Учора 7 серпня 2024 року публічно стало відомо про епізод з ураженням в хвостову частину російського ударного вертольота Ми-28, яке було виконано українським FPV-дроном. Як потім визнали самі росіяни, цей гелікоптер отримав суттєві пошкодження хвостової частини, але придатний до ремонту, екіпаж машини не постраждав.
Ця подія стала одразу історичною хоча би тому, що це було перше підтверджене за весь час повномасштабного вторгнення РФ ураження ворожого ударного вертольота в польоті саме дроном, раніше такого не бувало навіть в історії воєн. Однак цей епізод має і значно глибше значення, яке ще більше підкреслює його значення історичності.
Читайте також: Таємничий європейський замовник встановить на свої БМП CV90 КАЗ Iron Fist від Elbit
Ось цей епізод із влучанням FPV-дрона по російському ударному вертольоту слід сприймати не тільки в ракурсі еволюції безпілотних технологій в розпорядженні Сил оборони України, але й також у ракурсі роботи над дешевими та масовими засобами протиповітряної оборони малої дальності, над чим також наполегливо й систематично працюють українські інженери та військові.
Є усі підстави оцінювати, що ось цей випадок із ураженням Ми-28 є не випадковим, а якраз результатом цілеспрямованих зусиль, бо наприклад перший відомий випадок спроби влучити по ворожому ударному вертольоту (тоді це був Ка-52) був ще осінню 2023 року. Але тоді атака не вдалась ймовірно через різницю швидкості польоту між вертольотом і БПЛА.
Тим більш, в історії з влучанням безпілотником по Ми-28 секретом залишився головний момент, від якого власне й залежала успішність атаки – чи це була просто майстерність операторів, чи ж дрон було відповідно доопрацьовано, щоб він мав відповідну швидкість польоту та кінетичну енергію влучання, щоб власне вразити ворожий гелікоптер та ще й на наздоганяючому курсі.
Заодно можна цю історію подати й так, в спрощеному ключі – російський Ми-28 став жертвою першого повітряного засобу ураження з пропелером. Для чого ми обрали й такий спрощений ракурс, пояснимо буквально в наступному реченні.
Деякі спроби по дронам-перехоплювачам як дешевим засобам ППО в світі були й до лютого 2022 року, як приклад можемо згадати американську систему для перехоплення ворожих БПЛА FS-LIDS, "ядром! якої є реактивний дрон-перехоплювач Coyote Block 2 із дозвуковою швидкістю польоту та дальністю ураження до 15 кілометрів.
Але тут є цікавий момент в тому, що перша ітерація такої системи передбачала застосування безпілотника-перехоплювача Coyote Block 1, конструктивно схожого на дрони-камікадзе сімейства Switchblade та оснащеного електричною силовою установкою. Але виявилось, що дрон-перехоплювач саме в такій конфігурації дляамериканської FS-LIDS не має достатньо кінетичної енергії для ефективного ураження повітряних цілей, через що власне й довелось розробляти версію з реактивним двигуном.
Цілком ймовірно, що і для наступних атак по російським повітряним цілям, як наприклад вертольоти, наші FPV-дрони все рівно буде потрібно доопрацьовувати, зокрема в плані конструкції. Але тут головне, що покладено перспективний початок для розвитку історії із зенітними дронами як дешевими та масовими засобами протиповітряної оборони в умовах війни проти РФ.
Читайте також: Скільки часу пішло на опанування Saab 340 AEW у Польщі, які також чекає Україна
