xcounter
#

Окупанти ще з листопада 2022 року мають трасу з Криму на Генічеськ та Мелітополь в обхід мостів Чонгару

7459
Російські окупанти відпрацьовують наведення переправи, ілюстративне фото довоєнних часів
Російські окупанти відпрацьовують наведення переправи, ілюстративне фото довоєнних часів

Це вказує, що кампанія по знищенню логістики ворога буде тривалою та вимагатиме наполегливості

Ракетний удар по мостам в тимчасово окупованому Чонгарі 22 червня 2023 року був знаковим, бо означав початок обстрілів по логістиці російських окупантів впритул до адмінкордону з тимчасово окупованим Кримом. Навіть тимчасове виведення з ладу цих мостів має суттєве значення, бо саме там проходить основна траса Е105 на Мелітополь, тому треба шукати альтернативні варіанти для логістики.

Теоретично, можливим є об’їзд через Армянськ, але траса Чаплинка-Новоолексіївка має невелику пропускну здатність, і додає зайві півтори сотні кілометрів до "плеча логістики". Але ж у розпорядженні російських окупантів ще з листопада 2022 року є й інший альтернативний об’їзний маршрут з Криму на Мелітополь, де "гак" є може бути меншим, аніж при варіанті логістики через Армянськ.

Читайте також: У Кремлі озвучили щоденне поповнення: в день по полку, але за вкрай дивною арифметикою
Карта, яка відображає місце удару по Чонгару та систему логістики в регіоні загалом, зображення з відкритих джерел

Ще на початку листопада 2022 року ГУР МОУ в одному із своїх зведень вказувало, що окупанти організували для себе альтернативний маршрут з Криму через Арабатську косу до Генічеська і далі на Мелітополь. Ця траса дозволяла "зрізати" дорогу до тимчасово окупованої частини Херсонщини мінімум на 120 км, але її недоліком була мала пропускна здатність через профіль самої траси - асфальтне покриття було лише між Генічеськом та селом Стрілковим, далі все "грунтовка", а ширина самої Арабатської стрілки коливається від 8 кілометрів до 200 метрів, залежно від місця.

Але далі варто врахувати, що в зведенні за 21 листопада "Центр національного спротиву" (ЦНС) зазначав також, що рашисти мали плани розширити пропускну здатність траси на Арабатській косі, під що на той момент уже "підрядили" чергового колаборанта.

Стан заасфальтованої частини траси по Арабатській стрілці на кінець 2021 року, фото з відкритих джерел

Тим більш, що в 1950-х роках на Арабатській косі працювала навіть залізниця, яка забезпечувала місцевий видобуток солі. І ця історична обставина може створити занадто широкий простір для "логістичної фантазії" російських окупантів.

Ще одним альтернативним варіантом для окупантів може бути спроба налагодити логістику через порт тимчасово окупованого Генічеська. Варіант виглядає малоймовірним, бо хоч інфраструктура порту збереглась, але робочі глибини в акваторії не підтримувались, тому вже кілька років до повномасштабного вторгнення ця гавань не приймала "класичні" морські судна. Але й відкидати цю ймовірність не можна також.

Морський порт Генічеська взимку 2022 року, до початку повномасштабного вторгнення РФ, ілюстративне фото від проекту "Крым. Реалии".

Зважаючи на хоча б ці два описані вище варіанти, не варто виключати, що росіяни після ударів по Чонгару спробують "децентралізувати" свою логістику. Що в свою чергу означатиме, що кампанія ударів ЗСУ по комунікаціям окупантів буде тривалою та вимагатиме наполегливості.

Читайте також: HIMARS полює на 240-мм міномети, оприлюднено кадри удару по рідкісній цілі вкупі з рашистами