Близнюки чи конкуренти?

Польща та Україна просувають схожі концепції зенітних керованих ракет ближньої дії
Близнюки чи конкуренти?
21

Україна та Польща ідуть дуже близькими шляхами щодо створення нових ракет для комплексів протиповітряної оборони ближньої дії

Польська компанія CRW Telesystem-Mesko наприкінці минулого року представила концепції розробки зенітної керованої ракети з дальністю польоту 10-12 км як ракету-еквівалент 9М33 комплексу «Оса-АК/АКМ». Заявлено, що маса ракети становитиме 37,1 кг. Ракета розміщується в контейнері. Довжина ракети – 1980 мм, довжина контейнера – 2300 мм. Для наведення ракети на ціль (безпілотники, літаки, гелікоптери) буде використовуватися комбінована система наведення. На першому етапі ракета рухається в напрямку цілі в лазерному промені. При наближенні до цілі на певну дистанцію ворожий літак чи гелікоптер захоплюється багатоспектральною інфрачервоною головкою самонаведення. Така головка самонаведення створена в CRW Telesystem-Mesko на основі боєголовки, розробленої для ракети ПЗРК Piorun. Цю нову ракету пропонується адаптувати до використання у польському мобільному зенітному комплексі ППО ближньої дії Poprad. Цей комплекс створений для використання ПЗРК типу Grom та Piorun.

Візуальне представлення концепту нової ракети компанії CRW Telesystem-Mesko дає зрозуміти, що в основу нової ракети для ЗРК Poprad взято ПТРК «Пірат», який є спільним проєктом українського ДержККБ «Луч» та польської компанії CRW Telesystem-Mesko. В основі цієї роботи – український ПТРК «Корсар».

Читайте також: "Пірат" та "Корсар". у чому відмінність ракетних родичів?
ракета ПТРК «Пірат»
Концепція ЗРК ближньої дії від CRW Telesystem-Mesko. На фото: ракета ПТРК «Пірат»

У свою чергу, ДержККБ «Луч» вже запропонувало українським військовим рішення, яке базується на власних технічних і технологічних напрацюваннях. Для розв’язання задач протиповітряної оборони у ближній зоні – на дальності до 7 км – розроблено нову бікаліберну ракету. Вона використовує комбіновану систему наведення. Перший етап – напівавтоматичне наведення на ціль у лазерному промені. Другий етап – після захоплення цілі інфрачервоною головкою самонаведення – автоматичний. ГСН розроблена казенним підприємством спеціального приладобудування «Арсенал», яке має величезний досвід розробки ГСН для різних типів ракет.

По передній частині нова бікаліберна ракета має діаметр 72 мм, що відповідає діаметру ГСН і блоку управління з ключовими елементами від ПЗРК. Далі – вже 107 мм, як і у ПТРК «Корсар» (рішення по стартовому і маршовому двигунах, корпусу, ТПК, бойовій частині). «Корсар» стартує з транспортно-пускового контейнера і вражає наземні цілі на дальності до 2,5 км. Ракета «Корсара» має калібр 107 мм і керується напівавтоматичною лазерною системою наведення. Очікувані тактико-технічні дані ракети: дальність ураження цілей – 0,57 км, швидкість цілей – до 900 м/с, маса ракети – 18,1 кг, маса осколково-фугасної бойової частини – 3 кг. Така ракета може успішно застосовуватися з наземної пускової установки, яка може керуватися оператором дистанційно – наприклад, ПТРК «Стугна». Можна піти ще далі – адаптувати їх під установку на бронетранспортери 4х4 типу «Дозор». Тоді ми отримаємо мобільний комплекс ППО, який вкрай необхідний нашим десантникам чи сухопутним військам для прикриття батальйонних тактичних груп, які діють у відриві від основних сил і в бою можуть розраховувати лише на власні можливості.




Отже, тепер чекатимемо, хто перший доведе до робочого зразка цю ідею – поляки чи українці.

Читайте також: Помічник піхоти