Удари по авіабазах РФ схоже почали завдаватися систематично, вчора, 5 грудня, удар по "Енгельсу" та "Дягілево" у саме "серце" стратегічної авіації РФ, сьогодні 6 грудня, атака на літовище у Курську та нафтобазу держрезерву РФ у Брянській області.
Головне питання звісно полягає у тому - чим. Бо схоже, до цього переліку необхідно ще додати удар по авіабазах в окупованому Криму, які стали результатом успішних ракетних ударів ЗСУ, про що було офіційно повідомлено. Також увагу привертає те, що рашисти постійно зазначають, що удари завдавались українськими безпілотниками.
Читайте також: Вибух на авіабазі у Курську: які літаки рашисти тримали на аеродромі
Наразі є декілька основних версій того, чим саме завдаються такі удари. Водночас необхідно підкреслити, що у РФ точно знають що саме по ним прилітає, тому цілком можливо робити припущення.
У цьому може допомогти доволі інформативне відео з атакою на авіабазу "Енгельс". По-перше, воно геолоковано з точністю до метра. По-друге на ньому чути проліт реактивного літального апарата та зафіксовано момент вибуху.
Відео знято з під'їзду житлового будинку у місті Енгельс (пр-кт Строителей, 47, к. 1, п. 2), до нього до середини майданчика де стоять російські Ту-95МС та Ту-160 лише 5,5 км.
Від звуку прольоту літального апарата до вибуху проходить близько 25 секунд. Звісно нам не відомо траєкторію польоту та дальність від літального апарату та міста зйомки для того, щоб вирахувати похибки на швидкість розповсюдження звуку, але апроксимовано можливо отримати швидкість засобу доставки "бавовни" від 220 м/с або 792 км/год. Тобто ми говоримо саме про літальний апарат з реактивним двигуном, який здатний здійснювати політ на високій швидкості на незначній висоті.
"Рейс" та "Стриж"
Конвертовані для завдання ударів радянські розвідувальні БПЛА Ту-141 "Стриж" та Ту-143 "Рейс" наразі вбачають найбільш вірогідними кандидатами на посаду далекобійного "генератора бавовни". У РФ вже доволі давно бідкаються саме на "Рейси", зокрема на рівні губернаторів прикордонних областей, а їх уламки вже неодноразово фотографували. Наприклад, відомо про атаку саме таких БПЛА на авіабазу "Міллерово" у Ростовській області.
Перетворити розвідувальні радянські БПЛА виглядає більш ніж логічним рішенням. Ці дрони 70-х років є реактивними, розвивають трансзвукову швидкість 950-1100 км/год, вміють літати на низькій висоті до 10 метрів. Дальність польоту Ту-143 "Рейс" становить до 200 км, а Ту-141 "Стриж" до 1000 км. Вага архаїчної розвідувальної апаратури включно з кінокамерами, які використовують плівку, становить понад 100 кг. А враховуючи можливість демонтажу парашута, то можливо вивільнити навіть більше корисної ваги.
Також не варто виключати те, що ці радянські дрони навіть могли отримати нову навігаційну апаратуру для більш точних ударів, які вони активно демонструють. Тобто мова йде про перетворення цих радянських БПЛА на справжні крилаті ракети наземного базування і, відверто, це найкраще що можливо було зробити з Ту-141 "Стриж" та Ту-143 "Рейс", бо до 2022 року їх скоріше розглядали, як просто мішені для тренування розрахунків ЗРК.
Варто згадати, що американське видання Breaking Defense 18 листопада повідомило з посиланням на власне джерело, що для ракетної атаки по авіабазах в окупованому Криму удари задавались: "застарілою системою озброєння, яка була модернізована для цієї ролі, яка відрізнялась від тієї, для якої вона була спочатку розроблена". І таке визначення якнайкраще відповідає саме конвертованим Ту-141 "Стриж" та Ту-143 "Рейс".
Дрон-камікадзе від "Укроборонпрому"
Також доволі активно циркулює думка, що за ударами стоїть дрон-камікадзе, який активно просуває "Укроборонпром". Мовляв - дальність дії цього дрона складає 1000 км, а вага бойової частини - 75 кг. Водночас понад місяць тому менеджер проєктів ДК "Укроборонпром" Олег Болдирєв, більш відомий як Мартін Брест, розкрив нові деталі про цю зброю.
Як виявилось, 75 кг - це загальна вага корисного навантаження, а 1000 км - це теоретичний показник, бо тоді для цього дрона не було обрано двигун. Більше того, цей дрон створюється, не як дрон-камікадзе, а як "багатофункціональна платформа" і він може бути, як баражуючим боєприпасом, так і розвідувальним БПЛА.
Водночас створення дрона-камікадзе та розвідувального дрона - це абсолютно різні задачі, бо в одному випадку створюється боєприпас з коротким життєвим циклом, в іншому - багаторазова платформа з високою відмостійкістю розраховану на постійне використання.
А єдине фото з частиною фюзеляжу дрона, скоріш за все, говорить про його відносно невеликі розміри та використання катапульти для запуску. А це ознаки іншого класу БПЛА, в якому використовується звичайний гвинтовий двигун, а не реактивний, роботу якого чути на відео з атакою по "Енгельсу".
Втаємничена зброя
Звісно залишається ще один доволі цікавий варіант - нова розробка, про яку достеменно нічого не відомо. І характер удару наразі говорить про використання крилатих ракет - висока швидкість низький профіль польоту. Й окрім конверсії у них "Стрижів" та "Рейсів" залишається варіант того, що така зброя була створена і доведена до серійного виробництва в Україні за доволі короткий час.
Чи були такі проекти до 2022 року в Україні - так. Більше того, як мінімум макет однієї такої розробки демонструвався на виставці "Зброя та Безпека" неодноразово. Чи можливо було цю ракету довести до серійного зразка - окреме питання, але створення крилатої ракети є трохи легшим завданням за створення балістичної ракети.
А причина, за якою у РФ твердять про "безпілотники" також може бути цілком зрозуміла. У Кремлі просто бояться визнати те, що Україна самостійно розробила та запустила в серію крилаті ракети, які можуть проривати протиповітряну оборону РФ та уражати у саме серце "ВКС" РФ.
Читайте також: Рашисти бояться, що з B-21 впорається лише потужна ешелонована ППО разом з літаком, якого ще не існує