Про роль FPV-дронів на сучасному полі бою можливо вже не розповідати по надцятому колу, але поки Україна та РФ вкладають величезні ресурси у їх виробництво та активізацію використання складається враження, що у країнах НАТО цей новий вид зброї просто ігнорують.
Й це враження отримало не лише підтвердження, а й пояснення від генерал-лейтенанта Бундесверу Андреаса Марлоу. Він є командуючем місією ЄС з навчання та підготовки кадрів для Сил оборони України, тому є військовим Альянсу, який знаходиться на прямому контакті з українською стороною. Більше того, він керує всім учбовим процесом та напряму спілкується безпосередньо з українськими бійцями, які діляться своїм реальним бойовим досвідом. Тобто рівень його обізнаності щодо реалій війни в Україні об'єктивно доволі високий.
Читайте також: Повітряні сили завдали третій успішний удар по окупантах у Криму за два дні: виносять систему управління
Але у своєму інтерв'ю для NZZ на пряме питання, чому у Бундесвері взагалі немає класу малих дронів, не те що FPV-дронів, він заявив, що "не може просто піти у магазин електроніки".
"Більшість дронів, доступних у Німеччині, постачаються з Китаю або містять компоненти звідти. Ми не можемо їх використовувати, тому що є проблеми з безпекою. Ми не повинні бути наївними. Китайці також перехоплюють дані", - зазначив Андреас Марлоу.
Водночас він не відкидає дійсної необхідності у таких дронах, але це означає лише вихід на нове коло проблеми.
"Нам потрібні дрони, вироблені в Німеччині чи країнах, які відповідають нашим стандартам військової безпеки та потрібним нам параметрам продуктивності", - підкреслив генерал-лейтенант Бундесверу.
З огляду на контекст мова йде про дрони типу Mavic, але через такий підхід те що можливо купити за приблизно 2,4 тисячі доларів у випадку "військового виконання" від західних оборонних компаній буде коштувати у десятки разів дорожче.
Тому й FPV-дрон у цій парадигмі взагалі можливо не розглядати через те, що він вже не буде коштувати умовні 500 доларів, а наблизиться за ціною до високоточної ракети до ПТРК. При цьому, об'єктивно, за значно меншої ефективності.
З одного боку для країн НАТО, особливо Німеччини, все виглядає максимально логічно й у звичній парадигмі, коли є військова техніка, яка виготовлена на оборонних підприємствах, пройшла всі випробування та централізовано постачається й обслуговується.
Але такий підхід демонструє неготовність до необхідності змін, які диктують реалії війни, коли необхідно шукати швидкі, масові та дешеві рішення. При цьому для розгортання виробництва дешевих електронних компонентів у країнах Європи також навряд чи щось робиться.
Читайте також: Пентагон змінює підхід до забезпечення власної армії та союзників й це стосується усього, включно боєприпаси
