xcounter
#

Індія хотіла копіювати "Циркон" як BrahMos II, але зробила свою гіперзвукову ракету LRAShM

3236
Випробувальний пуск індійської гіперзвукової LRAShM, 18 листопад 2024 року, зображення з відкритих джерел
Випробувальний пуск індійської гіперзвукової LRAShM, 18 листопад 2024 року, зображення з відкритих джерел

Спочатку індійські інженери хотіли опертись на російські напрацювання, але потім пішли по вектору власних розробок

Організація оборонних досліджень та розробок (DRDO) Індії 16 листопада 2024 року провела нове випробування своєї гіперзвукової ракети, яка поки що фігурує під загальним позначенням LRAShM (Long Range – Anti Ship Missile).

Вперше випробування такої ракети Індія провела 6 жовтня 2023 року, при цьому для проведення пуску перекривалась зона радіусом близько 2000 кілометрів. Про це в своїй публікації пише портал Naval News.

Читайте також: Навіть дрон з пінопласту зробити самі не змогли: у хибній цілі "Гербера" виявилось китайське коріння

Зазначається, що Індія в рамках проекту LRAShM хоче створити насправді ціле сімейство гіперзвукових ракет, які б могли бити не тільки по морським, але й по наземним цілям також, і при цьому базуватись як на кораблях, так і на берегових пускових установках.

При цьому заявляються такі орієнтовні характеристики за проектом LRAShM: стартова маса – 20 тонн, довжина та ширина фюзеляжу – 14 метрів та 1,4 метри відповідно.

Також стверджується, що на цій індійській гіперзвуковій ракеті використовується плануюча бойова частина, яка начебто здатна маневрувати на фінальному етапі. Зовнішній вигляд цієї ракети був вперше оприлюднений саме під час випробувань 16 листопада 2024 року.

Гіперзвуковий BrahMos-ІІ, ілюстративне зображення з відкритих джерел

Від Defense Express у цій історії хочемо звернути увагу ось на який момент. До цього моменту було відомо про намір Індії створити гіперзвукову ракету під позначенням BrahMos II на базі надзвукової ракети BrahMos, і ззовні це виглядало як ймовірна копія російської гіперзвукової ракети "Циркон".

Але в підсумку вийшло, що вектор робіт індійського ОПК по гіперзвуковому озброєнню пішов в іншому напрямку, і замість копіювати напрацювання своїх російських "колег" індійські інженери вирішили створити власну оригінальну розробку.

Цілком можливо, що шлях власної розробки замість копіювання російської Індія оцінила як більш раціональний, в тому числі по затратам ресурсів та очікуваному ефекту від постановки такого озброєння в стрій.

Раніше Defense Express писав про те, скільки часу в Індії пішло на створення власної крилатої ракети у співпраці із РФ.

Читайте також: Під час удару 17 листопада росіяни застосували Х-101 з двигунами від Х-55, чим показали своє головне вразливе місце