5 до 24 млн у доларовому еквіваленті (станом на 2011 рік).
З огляду на делікатність питання, у світі зазвичай не прийнято афішувати такі поставки. Втім, за даними з відкритих джерел, йдеться про майже десяток країн, які придбали українські "Кольчуги" – це В’єтнам, Грузія, Туркменістан, Китай, Ефіопія, Азербайджан, Ізраїль.
Та, мабуть, експортні успіхи виробів українського "Топаза" надто вже заважали РФ, спецслужби якої вдалися у 2002 році до провокації, вкинувши в інформаційний простір брехливу інформацію про нібито незаконні поставки Україною 4-х "Кольчуг" до Іраку, що на той час перебував під міжнародними санкціями. Як наслідок, виник міжнародний скандал, що завдав великої політичної і економічної шкоди Україні і особисто тодішньому президентові Леоніду Кучмі. Хоча, насправді, ця інформація так ніколи і не знайшла свого підтвердження, навіть після падіння режиму Саддама Хусейна і зайняття території Іраку силами міжнародної коаліції на чолі із США.
Але край успішній історії "Кольчуги" поклав не цей скандал, а російська агресія. Влітку 2014 року Донецьк було окуповано, а захоплений окупантами завод згодом було розграбовано і по суті знищено. Перед цим українські спецслужби встигли вивезти з підприємства до Запоріжжя технічну документацію на РЛС "Кольчуга-М" та комплекс завад засобам зв’язку "Мандат", а також евакуювати усіх основних конструкторів і фахівців разом з родинами.
Але попри бадьорі заяви про готовність відновити випуск "Кольчуг" на потужностях запорізького НВК "Іскра", що лунали протягом декількох років з вуст представників ДК "Укроборонпром", до складу якого входить підприємство, цього досі не сталося.
У 2020 році було заявлено, що проведена на КП "НВК "Іскра" оцінка можливостей відновлення виробництва РЛС "Кольчуга-М" в Запоріжжі показала, що через ряд причин це не є доцільним. Зокрема, минулого року в інтерв’ю Defense Express директор КП "НВК "Іскра" Юрій Пащенко повідомив, що його підприємство пропонує не відновлювати виробництво станції, а розробити і поставити на виробництво нову станцію радіотехнічної розвідки, яка за своїми можливостями буде кращою.
Відповідаючи на запитання стосовно організації виробництва на потужностях КП "НВК "Іскра" комплексів радіотехнічної розвідки "Кольчуга-М", як про це свого часу планувалося керівництвом країни, директор КП "НВК "Іскра" Юрій Пащенко зазначив: "Тут досить складна ситуація, обумовлена низкою причин - особистісних, технічних, організаційних тощо.
Свого часу ми піднімали питання про те, щоб відновити виробництво "Кольчуги" в такому вигляді, в якому вона є. Але зробити це по тій документації, яка є, на думку конструкторів, в тому числі, що мають відношення до її створення, просто нереально.
Ми вважаємо недоцільним займатися відновленням чи модернізацією даних станцій. Натомість пропонуємо розробити і поставити на виробництво нову машину. Вона візьме всі кращі за тактико-технічними характеристиками можливості від "Кольчуги", однак будуть додані кілька нових опцій. Це буде нова станція, яка і виглядатиме по-новому, і скомплектована по-іншому".
Як тоді відзначив Юрій Пащенко, технічне завдання на станцію вже на той час дав один з підрозділів Міноборони.
Паралельно роботам, що проводились державним НВК "Іскра" у березні 2017 року фахівці "Топазу" на чолі з Віталієм Яковлевим заснували в Києві приватну компанію НПК СКБ "Таргет", де продовжили працювати над вдосконаленням станції. У дуже стислі терміни вони створили цілком нову версію "Кольчуга РДФ-360". Ця нова версія легендарної "Кольчуги" була представлена громадськості під час XVI міжнародної спеціалізованої виставки "Зброя та Безпека – 2019".
НПК "Таргет" наразі зосереджена головним чином на технічному обслуговуванні і ремонтах діючих автоматизованих станцій радіотехнічної розвідки "Кольчуга", що знаходяться на озброєнні ЗСУ, проте, тут також продовжують просувати "Кольчуга РДФ-360", заявлені характеристики якої є набагато кращими, ніж має станція-попередник, що раніше вироблялась на "Топазі".
Завдяки новій елементній базі, все обладнання станції розміщується тепер на одному шасі, також покращено основні характеристики. Так, дальність викриття цілей збільшена до 700 км. На даний час виготовлено один діючий зразок станції – це ще не комплекс (для його створення бракує фінансування), втім, він вже демонструє нові можливості.
Нова, більш компактна і ефективна "Кольчуга", напевно, матиме перспективу, якщо до неї буде проявлено інтерес з боку військових. В іншому випадку, як кажуть розробники, через відсутність зацікавленості з боку держави доведеться шукати інвестора за кордоном.
"Мельхіор" - побачити все
Іншою українською розробкою у сфері РТР є пасивна корабельна станція РТР "Мельхіор", створена у 2019 році ДП "НДІ радіолокаційних систем "Квант-Радіолокація" у дуже стислі терміни – лише за півтора роки. Також розроблено її експортний варіант – СРТР "Маскарад".
РЛС"Мельхіор" також працює за принципом пасивної радіолокації і відрізняється високими ТТХ та прихованістю роботи. "Мельхіор" дозволяє проводити прихований моніторинг, пошук, аналіз та класифікацію радіолокаційних засобів випромінювання. За сукупністю характеристик станція здатна розпізнати об’єкти на значній відстані.
Максимальна дальність виявлення цілей у РЛС "Мельхіор" становить до 450 км. Причому йдеться про загоризонтне викриття цілей завдяки використанню ефектів суперрефракції – відбиття радіолокаційних хвиль від різних шарів атмосфери або, за певних умов, огинання радіохвилями морської поверхні.
Знання цих фізичних законів у поєднанні з технологіями і дозволяє виявляти роботу ворожих РЛС на значній відстані. Станція здатна одночасно відстежувати до 200 цілей.
Ще одна особливість, що реалізована в "Мельхіорі" – широкий і безшовний діапазон, в якому виявляється робота джерел випромінювання - від 1 до 18 ГГц. Це пов’язано з тим, що низка сучасних локаторів, які стоять на літаках, працюють у діапазоні від 12 до 18 ГГц. Тому станція "бачить" усі морські і повітряні цілі.
За повідомленням виробника, вперше в такому широкому діапазоні вдалося забезпечити повне перекриття, без "провалів" та частотних "дірок". "Безшовність" не потребує додаткових режимів переналаштування станції для тих чи інших піддіапазонів, як це було в "Кольчузі". Бо видно все й одразу.
До складу "Мельхіору" входять антенний пост та два робочих місця операторів. У станції реалізована максимально можлива автоматизація всіх операцій з виявлення та розпізнавання джерел радіовипромінювання.
За оцінкою розробника, РЛС "Мельхіор" є станцією нового покоління, що відповідає світовому рівню в цій сфері, зокрема, таким світовим аналогам, як, наприклад, РЛС Meerkat-S від Thales. Станцію "Мельхіор" вже встановлено на новому розвідувальному кораблі "Сімферополь", а згодом, ймовірно, її також отримають інші платформи та берегові пости.
Більше того, можливість розміщення 900-кілограмової РЛС разом з антенним постом і робочими місцями операторів на шасі вантажівки дозволяють розгорнути на її базі мобільну наземну розвідувальну платформу, спроможну приховано виявляти і ідентифікувати потенційні цілі.
Також вже завершено ескізний та технічний проекти з розробки пасивної станції РТР "Мінерал-КРЦО", який розробник вважає більш сучасним та більш ефективним аналогом славнозвісної "Кольчуги".
В ДП "НДІ радіолокаційних систем "Квант-Радіолокація" говорять про те, що тут постійно інвестують власні кошти підприємства у дослідження з метою удосконалення і створення нових РЛС, завдяки чому зроблені дуже серйозні напрацювання за напрямком обробки сигналів, боротьби з активними і пасивними завадами. Однак, для доведення зразка до постановки на озброєння та серійного виробництва необхідні на порядок більші кошти. І тут без підтримки держави, чи закордонного замовника, або, наприклад, інвестора не обійтись...
Інвестиція, як свідчення довіри
В питанні створення сучасного комплексу РТР власним та доволі інноваційним шляхом вирішили піти у іншій вітчизняній приватній оборонній компанії "Науково-виробничий центр "ІНФОЗАХИСТ". Тут розробили та вже представили на міжнародному ринку концепцію повітряного комплексу радіотехнічної розвідки на базі безпілотних літальних апаратів.
В "НВЦ "ІНФОЗАХИСТ" говорять про те, що подібний продукт зможе значно перевершити можливості усіх наявних, як в Україні, так і в інших країнах, систем за показником "ціна-ефективність".
В "НВЦ "ІНФОЗАХИСТ", взявши за основу нестандартний підхід, пропонують вести радіотехнічну розвідку з борту середніх безпілотних літальних апаратів на яких буде встановлена уся необхідна апаратура та обладнання – антени, прийомна апаратура та комплекс обробки інформації.
Використання в комплексі декількох апаратів дозволить вирішувати завдання точного визначення координат джерел технічних сигналів, викриття їх призначення та структур, елементами яких вони є, та побудови з великою точністю карти розташування усіх важливих об’єктів противника на глибину до 400 км.
На думку фахівців "НВЦ "ІНФОЗАХИСТ", ці завдання можна буде вирішити на багато простіше і дешевше, ніж, із застосуванням наземних комплексів РТР і, навіть, потужних комплексів повітряного базування, таких, як, наприклад, славнозвісна система дальнього радіолокаційного виявлення і управління AWACS, або RC-2 чи ІЛ-20М.
Ідея, ніби-то, лежить на поверхні, але досі в тому вигляді, як це хочуть зробити в "НВЦ "ІНФОЗАХИСТ" - на малих літальних платформах, реалізована не була. Однією з причин тут може бути, в першу чергу відсутність програмних і технічних і рішень, які б були достатньо ефективними та, водночас, настільки компактними, щоб застосовуватись на БПЛА літакового типу середнього класу.
В компанії стверджують, що подібні рішення в них є і, на відміну від усіх наразі застосовуваних рішень, вага необхідної апаратури, за рахунок застосування сучасної елементної бази та мініатюризації вимірюється не тонами, а кілограмами.
Причому в "НВЦ "ІНФОЗАХИСТ" були на стільки переконливими у своїй впевненості, що презентація проекту для потенційного інвестора, яка відбулась під час Міжнародної виставки озброєнь IDEX-2021, що на початку ц.р. пройшла в Об’єднаних Арабських Еміратах, принесла інвестиційну угоду на декілька мільйонів і, причому, не гривень...
В компанії поки не розголошують данні ані про інвестора, ані про умови угоди, ані про точну суму інвестицій, однак заявляють, що отримана сума достатня для проведення повного циклу робіт з розробки та виготовлення діючого зразка.
Як стверджують в "НВЦ "ІНФОЗАХИСТ", вже незабаром буде представлено прототип вітчизняного комплексу радіотехнічної розвідки повітряного базування, а до кінця цього року може бути готовий до випробувань і діючий зразок.
Радує те, що перепон для цього в компанії не бачать. І запорукою такої впевненості може бути склад учасників, що долучаться до проекту. Як говорять дотичні до його реалізації особи, окрім НВЦ "ІНФОЗАХИСТ", до проекту можуть долучитись вітчизняна компанія "Укрспецсистемс", а також відома у світі Rohde & Schwarz.
Власне і сама компанія НВЦ "ІНФОЗАХИСТ" має велике портфоліо успішно реалізованих протягом останніх років високотехнологічних проектів, що значно підсилили боєздатність українського війська. Це, наприклад, Мобільний комплекс радіорозвідки ХОРТИЦЯ-М, або Малогабаритний тактичний пеленгаційний комплекс PLASTUN-RP3000, який з 2016 року постачається до Збройних сил України та посилено використовується у зоні проведення ООС.
Також в компанії розробили та пропонують замовникам багатофункціональний автоматизований пост радіорозвідки APELLA, програмно-визначальний приймач AURIS-R, широкосмуговий радіомоніторинговий приймач MINERVA та інші високотехнологічні продукти.
Тож, підсумовуючи, можна сказати, що підстави невдовзі побачити вітчизняний комплекс радіотехнічної розвідки повітряного базування є достатньо вагомими і, що найголовніше, проблем з фінансуванням проекту, завдяки іноземному інвестору, який повірив в українську компанію, наразі немає.
Перспективи є...
Скорішій появі в українському війську новітніх систем радіотехнічної розвідки може сприяти і реформування державного концерну "Укроборонпром", про яке всі так багато говорять, але до якого вже тривалий час так і не можуть приступити на практиці.
При цьому на самих підприємствах, що задіяні у процесі розробки та виробництва засобів РТР до таких реформ підготувались давно і готові об’єднатись у відповідний профільний холдинг (або субхолдинг – за новою концепцією реформування) "Радарні системи".
Ще у вересні минулого року на перемовинах між 10 керівниками підприємств Концерну було прийнято низку основоположних рішень та підписаний меморандум про взаємодію та успішну реалізацію стратегічного плану, а також прийнято рішення про створення дорадчих органів майбутнього галузевого об’єднання "Радарні системи" – Ради директорів та Ради головних конструкторів підприємств.
Лідером новостворюваної структури вважається КП "НВК "Іскра". На думку його директора Юрія Пащенка, галузеве об’єднання "Радарні системи" має стати самодостатньою оборонно-промисловою одиницею та потужним гравцем світового ринку радіохвильової детекції, а також стратегічним партнером провідних зарубіжних компаній, в т.ч., у сфері цивільної продукції.
Тобто, опанувати й замкнути увесь життєвий цикл визначеної номенклатури складної військової техніки – від її розробки до модернізації та утилізації. В ДК "Укроборонпром" сподіваються, що саме "Радарні системи" стане першим галузевим об’єднанням з якісним корпоративним управлінням.
Ключовим же результатом об’єднання підприємств у галузеве об’єднання має стати поява нової продукції – розробок на фундаменті новітніх технологій. Як наслідок – вітчизняний ОПК має стати більш конкурентоспроможним на ринку,а українська армія отримає нові якісні та конкурентні на світовому ринку зразки озброєння та військової техніки.
А на цей час лінійка наявних у війську засобів, зокрема, і радіотехнічної розвідки, далеко не заповнена і це вимагає більшої уваги з боку Держави. Хтось має оцінювати, чи варто витрачати час і величезні кошти та зусилля на створення конкуруючих між собою виробів (як, наприклад, ті ж "Мінерал" та нова "Кольчуга"), чи зосередитись на чомусь більш перспективному.
Так, за оцінками експертів, давно необхідно замінити застарілі зразки техніки ще радянських часів та забезпечити тактичні ланки від батальйону і нижче сучасними мобільними станціями РТР, які можна використовувати для спостереження за діями противника на полі бою, наприклад – для виявлення засобів ППО противника, контрбатарейних систем, та підрозділів, що використовують технічні засоби розвідки на середніх і малих відстанях. Ця суттєва прогалина у створенні сучасних систем радіотехнічної розвідки та забезпеченні ними українського війська має бути ліквідована.
В той же час, виникає законне питання щодо можливостей участі у цьому процесі і приватних оборонних копаній. В першу чергу тих, що мають відповідний досвід, потенціал, компетенції і вже є відомими гравцями на світовому ринку.
Як показує практика, приватні виробники є більш динамічними та гнучкішими у реалізації бажань замовників. Більш того, приватному бізнесу простіше працювати з потенційними інвесторами, особливо, якщо за компанією є реальні напрацювання.
А це також шлях, який, до того ж, може забезпечити підвищення обороноздатності Держави та боєздатності війська – при чому без зайвих витрат з боку держави на НДДКР, особливо тих, що не реалізовуються в реальних виробах, як це не одноразово було в історії України...
Володимир Заблоцький, Валерій Рябих
Читайте також: В Україні розширюється пропозиція якісних роз'ємів: НВЦ "Інфозахист" став офіційним дистриб'ютором Fischer Connectors
