Ще 17 жовтня ДК "Укроборонпром" зробив доволі потужний анонс нової зброї: "дальність - 1000 км, вага бойової частини - 75 кг. Завершуємо розробку", йшлося в офіційному повідомленні.
До цього анонсу було докладено фото у якому можливо було впізнати елемент фюзеляжу безпілотника.
Читайте також: Де РФ планує розташувати іранські балістичні ракети та що про них говорять у Пентагоні
На фоні цього були зроблені обережні припущення, що мова йде про дрон-камікадзе, який може стати "довгою рукою" ЗСУ. А при доданні вже існуючих систем, наприклад пасивної радіолокаційної головки самонаведення - українського аналога ізраїльського IAI Harpy, який призначений для знищення РЛС противника.
Але в інтерв'ю "5 каналу" менеджер проєктів ДК "Укроборонпром" Олег Болдирєв, більш відомий як Мартін Брест, розкрив деталі цієї розробки. І на жаль після цього, навіть в умовах коли вся Україна зараз об'єднана єдиною боротьбою з ворогом, виникли питання, при цьому концептуальні.
По-перше, було заявлено, що це безпілотний авіаційний комплекс - БПЛА. Дальність у 1000 км - це показник, який поки "порахували", і який "залежить від запасу палива, від обраного двигуна тощо". І, на жаль, це означає, що остаточну комплектацію поки не обрано.
Тобто поки для цього БПЛА питання двигуна та розміру паливних баків, а з ним й злітної ваги - вирішуються. Аналогічно й "розрахована" й "бойова частина", яка насправді виявилась показником "корисного навантаження" у поки ще точно не визначеному розмірі 70-75 кг.
Але, на першому місці питання концепції цього БПЛА, бо він створюється, як "багатофункціональна платформа". І за логікою, різниця у тому, чи буде це дрон-камікадзе, чи розвідувальний, або навіть ударний БПЛА, залежить виключно від того, як ці 70-75 кг будуть розподілені.
"Враховуючи те, що це не повноцінний БПЛА, там немає системи зв'язку зворотного, там немає відеосигналу, тобто це все знімається, і наша вага, десь 75 кілограмів бойової частини. Ставимо туди "голову" так звану. Тобто, відеокамеру, систему зв'язку і зменшуємо це бомбове навантаження ну до 50 десь. Це багатоцільова платформа. Можемо зробити камікадзе, можемо. Він може переоснащуватися різними девайсами, різними електронними штуками, чи просто виступати як камікадзе, котрий пре по GPS-координатах", - пряма цитата менеджера проєктів ДК "Укроборонпром".
В цій ситуації зазначимо, що між "літако-снарядом", який просто б'є по стаціонарних цілях за координатами супутникової навігації та ударно-розвідувальним БПЛА - астрономічна різниця.
Перший має бути зібраний з максимально дешевих компонентів і має максимально спрощену конструкцію. Він, наприклад, не розрахований на посадку та взагалі на багаторазове використання. Задача дрона-камікадзе - зробити один єдиний у своєму житті виліт і вдаритися о ціль. І всі його елементи, комплектуючи та навіть конструкція розраховані саме на такий життєвий цикл з гарантією роботи протягом відносно незначного за тривалістю "життя". І цим й досягається його значно менша вартість.
На противагу розвідувальний чи тим паче розвідувально-ударний дрон створюється з урахуванням того, що він має довгий "життєвий цикл". Його конструкція розрахована на сотні злетів та посадок, тисячі годин у повітрі, а всі бортові системи гарантують його справність та відмовостійкість саме з урахуванням таких тривалих та постійних навантажень.
Ніхто у світі не створює умовний Bayraktar TB2, який має корисне навантаження у 150 кг у якості "літако-снаряда" зі 150-кг бойовою частиною. Бо це діаметрально протилежні концепції і й завдання з розробки або "військової техніки", або "боєприпасу".
Припустити те, що в "Укроборонпромі" на знають про ці базові речі проектування озброєння - неможливо. Тому скоріш за все, розробка БПЛА, яка, розпочалась ще задовго до атак Shahed-136, передбачала створення нового дрона-розвідника чи розвідувально-ударного дрона, а розмови про "дрон-камікадзе" пов'язані виключно, на жаль, з піаром та кон'юнктурою запитів аудиторії.
І в цій ситуації виникає питання - навіщо створювати новий планер, коли п'ять років тому, 8 листопада 2017 року був продемонстрований БПЛА "Горлиця", який має дальність польоту близько 1000 км. І тоді проблема була не у "планері", а у наземній станції керування.
Тим паче, що з 2018 року за наявною інформацією вже розпочалось проектування за темою "Горлиця-2", який мав би збільшене до 65 кг корисне навантаження.
Читайте також: У Пентагоні назвали кількість переданих Німеччиною ЗРК IRIS-T до України: можливо їх у рази більше ніж повідомлялось
