Індійська DRDO (організаця оборонних досліджень та розробок) повідомила про перший успішний запуск далекобійної крилатої ракети LRLACM. Вона призначена для ураження наземних та надводних цілей на дальності понад 1000 км та має запускатися з наземних та морських платформ.
Наразі це лише перший і успішний тест, але попереду, як повідомляється, ще близько 20 випробувальних пусків для відпрацювання всіх систем LRLACM, включно з її активною радіолокаційною головкою самонаведення.
Читайте також: Туреччина закупить 40 Eurofighter, Німеччина через два роки нарешті дала "зелене світло"
І на фоні цього можливо задатися питанням, а чи не дуже схожа індійська ракета на російських "Калибр" та взагалі скільки часу в індусів пішло на її розробку. І від Defense Express маємо зазначити, що хоча в аеродинамічній формі крилатої ракети шахтного пуску взагалі складно щось вигадати нове і "Калибр" так само схожий на Tomahawk. Але у цьому конкретному випадку індійська розробка спирається на російські рішення цілком відкрито.
Зокрема весь проєкт зі створення Індією своєї крилатої ракети, яка отримала назву Nirbhay, почався десь наприкінці 2000-х років, бо перше льотне випробування ракети пройшло у 2013 році, яке завершилось невдачею.
У ракеті використовувався цілий ряд російських готових рішень, зокрема достеменно відомо про двигун 36МТ він же ТРДД 50АТ від НПО "Сатурн". Його версії використовуються у всіх російських крилатих ракетах від Х-59М, до "Калибр" та Х-101. Попри те, що ракета з шести пусків лише у трьох виконала всю програму, Nirbhay в обмеженій кількості почали направляти до війська десь на рівні початку 2020-х років.
Варто додати, що для запуску ракети використовується пускова комірка, яка дозволяє запускати й протикорабельну ракету Brahmos, яка є ліцензійною копією "Оникса" з російськими комплектуючими. А самі габарити крилатої ракети Nirbhay з довжиною 6 метрів, діаметром 0,52 метра та розмахом крила 2,7 метра повторюють російський "Калибр".
А те, що в ній, окрім двигуна було ще багато російських компонентів вказує те, що в Індії йшла програма ITCM (Indigenous Technology Cruise Missile) зі зменшення залежності від іноземних комплектуючих і окрім двигуна, що мав бути замінений на національний STFE від Gas Turbine Research Establishment також фігурували деякі підсистеми наведення та інші електронні компоненти.
Своєю чергою LRLACM в Індії позиціонується вже як 100% індійський виріб. При цьому для неї заявлена нібито більша дальність у 1500 км, хоча аналогічна дальність заявлялась і для Nirbhay. Також вона виконанна у тих самих габаритах, що і попередня версія. Тобто вочевидь вся різниця лише дійсно у комплектації.
І таким чином для Індії до початку випробувань вже об'єктивно власної крилатої ракети знадобилось, стоячи на російських рішеннях, близько 25 років ведення національної програми. При цьому до початку прийняття на озброєння LRLACM об'єктивно ще роки.
Читайте також: Південна Корея обіцяє Румунії поставити K2 навіть швидше за M1 Abrams, коли звісно буде контракт
