Ця розмова головного редактора Defense Experss Сергія Згурця з керівником компанії "Атлон Авіа" пройшла не у Києві, а на новому місці базування провідного виробника вітчизняних дронів для артрозвідки та коригування вогню. Куди щодня військові привозять по дві-трі підранені бойові "пташки" з надією вже на ранок забрати їх зціленими і знову придатними для війни з ворогом.
Нагадаємо для розуміння нашим читачам: безпілотний авіаційний комплекс розвідки та коригування вогню артилерії А1-СМ "Фурія", який розроблений та серійно випускається НВП "Атлон Авіа", використовуються українськими військовими у бойових діях з російськими окупантами вже сім років. За цей час ЗСУ отримали близько 100 таких комплексів (приблизно 300 безпілотних апаратів).
Читайте також: Що не так з БПЛА на передовій та як "Атлон Авіа" здійснювала "рейд" в зону ООС – велике інтерв’ю з очільником компанії Артемом В’юнником
У 2020 році цей БпАК став першим з виробів такого типу від приватної вітчизняної компанії, що пройшов держвипробування й був прийнятий на озброєння ЗСУ.
Нині А1-СМ "Фурія" активно застосовується на усіх напрямах дій українських артпідрозілів для знищення ворогів на нашій землі - як вдень, так і вночі.
Виїхали зі столиці тоді, коли виник ризик для надійної роботи компанії
- Коли і як компанія "Атлон Авіа" змінила столичну прописку?
- Скажу так. Широкомасштабна агресія ворога на нашу країну додала нам клопоту. Окрім того, що уся команда компанії "Атлон Авіа" - попри усі ракетні тривоги та блок-пости – продовжували ремонтувати та виготовляти нові безпілотники, ми також декілька тижнів одночасно здійснювали розвідувальне забезпечення в інтересах територіальної оборони столиці.
Так було доти, коли на наших потужностях у Києві ще можна було виконувати державне оборонне замовлення, зберігати кооперацію і гарантувати вчасні поставки безпілотних комплексів замовнику.
Коли стало зрозуміло, що далі так вже не виходить – ми достатньо оперативно перемістились на західну Україну. Зараз компанія працює у штатному режимі. Розгорнуто виробництво як нових безпілотних комплексів, так і ремонтна база, яка сьогодні перевантажена ремонтами, які прибувають з районів бойових дій.
- І які головні завдання зараз стоять перед підприємством?
- Ми зараз проводимо дуже велику кількість ремонтів. Бо в активній фазі бойових дій втрати стали частішими. За один день можуть бути втрачені і два літальних апарати, а буває, що і три.
Тому питання щодо відновлення боєздатності комплексів, які є зараз в Збройних Силах, дуже гостре. Як наслідок, зараз ремонт - це майже 70 % навантаження на нашу команду. Такого обсягу ремонтів не було до початку активної фази війни до 24 лютого. Майже кожного дня прибувають комплекси на ремонт. Вони фактично з коліс відновлюються у тих масштабах, у яких це взагалі можливо зробити швидко із наявних комплектуючих.
Паралельно з ремонтами ми виконуємо також декілька контрактів на поставку нових комплексів та ремонт за технічним станом, узгоджемо контракт на поставку складових елементів комплексів. Тож зараз навантаження на підприємство дуже велике. Але, в принципі, ми справляємось.
- Чи змінилося на тлі отих вкрай потрібних "форсажних" ремонтів стосунки с замовником, аби мінімізувати бюрократичні процедури, які існували раніше?
- Так, це дуже приємно бачити, що все ж таки у критичній ситуації ми можемо робити такі речі швидко. Дуже конструктивна робота у нас з озброєнням Генерального штабу, з центральним управлінням забезпечення авіації. Дуже швидко укладаються контракти, оперативно обговорюються складні питання і приймаються ефективні рішення. Тож у цьому плані ми зробили величезний крок вперед. Я думаю, що в умовах бойових дій інакше неможливо.
- Чи вірним є моє припущення, що зараз у вас темп відновлення десь 10 літальних апаратів за тиждень?
- Більше. Кожен день хлопці привозять і забирають десь 2-3 літаки. Привозять, ночують і чекають, щоб назад вже з відремонтованими. Якщо вже дуже серйозні пошкодження, немає комплектуючих – залишають.
- Ви даєте їм заміну?
- Якщо можемо, то даємо. Зараз буває, коли ми з двох-трьох літаків один збираємо. Наприклад, літак пошкоджено, але деякі компоненти, електроніка у нього ще працездатні, тому ми можемо використовувати ці елементи навіть в літаках з інших комплексів, чого неможливо було зробити в мирний час.
Це, доречі, теж оперативно узгоджена практика з озброєнням Генерального штабу. Є на це дозвіл. І ми вже маємо можливість застосовувати її, використовуємо комплектуючі з деяких, навіть з інших комплексів, аби швидко зробити один боєздатний.
Зараз ми обговорюємо і маємо порозуміння з Генеральним штабом, що є необхідність поставляти не тільки комплекси, але і їх складові. Це, власне, окремі літаки, або оптичні модулі - те, що втрачається у разі, коли безпілотник не повертається з бойового завдання.
- Перед війною ви зробили частину планерів про запас. Це згодилось?
- Звісно. Фактично ці елементи, літаки або інші складові комплексу, пішли на ремонт. І за договорами на ремонт, і за ремонтами за власний рахунок, які ми також проводимо. А решта фактично зараз доукомплектовується електронікою і буде відвантажуватися вже в рамках контракту на поставку нових комплексів для ЗСУ на замовлення Міністерства оборони найближчим часом.
Хоча було б добре і нам, і нашим військовим, аби ми завчасно мали можливість зробити значно більші запаси. Особливо ті, які нам дійсно критично потрібні. І це зовсім не корпуса літаків чи комплекти крил.
Якщо було знання і розуміння в нашій країні про характер нового етапу війни з Росією, то треба було готувати не лише військових, але й нашу оборонну промисловість.
Про новий бойовий досвід, втрати і висновки
- Зараз фактично всі артилерійські бригади сьогодні використовують ваші комплекси?
- Так, це єдиний штатний засіб артилерійської розвідки. Крім того, великий запит вже є і на поставку комплексів в неартилерійські підрозділи - від небайдужих організацій, людей, які готові профінансувати поставку комплексів для Збройних сил. Ми також приймаємо такі замовлення і працюємо над ними. У нас є декілька замовлень, які зараз виконуються на волонтерських відносинах.
- Ви безпосередньо контактуєте з командуванням наших артбригад або артпідрозділів, які безпосередньо виконують бойові завдання. Які у них зараз побажання, аби симбіоз артилерії та БПЛА був найбільш ефективним?
- Чесно кажучи, на сьогодні найбільше побажання – це швидко відновлювати боєздатність комплексів. Тобто це те, над чим ми працюємо. На сьогодні не той час, щоб обговорювати якісь конструктивні чи технічні недоліки виробів. Сьогодні найперше і найголовніше, і майже єдине, над чим ми працюємо і що нас просять артилерійські підрозділи – це максимально швидко відновлювати і повертати їм літаки в роботу.
- Ви сказали, що під час виконання однієї місії може бути втрачено декілька літальних апаратів. Які причини?
- Насамперед дуже багато втрат, пов’язаних з фізичним знищенням літаків. Це все підтверджені факти. Якщо раніше по нашим літакам ніколи не стріляли, наприклад, з ПЗРК, то на сьогодні "Іглою" уже було збито декілька наших безпілотників. Є дані про те, що стріляють і більш потужними засобами. Так, по БпЛА більшого розміру стріляють і з "Буків". Не думаю, що це "Фурії" стосується, але хто знає.
У будь-якому разі така фізична протидія абсолютно безпрецедентна сьогодні на тлі того, що ми до цього спостерігали за всі ці роки війни на Донбасі.
- Чи використовує ворог засоби РЕБ?
- Так, засоби радіоелектронної боротьби проти БпЛА використовуються. Наразі тут я не можу сказати, що ми спостерігаємо щось нове. GPS сигнали супутникової навігації – пригнічені, але решта каналів, тобто керування і телеметричні канали – вони на нашій "Фурії" в принципі, працюють, майже без проблем, як і раніше.
В нинішніх умовах наші комплекси працюють ефективно і впевнено – це ми знаємо від безпосередніх користувачів, які, часто діляться з нами результатами своєї роботи. Застереження і побоювання, що всі наші безпілотники попадають, коли почнеться «справжня війна з Росією» і сюди привезуть «справжній надпотужний російський РЕБ» виявились, м’яко кажучи, перебільшенням.
- Чи є проблеми з підготовкою персоналу, які застосовують комплекси?
- Ми вже говорили про це у нашій розмові одразу після поїздки команди "Атлон Авіа" у серпні минулого року у зону ООС, тоді багато проблем в експлуатації комплексів виникало саме з недостатньою кваліфікацією операторів. Звісно, ці проблеми швидко нікуди не ділись з початком активної фази бойових дій. Але при цьому відсоток втрат, пов’язаних з цими причинами, відносно невеликий.
Повторю: значно більший відсоток втрат це саме фізичне знищення літаків. До речі, якщо раніше ми майже не бачили літаків, по яким відкривають вогонь зі стрілецької зброї, то на сьогодні величезна кількість літаків на ремонті - з отворами від стрілецької зброї, з простреленими оптичними модулями, крилами. На щастя, влучання таких боєприпасів в дуже маленькому відсотку призводить до втрати літака, але пошкодження бувають досить суттєві.
- Чи є втрати серед бойових розрахунків, які використовують комплекс "Фурія"?
- На жаль, втрати є... Це вже декілька наших героїв. Це дуже прикро. Ми дуже хочемо, що таких втрат не було і щоб вони не були марні, якщо таке на війні трапляється. Не нам судити, але відомі ситуації, коли оператори знаходили цілі, які були в зоні досяжності наших артилерійських засобів, навіть вогневі позиції ворога в стадії розгортання, але робота по цим цілям не велась, з якихось причин цілі не знищувались. Хотілося б уникати ситуацій, коли наші хлопці ризикують своїм життям, а результати їх роботи не застосовуються відповідним чином.
- Які ще висновки зроблені з бойового застосування авіаційного безпілотного комплексу?
- Досвід оцих перших тридцяти п’яти днів дає чітке усвідомлення, що військова логістика повинна починатись не зі складу, з якого треба перемістити боєприпаси чи техніку до військових частин чи до зони бойових дій.
Треба думати набагато раніше, з розуміння тим же замовником термінів, які необхідні виробникам для закупівлі та поставок комплектуючих для відновлення боєздатності тих чи інших зразків техніки чи озброєння, а також тривалість циклів виробництва для виготовлення нових зразків.
Також, окрім термінів, наперед слід враховувати й потрібні обсяги - з огляду на прогнозовану оцінку кількості та темпу втрат озброєнь та техніки на полі бою. Саме на це має спиратися логістика, яка має бути надійним і постійним мостом між виробниками, постачальниками й конкретними військовими користувачами.
Звісно, це має безпосереднє відношення і до нашого безпілотного комплексу артилерійської розвідки та коригування вогню. Так, з огляду на досвід перших тижнів активної війни та темпи вибуття засобів повітряної розвідки (переважно - внаслідок пошкодження переважно літаків або їхніх оптичних модулів), треба змінювати склад комплексу.
Концепція з трьох літальних апаратів у складі комплексу (один – працює, один – у резерві, один – у ремонті) в умовах бойових дій насправді майже недієздатна. У комплексі повинно бути не 3, а, як мінімум, 5-7 літальних апаратів і відповідна кількість батарей для них.
У комплексі повинно бути не три, а, як мінімум, п'ять-сім літальних апаратів і відповідна кількість батарей для них.
Також треба зробити і інші зміни. Досвід і наш особистий, і досвід застосування штатними розрахунками у військах показує, що розвідку і пошук цілей ворога (бронетехніка, розрахунки артилерійські, взагалі будь-яка техніка тощо), навіть у світлий час доби набагато зручніше вести з використанням тепловізійних камер. Отже, в комплектацію до наших комплексів варто додати більшу кількість оптичних модулів саме з тепловізійними камерами.
Продовження буде...
Читайте також: ЗСУ показали, як "Урагани" готуються до нової "Чорнобаївки" (відео)
