Обороноздатність Польщі: плани та реалії

Обороноздатність Польщі: плани та реалії

Польські експерти підготували детальну аналітичну доповідь
89

У згаданому документі зазначається, що за цей період зросли видатки на оборону, розпочався процес збільшення чисельності особового складу збройних сил, були створені Війська територіальної оборони, у країні посилюється військова присутність партнерів по НАТО.

З іншого боку, значна кількість програм технічної модернізації реалізовувалась у половинчастий спосіб або з недотриманням визначених строків, а послідовна та узгоджена оборонно-промислова політика до цього часу не проводиться.

Перед парламентськими виборами 2015 р. лідери партії «Право і справедливість» визнали зміцнення обороноздатності Польщі одним зі своїх пріоритетів. Було заявлено, що видатки на оборону зростуть щонайменше до 2,3 % ВВП (а у перспективі — до 2,5 % ВВП), збільшиться чисельність бойових підрозділів Війська Польського до 120 тисяч осіб (з подальшим збільшенням їхнього особового складу ще на кілька десятків тисяч), з’явиться новий вид ЗС — ВТО, буде прискорено придбання систем протиповітряної оборони (далі — ППО), бойових машин та легкої протитанкової зброї.

Читайте також: "Комбайнд Резолв XIII": український вимір

Представники партії «Право і справедливість» також наголошували на необхідності провести реформу системи закупівлі військової техніки, розробити механізми співпраці між армією та оборонною промисловістю, врахувавши інтереси останньої при реалізації програм технічної модернізації. У цьому контексті, зокрема, піддавалося критиці рішення попередньої влади закупити у Франції багатоцільові вертольоти «H225M Caracal». Нарешті, передвиборні лозунги містили заклики до реформування системи управління та командування ЗС та посилення військової присутності у Польщі союзників по Альянсу.

Через чотири роки експерти детально проаналізували виконання колишньою/нинішньою владою своїх передвиборних обіцянок.




Збільшення видатків на оборону

Уряд партії «Право і справедливість» прийняв рішення збільшити видатки на оборону. Відповідно до змін до закону «Про технічну модернізацію, реконструкцію та фінансування ЗС РП», їхній цільовий рівень був встановлений у розмірі 2,5 % ВВП, як і передбачала виборча програма. Було змінено й методологію розрахунку частки витрат на оборону у ВВП, і з 2018 р. показник стосується запланованого ВВП на поточний, а не на попередній рік. На практиці це означає значне додаткове збільшення бюджету.

Однак цільовий рівень видатків на оборону буде досягнутий лише у 2030 р. Видатки на оборону, а також їх частка у ВВП збільшуються (у 2020 р. вони мають досягти 2,1 % ВВП, у 2021 р. — 2,2 % ВВП). Правда, це відбувається дещо повільніше, ніж передбачено Стратегією відповідального розвитку, прийнятою урядом на початку 2017 р. Згідно з нею, показник2,2 %, обчислений за новою методологією, мав би бути досягнутий до 2020 р. Це має певний вплив на процес модернізації у короткочасній перспективі, хоча обсяг наявних (і вже фактично витрачених на оборону) коштів все ще набагато ширший, ніж до внесення змін до законодавства, і його слід надалі збільшувати. У більш далекій перспективі умовою успішного збільшення видатків на оборону стане виконання прийнятого закону, що буде залежати від політичних рішень та економічної ситуації.

Закупівля військової техніки

У 2015-2019 рр. Міністерство національної оборони (далі — МНО) розмістило низку замовлень на військову техніку. Тут можна згадати перший етап програми ППО «Wisła» (включно з двома батареями системи «IBCS/Patriot»), гаубиці «Krab» та міномети «Rak», модернізацію танків до стандарту «Leopard 2PL», зенітно-ракетні комплекси (далі — ЗРК) «Pilica», «Poprad» та «Piorun». Кількість останніх значно збільшилась, порівняно з планами. Були придбані вітчизняні радіолокатори «Odra» та «Bystra», а останнім часом – зенітні керовані ракети «Feniks», завдяки чому реактивна система залпового вогню «WR-40 Langusta» нарешті матиме необхідну далекобійність.

HIMARS
6 лютого 2019 року в рамках реалізації програми Homar було підписано угоду з США на постачання до Польщі 20 РСЗО M142 HIMARS на суму 414 мільйонів доларів. Поставки очікуються до 2023 року

У війська надійшла сучасна стрілецька зброя (включно зі штурмовою гвинтівкою «GROT», базовим озброєнням новостворених ВТО). Список надходжень можна доповнити вертольотами «Black Hawk» для Сил спеціальних операцій та «AW101», рятувальним судном, мінно-тральними кораблями «Kormoran», буксирами та літаками для перевезення VIP-персон.

На початку 2019 р. було підписано контракт на закупівлю одного дивізіону високомобільної реактивної системи залпового вогню «HIMARS». Однак спершу ця програма передбачала придбання більшої кількості таких систем, і провідну роль мала відігравати польська оборонна промисловість (спільно із зарубіжними партнерами). До того ж значна кількість програм технічної модернізації реалізується із запізненням. Наприклад, досі не прийнято рішення щодо ключової програми ППО «Narew». Не завершена закупівля нових переносних протитанкових ракетних комплексів (у вересні 2019 р. на Міжнародній виставці оборонної промисловості була подана заявка на партію «Javelin») або протитанкових гранатометів, хоча це озброєння потрібне як бойовим підрозділам, так і ВТО. Затягується реалізація програм «Mustang» і «Pegaz» із закупівлі високомобільних повнопривідних автомобілів та придбання системи управління боєм для бронетранспортерів «Rosomak».

В останній справі, як і у випадку з придбанням безпілотних літальних апаратів (далі — БПЛА) «Orlik» та «Wizjer», МНО виключило зі списку польські приватні компанії. Це призвело до затягування реалізації усіх згаданих програм (контракт на БПЛА «PGZ-19R» був підписаний наприкінці 2018 р., інші контракти не підписані).

У свою чергу, після провалу переговорів щодо придбання 50 вертольотів «H225M Caracal» закуплено лише 8 спеціалізованих машин. Відповідно до рекомендацій Стратегічного оборонного огляду, пріоритетною повинна стати програма ударних вертольотів «Kruk», оскільки вона є більш придатною для захисту території країни та колективної оборони. На практиці, однак й досі незрозуміло, як ця програма буде реалізовуватися. Незважаючи на деякі підготовчі заходи, не доведені до логічного завершення плани модернізації вертольотів, які вже стоять на озброєнні. Не вдалося також завершити жодної з процедур щодо придбання бойових кораблів «Miecznik» та «Orka» для ВМС.

Останнім часом, у зв’язку із низкою аварійних ситуацій з винищувачами «МиГ-29», МНО прийняло рішення прискорити закупівлю нових багатоцільових винищувачів. Наприкінці вересня 2019 р. Конгрес США погодився продати Польщі 32 машини «F-35A». Щодо прискореного придбання цих літаків є різні думки. Прихильники говорять про прорив і швидке зростання боєздатності та про нагальну потребу в заміні пострадянських машин. Скептики ж порушують питання про витрати, вплив на інші програми технічної модернізації, конкурентоспроможність та про те, яку користь це може мати для оборонної промисловості. Слід пам’ятати, що спочатку планувалося придбати нові літаки лише після 2022 р., а через специфіку введення їх в дію уряд партії «Право і справедливість» не мав повного впливу на ситуацію, яка призвела до призупинення польотів «МиГ-29» та «термінового» пошуку заміни.

Планування модернізації та оборонно-промислова політика

У своїх деклараціях уряд партії «Право і справедливість» обіцяв розмістити якомога більше замовлень на підприємствах польської оборонної промисловості та шукати можливості для розвитку промислової співпраці. У зв’язку з цим піддавалось критиці попереднє керівництво МНО, якевизначило франко-німецьку компанію «Airbus Helicopters» для закупівлі у неї 50 вертольотів «H225M Caracal» (придбати їх в кінцевому рахунку так і не вдалося).

Аналізуючи проведені закупівлі, необхідно зазначити, що коли йдеться про базове спорядження чи раніше розпочаті розробки (наприклад, самохідні гаубиці «Krab», ЗРК «Piorun», радіолокатори), то ці замовлення переважно діставалися оборонній промисловості Польщі. Так було й з придбанням вертольотів, замовлення на які отримали міжнародні авіаційні компанії з польським капіталом. Оборонна промисловість РП має забезпечити левову частку спорядження для новоствореної 18-ї механізованої дивізії (наприклад, БМП «Borsuk» та бронетранспортери «Rosomak» з безпілотними баштами «ZSSW-30», артилерійська та зенітна техніка) та провести роботи з ремонту та модифікації танків «Т-72». Представники МНО наголошують, що реалізація цієї програми спрямована не лише на посилення боєздатності ЗС Польщі, але й на відновлення та підтримку потенціалу оборонної промисловості. Водночас останньою програмою буде охоплена менша кількість танків, ніж передбачалося, через обмеженість бюджету.

З іншого боку, деякі закупівлі у закордонних виробників часто здійснюються за завищеними цінами, в умовах обмеженої промислової кооперації (наприклад, перший етап програми ППО «Wisła»), або взагалі без неї (наприклад, реактивні системи залпового вогню «HIMARS»). Залишається неясним майбутнє програми «F-35», а поспіх при придбанні цих літаків та відсутність конкуренції не сприятиме розробці комплексних рішень для промислової співпраці.

Ще однією важливою вимогою, що відображена в Стратегії відповідального розвитку, є реформа придбання озброєння та військової техніки. Стратегія передбачає розробку Національної військово-технічної політики (далі — НВТП), документа, який став би основою для такої реформи, та створення комплексної системи підтримки оборонно-промислової галузі. Станом на кінець грудня 2019 р. підготовка НВТП так і не була завершена.

Напередодні парламентських виборів 2015 р. було оголошено про створення у рамках реформи закупівлі військового спорядження Агентства озброєнь, яке б координувало увесь цей процес. У березні 2018 р. МНО призначило Уповноваженого у справах створення такого органу, але до цього часу він ще не створений. Не опубліковано також відповідного урядового законопроекту.

Слід звернути увагу на проблему планування робіт з розвитку озброєнь. Значна частина продукції, яка за останні роки впроваджена в серійне виробництво (ЗРК «Poprad», «Piorun», артилерійські системи, радіолокатор «Bystra»), або перебуває на стадії доопрацювання (безпілотні башти «ZSSW-30», БМП «Borsuk», радіолокатори «PET/PCL» та «P-18PL»), була створена в рамках розпочатих набагато раніше робіт, навіть тоді, коли бюджет МНО зазнавав скорочень.

Хоча система планування та фінансування робіт з розвитку озброєнь не позбавлена недоліків, саме завдяки реалізації таких проектів оборонна промисловість може мати власну продукцію, яка потім може йти на експорт та сприяти подальшому розвитку (на відміну від залучення іноземних компаній). За час правління уряду партії «Право і справедливість» було розміщено низку замовлень на нове озброєння, але, що стосується робіт з його розвитку, існує певний застій. Можливо, це пов’язано з тим, що пріоритет був наданий завершенню поточних проектів. Однак є такі сфери, де польський оборонно-промисловий комплекс має значний потенціал. Але для його використання необхідно терміново здійснити науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, щобпротягом кількох років впровадити в серійне виробництво нове озброєння, яке зараз дуже необхідне для війська. Прикладом можуть служити комплекси ППО малої дальності.

Якщо йдеться про процес планування, то варто згадати зміни до закону «Про технічну модернізацію, реконструкцію та фінансування ЗС РП». Продовження циклу планування до 15 років повинно полегшити виконання довгострокових програм без поділу їх на частини. Робота над новим Планом технічної модернізації (далі – ПТМ) до 2035 р. успішно триває. Комісія у справах національної оборони Сейму РП вже схвалила Програму розвитку ЗС, яка є основою для підготовки ПТМ. З іншого боку, чинний ПТМ був прийнятий із запізненням (лише на початку 2019 р.).

Збільшення чисельності особового складу ЗС та створення ВТО

Уряд партії «Право і справедливість» здійснив низку заходів щодо збільшення чисельності особового складу Війська Польського та розбудови його структури. Були створені ВТО, і сьогодні в них налічується понад 21 тисяча осіб, переважна більшість з яких проходить територіальну військову службу. Бригади, які першими були сформовані на сході Польщі, поступово нарощують свою боєздатність та все частіше проводять навчання спільно з бойовими частинами. Одночасно створюються можливості для розгортання нових підрозділів ВТО.

Формування ВТО також пов’язане з придбанням озброєння та розвитком інфраструктури. З одного боку, здійснюються значні закупівлі стрілецької зброї, індивідуального спорядження, автомобілів «Jelcz» та БПЛА «FlyEye». З іншого боку, технічне переоснащення ВТО не позбавлене проблем, які загалом стосуються ЗС Польщі, тобто дефіциту протитанкової зброї або високомобільних повнопривідних автомобілів.

Одночасно зі створенням ВТО збільшується кількість бойових армійських підрозділів, насамперед на сході країни. З вересня 2018 р. формується нова 18-а механізована дивізія, до складу якої входять 1-а бронетанкова бригада, 21-а бригада підгалянських стрільців, 19-а механізована бригада та підрозділи бойової підтримки.

Створення нової дивізії на «східній стіні» — відповідь на зміни у безпековому середовищі. Передбачається, що це ускладнить або унеможливить здійснення раптового вторгнення (зокрема, з території Білорусі). Необхідність відновлення у Війську Польському четвертої дивізії, розформованої у 2011 р., була закладена у Стратегічному оборонному огляді та підтримувалась військовими експертами. Таке тактичне з’єднання потрібне, оскільки без нього існує певна прогалина у структурі Сухопутних військ. Водночас вийти на рівень повної боєздатності 18-а дивізія зможе лише після отримання таких типів озброєння, як, наприклад, БМП «Borsuk» та ЗРК за програмою ППО «Narew».

Кампанія «Стань солдатом Республіки Польща», що проводиться МНО протягом кількох останніх років, а також підвищення грошового утримання мають на меті заохотити бажаючих вступати до армії. Статистика свідчить, що на кінець 2018 р. у ЗС було понад 104 500 контрактників (на початок 2017 р. – 98 200). Це означає, що зусилля уряду в цій сфері здійснюються успішно, навіть якщо вони повільніші, ніж очікувалося. Нинішня позитивна ситуація на ринку праці може бути об’єктивно несприятливою для армії. Надалі не вирішується проблема ролі та способу утримання резерву для бойових підрозділів. Хоча сам факт створення ВТО і пов’язане з цим збільшення кількості осіб, які пройшли військову підготовку, вселяють надію, проте необхідні більш масштабні кроки у цьому напрямку.

Міжнародне співробітництво

Уряд партії «Право і справедливість» від самого початку мав на меті посилити присутність союзників по НАТО на території країни. Цей процес відбувається поступово, але послідовно. У 2016 р. на саміті Альянсу у Варшаві було прийнято рішення про встановлення постійної присутності бойових підрозділів у Польщі та державах Балтії. Тоді ж і США оголосили про плани розміщення в РП (у рамках двосторонніх домовленостей) бронетанкової бригади, підрозділів авіації сухопутних військ, логістики та командування. На сьогодні у місті Жагань дислокована 3-я бронетанкова бригадна бойова група 4-ої піхотної дивізії США, призначена для ведення операцій в Центральній та Східній Європі на основі безперервної ротації. У містечку Ожиш та на полігоні Бемові Піски базується багатонаціональна батальйонна група розширеної передової присутності НАТО під командуванням американців.

Починаючи з 2017 р., МНО прагнуло ще більше посилити військову присутність США в Польщі. Американській стороні було запропоновано розмістити на території РП повноцінну дивізію, а Варшава висловила готовність співфінансувати створення для неї інфраструктури, виділивши майже 2 мільярди доларів. Польська пропозиція отримала підтримку з боку не тільки Білого дому, але й обох палат Конгресу. Хоча остаточно узгоджена формула військової присутності США дещо відрізняється від початкової, але вона все-таки є вагомим посиленням обороноздатності, порівняно із попередніми роками.

Згідно з домовленістю, досягнутою між президентами Анджеєм Дудою та Дональдом Трампом у червні 2019 р., та на підставі підписаної пізніше угоди, безперервна ротаційна присутність американських військ у Польщі буде перетворена на постійну та доповнена низкою додаткових елементів. На території РП створять інфраструктуру, яка дозволить швидко прийняти дивізію США з підрозділами підтримки.

Передове командування дивізійного рівня, яке з 2017 р. розміщувалось у Познані (а до цього — у Німеччині), вже офіційно перетворене на командування дивізії та отримало такий же статус, як у звичайної дивізії армії США. У Польщі також будуть створені об’єкти для військ спеціального призначення, інфраструктура для бронетанкових бригад та авіації сухопутних військ, вантажно-розвантажувальна база ВПС та Центр бойової підготовки для проведення тренувань американських військових.

Незалежно від згаданої угоди, біля села Повідз (Великопольське воєводство), за фінансової підтримки НАТО, у рамках Системи попереднього складування озброєння і військової техніки ЗС США будуть збудовані склади для зберігання техніки повноцінної бронетанкової бригади. Усі ці фактори дозволять зміцнити та закріпити присутність союзників на території Польщі. Це можна вважати безперечним успіхом МНО.

Реформа системи управління та командування ЗС, правові підстави для модернізації

Уряд партії «Право і справедливість» спочатку оголосив про реформу системи управління та командування ЗC, проте робота в цій сфері була тимчасово призупинена через суперечку щодо одного з елементів реформи між президентом Анджеєм Дудою та тодішнім очільником МНО Антоні Мацєревичем.

Зрештою, після призначення керівником МНО Маріуша Блащака робота над реформою відновилася. Наприкінці 2018 р. був прийнятий закон (так звана «мала система управління та командування»), за яким обидва існуючі об’єднані командування видів ЗС (головне та оперативне) та Інспекція підтримки ЗС підпорядковано начальнику Генерального штабу. Залишається, правда, відкритим питання, чи буде проведено, і в якій формі, другий етап реформи, тобто відновлення незалежних командувань видів ЗС. На доцільність цього зверталась увага у Стратегічному оборонному огляді, проведеному МНО у 2016-2017 рр. Цей документ, розроблений на підставі результатів командно-штабних військових ігор, повинен стати основою для планування розвитку ЗС та прийняття відповідних рішень. Особливе значення у ньому надається здатності Війська Польського захищати територію країни та бути учасником колективної оборони, включно зі створенням національної системи стримування противника. Позитивним наслідком підготовки Стратегічного оборонного огляду було оприлюднення відкритої версії документа — Оборонної концепції РП, у якій представлені найважливіші рекомендації щодо розвитку ЗС. Принаймні частково положення Стратегічного оборонного огляду були реалізовані (наприклад, формування 18-ї механізованої дивізії або розвиток можливостей кіберзахисту). Однак реалізація значної частини рекомендованих цим документом програм технічної модернізації (насамперед, тих, що стосуються протитанкової, ППО та протиракетної оборони) затягується з різних причин.

Протягом першої каденції перебування при владі уряду партії «Право і справедливість» не було внесено жодних змін до стратегічних документів вищого рівня, хоча ці документи, прийняті попередньою владою, неодноразово піддавалися критиці. Лише у вересні 2019 р. створено міжвідомчу групу з опрацювання проекту Стратегії національної безпеки РП. Сейму попереднього скликання так і не вдалося прийняти закон щодо залучення бізнесу до реалізації завдань щодо захисту держави та програми мобілізації економіки. Натомість парламент вніс поправку про створення ВТО до закону «Про загальний обов’язок оборони РП» та дві важливі поправки до положень щодо технічної модернізації та фінансування ЗС.

Володимир Паливода

Читайте також: Потрібні але забуті: топ 5 перспективних військових розробок України - відео