Аналіз нових супутникових знімків північнокорейського аеропорту Суна у Пхеньяні показали, що КНДР знаходиться на завершальних стадіях робіт над своїм літаком далекого радіолокаційного виявлення. Машина створюється на базі Ил-76МД, яких у країни лише три.
Але на новому супутниковому знімку, який опублікувало видання 38north помічено деталь, яка може прямо вказувати на те, що появі цієї машини КНДР можливо зобов'язана не РФ, а Китаю. Вся справа в антені РЛС, яка тепер встановлена на літаку. З боку Defense Express нагадаємо, що роботи над цим літаком ДРЛВ були помічені, ще у 2023 році, а тепер він виглядає так:
Читайте також: ASELSAN створила GOZDE, який би підійшов нашим дронам-бомберам із ФАБ-250 проти рашистів
І як це парадоксально не звучить, але вся справа у тому, як її пофарбували. Трикутник на обтічнику антени РЛС з величезною долею ймовірності вказує на те, які його частини радіопрозорі. А це означає, що РЛС має три антени, які забезпечують одночасний огляд на 120 градусів. І сам "гриб" з РЛС - не обертається.
Для порівняння у радянському А-50 та його РЛС радіотехнічного комплексу "Шмель" використана РЛС з механічним скануванням, яка обертається зі швидкістю 12 оборотів на хвилину. І тому коли ці літаки фарбували, то зазвичай вони мали "полосу" на обтічнику.
І якраз використання необертової РЛС з одночасним оглядом на 120 градусів цілком може вказувати на те, що КНДР у розробці цього літака допомагає Китай. Бо літак ДРЛВ Shaanxi KJ-2000, який також створений на базі Ил-76, має саме таку нерухому РЛС з активною фазованою антеною решіткою.
І на аналогічних супутникових знімках він має саме таке візуальне рішення з обтічником. Таке співпадіння звісно може бути випадковим, або навіть спеціально зробленим з метою введення в оману, але вірогідність трансферу китайських військових технологій не менша за російські.
Але справа в тому, що KJ-2000 вочевидь з'явився не у результаті власних робіт, а завдяки договору між Китаєм, РФ та Ізраїлем від 1996 року на створення літака ДРЛВ із РЛС ізраїльського виробництва EL/M-205 Phalcon з активною фазованою антеною решіткою. Особливістю конструкції якраз й було встановлення трьох таких антен для одночасного огляду на всі 360 градусів.
Модернізація одного А-50 та створення трьох нових, які отримали індекс А-50АИ (або А-50И) було оцінено у 1 млрд доларів. Перший А-50АИ здійснив свій політ у 1999 році та був переданий Ізраїлю для проведення робіт зі встановлення РЛС.
Але у 2002 році після протестів з боку США Ізраїль заявив, що припинив роботи над проєктом. Але рівно у тому ж році китайська AVIC Xi'an Aircraft Industry Company розпочала роботу над власним літаком і вже у 2003 році підняла літак у небо. РЛС за аналогічною технологією з АФАР офіційно створила China Electronics Technology Group Corporation (CETC) у рекордно короткі строки.
Загалом Китай побудував п'ять KJ-2000, але це не єдині його літаки ДРЛВ, бо також є машини на базі китайських версій Ан-12 KJ-500 з аналогічною РЛС, а також KJ-200 з РЛС бокового огляду, як у Saab GlobalEye. А окрім них - ще й стратегічні розвідувальні БПЛА типу WZ-9 із дійсно унікальною конструкцією.
Читайте також: Пентагон відмовився від стелс-паливозаправника NGAS для війни з Китаєм та подолання критичної вразливості
