Тепловізійні матриці для танків та ракет треба робити свої: амбіційний проєкт Міноборони та Національної академії наук України

Тепловізійні матриці для танків та ракет треба робити свої: амбіційний проєкт Міноборони та Національної академії наук України
4442

Україна буде розробляти власну тепловізійну матрицю. Щонайменше, такий попередній висновок можна зробити з рішень, які ще минулого року ухвалили представники Міністерства оборони та Національної академії наук України. Державне оборонне замовлення 2021 року може дати поштовх, аби перейти від слів до конкретного проекту.

Як відомо, основою тепловізійних прицілів, приладів спостереження, деяких систем самонаведення ракет є так звані "модулі формування тепловізійного відеосигналу", або матриці, як часто їх називають.

Це високотехнологічні компоненти, від характеристик та можливостей яких залежать бойовий потенціал та можливості танків, бойових модулів БМП та БТР, протитанкових ракетних комплексів, систем протиповітряної оборони, ракет певних типів – включно до прицілів для стрілецької зброї.

Читайте також: Т-64 "Краб": на ХКБМ підтвердили строки створення та розповіли про нововведення (відео)
ПТРК Скіф
ПТРК "Скіф" з закородонним тепловізором

Нині для своїх оборонних потреб Україна закуповує ці компоненти у складі готових модулів, зокрема, у виробників зі США, Франції, Великої Британії, Канади, Туреччини, Китаю.

Насьогодні вже достатньо прикладів, коли або через пандемію, або через експортні обмеження тих чи інших країн на постачання в Україну технологічних складових подвійного чи військового призначання, включно з тепловізорами та модулями формування тепловізійного відеосигналу, під загрозою опинялось виконання тих чи інших контрактів в інтересах Збройних сил України.




З огляду на збільшення потреби у тепловізійних приладах різного призначення у нових та модернізованих зразках української зброї питання імпортозаміщення цих складових набуває державного значення.

Розробка вітчизняного матричного прийомного пристрою – "це один з напрямів, яке ініціювало Міністерство оборони України з огляду на його критично важливе значення. Ми розраховуємо, що ця науково-дослідна робота буде включена до державного оборонного замовлення поточного року.

Оптична головка прицілу ПНК-6 танку БМ "Оплот"

У разі формування Агенції перспективних досліджень, створення якої проголошено Мінстратегпромом, робота за цим ним напрямом може буде передана як пілотна під подальше супроводження та відповідальність цієї структури. Насьогодні надзвичайно важливо дати поштовх цим заходам, з яким ми, власне, запізнились на декілька років.

Проте нам потрібні не лише суто теоретичні результати та обґрунтування можливості реалізації тих чи інших рішень, а конкретні практичні результати у достатньо стислі терміни", наголосила у розмові зі мною високопосадова особа Міністерства оборони України.

За нашою інформацією, спільне рішення між вітчизняними установами та підприємствами щодо цілей та завдань такої дослідно-конструкторської роботи вже достатньо детально пророблене. Проте певні нюанси виникли щодо спроможності наукових установ відповісти на вимоги з боку оборонного відомства щодо дотримання стандартів та процедур з розробки робочо-конструкторської документації. Що, власне, і унеможливило підписання контракту на цю розробку ще наприкінці минулого року.

Турецький танк Altay з СУВ власного виробництва

У свою чергу, академік Володимир Горбулін, Перший віце-президент Національної академії наук України, а також голова Наглядової ради ДК "Укроборонпром" у розмові з представником Defense Express також наголосив, що він особисто мав переговори з керівництвом як парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, а також з Міністерством оборони щодо необхідності узгоджених та чітких дій для реалізації цього проекту.

Адже у перспективі це значно розширить можливості вітчизняної оборонної промисловості у створенні сучасних зразків озброєння з мінімізацією залежності від поставок з інших країн.

Танковий приціл з власною тепловізійною матрицею для танка Altay від компанії Aselsan

Також, на думку експертів інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, паралельно з науково-дослідною роботою секції оборонних досліджень НАНУ слід розпочати переговори з закордонними компаніями-виробниками подібної продукції щодо розгортання в Україні або ліцензійного виробництва, або створення спільних проектів за цим напрямом.

Показово, що перші переговори щодо купівлі ліцензії та розгортання в Україні виробництва з виготовлення тепловізійних матриць проводилися ще аж десять років тому з італійсько-британською компанією Selex (зараз Leonardo).

Наші танки. В очікуванні імпортозаміщення

Довідково:

У визнаних виробників тепловізійних матриць представлена продукція ближнього (3-5 мкм) і дальнього інфрачервоного діапазону (8-14 мкм). Перевага діапазону 3-5 мкм в тому, що на проходження випромінювання від цілі менше впливають атмосферні опади (туман, дощ, сніг). Але і менша дальність виявлення цілей.

Дальній діапазон (8-14 мкм) має кращий коефіцієнт, скажімо так, пропускання негараздів у атмосфери і більше підходить для систем виявлення і прицілювання. У дальньому ІЧ-діапазоні для виробництва матриць в основному використовують кадмій-ртуть-телур. Ці матриці потребують охолодження. Що суттєво впливає на ціну прицільного приладу з такою матрицею.

Для прикладу. В рамках робіт на поставку танків "Оплот" до Таїланду для України стала актуальною тема використання сучасних тепловізійних камер, максимально пристосованих для робіт в умовах високих температур.

На БМ "Оплот" встановлювались французькі ТП-камери 2-го покоління з охолодженням матриці "Catherine-FC". Виробник цих камер французька компанія Thales поставляла свої матриці і в Білорусь, а також - до введення в 2014 р. санкцій проти РФ - на російське підприємство для складання танкових прицілів.

Лінійка білоруських прицілів на французських матрицях

Аналогічні характеристики мають тепловізійні камери імпортного виробництва 3-го покоління, які випробовувалися на НПК "Фотоприлад": Matis (фірма Sagem, Франція), Tilde B (фірма Selex-ES/ Leonardo, Великобританія/Італія), Peri Eye (фірма Aselsan, Туреччина). Вартість таких камер становила на той період у середньому $100-120 тис.

Менш дорогі - тепловізійні камери з неохолоджуваними мікроболометричними матрицями, дальність виявлення цілі у яких становить до 4,5 км, вартість також на період десь 2015 р.- близько $20-30 тис.

Більш детальний розгляд цієї тематики – у одному з найближчих матеріалів на нашому сайті.

Т-72Б3
Т-72БЗМ з прицільно-оглядовим комплексом, як стверджують у РФ, з "тепловізійними камерами вітчизняного виробництва", які також входять у СУВ Т-80БВМ
Читайте також: ​Танкове протистояння з РФ: чим Україна має відповісти на Т-72Б3, Т-90М та "Армату" (відео)