Портал The Drive виступив із новим зведенням по ситуації з фронту в Україні. В числі іншого автори видання згадали про оцінку ресурсу DefMon про те, що рашисти планують "прокладку" альтернативної траси з тимчасово окупованого Криму до Мелітополя, а саме по маршруту Джанкой – Завіт-Ленінське – Генічеськ – Азовське, й далі на Мелітополь. DefMon вказав, що такий "інфраструктурний" варіант дозволить рашистам вивести свою логістику із тимчасово окупованого Криму до Півдня поза досяжність наших систем M142 HIMARS і "Точка-У".
Читайте також: Скільки зброї потрібно Україні для перемоги: й чому на це питання вже давно є доволі точна відповідь
Але у своєму зведенні від 3 листопада 2022 року ГУР МОУ вказало, що рашисти зараз використовують й іншу магістраль з тимчасово окупованого Криму "в обхід" Армянська, а саме – дорогу по Арабатській косі до Генічеська. Цю трасу орки відновили начебто ще на початку вторгнення, чим "зрізали" собі дорогу до тимчасово окупованої частини Херсонщини мінімум на 120 км.
В свою чергу, 21 листопада "Центр національного спротиву" повідомляв, що окупанти як мінімум планують розширити дорогу на Арабатській косі, щоб збільшити пропускну здатність магістралі. І навіть знайшли чергового колаборанта під цю справу.
До лютого 2022 року траса по підконтрольній Україні частині Арабатської стрілки мала грунтове покриття, асфальтне покриття було лише між Генічеськом та селом Стрілковим. Очевидно, що вказівки про "ремонт та розширення" означають, що окупанти хочуть влаштувати тверде покриття по всій довжині коси, використовуючи наприклад металеві плити для аеродромів.
Тим більш, досвід боїв за звільнення Херсону показує, що росіяни здатні на нетривіальні логістичні рішення, як це наприклад було із "баржевою переправою" паралельно з продірявленим Антонівським мостом. Або ж – із переправою на Каховській ГЕС, де росіяни затопили крадені вантажні вагони, і поверх них зробили насип для вантажівок та трубопроводу.
Ширина Арабатської стрілки коливається від 200 метрів до 8 кілометрів, залежно від місця. Це може означати, що окупанти окрім ремонту траси там можуть спробувати "втулити" й трубопровід для доставки пального, щоб зменшити необхідність у вантажівках. І возити автотранспортом лише провізію та боєприпаси для угрупування окупаційних військ поблизу тимчасово окупованого Мелітополя.
У 1950 роках по Арабатській косі працювала залізниця, що обслуговувала місцевий добуток солі. Тому росіяни можуть вважати, що на цій косі досі є геологічні умови для інтенсивної роботи інфраструктурних об’єктів.
Не варто виключати, що окупанти можуть намагатись використати й порт в тимчасово окупованому Генічеську для перевалки вантажів з Криму для своїх військ біля Мелітополя. Морський порт в цьому місті уже декілька років фактично не працював, але інфраструктура збереглась. Тому рашисти можуть як мінімум спробувати перевалювати вантажі морем, через Генічеськ невеликими партіями. Як це зараз відбувається у тимчасово окупованому Маріуполі.
Все вищевикладене означає, що на жаль рашисти мають доволі багато варіантів "у запасі", як вивести свою логістику з тимчасово окупованого Криму в зону поза досяжністю нашої реактивної артилерії та ОТРК. Що в свою чергу загострює необхідність деокупації Мелітополя як важливого логістичного вузла окупантів.
Читайте також: Чому підтримці США та ЄС Україні навряд щось загрожує: прості пояснення реальної ефективності допомоги
