Поступово вторгнення США до Венесуели стає все більш імовірним сценарієм, особливо на тлі стягування американських сил в регіон. Зокрема США стягнули туди вже цілий флот, в якому наявні три десантні та транспортні кораблі, два крейсери класу Ticonderoga, три есмінці класу Arleigh Burke та прибережний корабель класу Freedom.
Але, крім цього, у регіоні є й атомний підводний човен USS Newport News, корабель підтримки сил ССО MV Ocean Trader та авіаносець USS Gerald R. Ford, до складу групи якого входять ще п’ять есмінців класу Arleigh Burke.
Читайте також: Корейська Hanwha показала куди буде рухатись зі своєю бестселерною САУ K9 та на що робить ставку зі K9MH та K9A3
Тобто США зібрали дуже потужне угрупування, яке явно тут не для того, щоб стріляти AGM-114 Hellfire з дронів по катерах з кокаїном чи іншими наркотиками. У Венесуелі відчувають серйозну небезпеку, тому схоже щоб налякати американців вони публікують відео та активно розказують про наявність в них російських протикорабельних ракет Х-31А, під їх Су-30МК2 або Су-30МКВ.
Але чи справді ці Х-31А настільки небезпечні, як про них говорять. Головним "козирем" цих ПКР є їх максимальна швидкість, а саме від 2,4 Маха (2939 км/год) на рівні моря до 3,3 Маха (4042 км/год) на висоті декількох км, що досягається завдяки прямопотоковому повітряному реактивному двигуну. Тобто вони значно швидші ніж інші дозвукові ПКР типу AGM-84 Harpoon (0,85 Маха або 990 км/год).
Це означає що часу на їх перехоплення обмаль. Для самого ураження цілі ракета має проникну уламково-фугасну БЧ масою від 94 до 110 кг залежно від модифікації. Але тепер варто перейти до недоліків.
Дальність ураження у Х-31А всього 70 км, а у модернізованої Х-31АД до 160 км, але невідомо яку саме модифікацію мають в Венесуелі. Для наведення на ціль ракета має тільки радіолокаційну головку самонаведення.
А тепер варто поглянути на те, що у своєму арсеналі мають американці для протидії таким загрозам. зараз не будемо брати в розрахунок авіацію, а тільки озброєння кораблів. Так, наприклад кожен з есмінців класу Arleigh Burke, яких там зараз найбільше, має по 96 комірок вертикальної пускової установки Mark 41.
До Mark 41 можуть встановлюватись різні ракети, але зараз нас цікавлять саме зенітні, тобто SM-2, SM-3, SM-6, ESSM та RIM-7 Sea Sparrow. Крім цього на борту Arleigh Burke встановлена й бойова система Aegis, до складу якої входять потужні РЛС та навіть системи РЕБ AN/SLQ-32.
Тепер розгляньмо ситуацію, венесуельські Су-30МК2 злітають з авіабази для пуску Х-31А. Зважаючи на те, що одна з авіабаз розташовуються прямо поблизу узбережжя, то американські кораблі одразу їх виявляють та захоплюють.
Вже тоді, Arleigh Burke за допомогою ракет SM-6 теоретично міг би уразити ці літаки, але тільки за умови, якщо вони не будуть йти на над малих висотах, а корабель буде розташований на відстані у кілька сотень км.
Далі Су-30МК2 направляються в сторону кораблів на рубежі пуску Х-31А, але уявимо, що Венесуела має саме Х-31АД з максимальною дальністю пуску до 160 км. Вже на підході до пускової зони, літак входить у зону ураження ракет SM-2, й теж теоретично може бути збитим.
Потім уявимо що йому таки вдалось здійснити пуск. Але, знов ж таки, Arleigh Burke може просто збити цю ракету за допомогою своїх SM-2 та SM-6. І в цьому йому не завадить така висока швидкість цієї ПКР, адже вона рухається на корабель, та й ці зенітні ракети цілком здатні на таке.
Але, припустимо, що ракети таки пропустили, й вони вже на підході до корабля. Тепер важливу роль грає наявність у Х-31А тільки радіолокаційної ГСН, адже корабель може просто відстрілити засоби протидії з дипольними відбивачами.
Крім цього, тут під'єднується й засоби РЕБ які будуть активно глушити, відхиляти та заважати їй працювати. Також корабель може застосувати й менші та слабші зенітні ракети типу ESSM або RIM-7 Sea Sparrow. Не можна забувати й про гарматні систем протиповітряної оборони типу 25-мм Mark 15 Phalanx CIWS.
Тобто, зважаючи на усе вище зазначене, у ракети просто майже немає шансів уразити американські есмінці чи крейсери, або ті кораблі що йдуть у їх супроводі. Але попри це, Х-31А залишається небезпечною ракетою, особливо для менших кораблів, що не мають такого потужного озброєння. Тому катерам та патрульним кораблям варто бути особливо обачним поблизу Венесуели.
Згадуючи російську Х-31 та США, то пригадується, як американці на її базі спільно з РФ у 1990-х роках розробляли ракету-мішень МА-31, й навіть виробили невелику партію. Тож у США був час, щоб досконало вивчити її, та врахувати наявність таких загроз в процесі розробки своїх кораблів та систем озброєння.
Вони навіть мають ракету-мішень GQM-163 Coyote, що летить на швидкості до 2,6 Маха (3180 км/год) на рівні моря та на швидкості 3-4 Маха (3675 - 4900 км/год) на висоті у декілька км. Тобто вони мали змогу й попрактикуватись у відбитті такого роду атак, тому застосування Х-31А для них не стане чимось технічно новим.
Пригадуючи військовий конфлікт, що може статися між США та Венесуелою варто розуміти те чим вони зможуть відповісти американцям, й тут насправді доволі великий арсенал, але питання чи допоможе він їм.
Також, нещодавно з прямо з Москви до Каракасу, зупиняючись тільки у своїх союзників, прибув російський військово-транспортний літак Іл-76ТД, тож що він міг привезти Венесуелі.
Читайте також: Крилатою ракетою по дронах з "Байрактара" - Туреччина провела цікаві випробування своєї Kemankes 1
