Презентація перспективного проекту пройшла вчора, 12 серпня, під час Міжнародного оборонного інвестиційного форуму України, який проходив на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Комплекс GEKATA здатен вести радіотехнічну розвідку (здійснювати пошук, виявляти, класифікувати та ідентифікувати імпульси сигналів радіолокаційних станцій, засобів радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони, літаків у режимі реального часу) на відстані 450 км та забезпечити постійне цілодобове спостереження за радіотехнічною обстановкою в робочому діапазоні від 2 до 18 ГГц. Робота над Комплексом йде у партнерській співпраці з компанією Ukrspecsystems.
Крім нового комплексу РТР розвідки, "Інфозахист" також демонструвала очільнику Мінстратегпрому та іншим відвідувачам форуму інноваційні рішення у сфері оптико-електронної розвідки (система виявлення загроз "Бастет"), автоматичного управління вогнем й продукцію, яка вже пройшла бойовий досвід та постачається до ЗСУ з 2016 року (малогабаритну тактичну систему радіорозвідки "Пластун РП-3000", мобільний комплекс радіоелектронної розвідки "Хортиця-М").
Нагадаємо, у квітні 2021 року приватна компанія НВЦ "Інфозахист" отримала рекордні для української оборонки закордонні інвестиції у розмірі 2 млн євро на розробку амбітного проєкту зі створення комплексу радіотехнічної розвідки. Цю інвестицію, яка, безумовно, стала безпрецедентним випадком для українського ОПК, компанія отримала під час виставки IDEX-2021.
Що важливо, ця інвестиція не передбачає купівлю компанії чи ексклюзивних прав на продукт – гроші призначені саме для завершення розробки та випробування, після якого НВЦ "Інфозахист" зможе постачати комплекс Збройним Силам та іншим силовим структурам України або ж на експорт.
Новий комплекс радіотехнічної розвідки від НВЦ «Інфозахист», який отримав назву Gekata, має відкрити військовим новий рівень можливостей – йдеться про перенесення засобів спостереження у повітря завдяки безпілотникам. Фактично, компанія планує розмістити контейнери з необхідним обладнанням на БПЛА, створивши мобільну мережу розвідки, яка буде виконувати ті самі функції, що і громіздкі наземні комплекси.
Разом з тим користувачі комплексу Gekata не будуть прив’язані до особливостей рельєфу. "За допомогою нашого комплексу можна буде заглядати у кожну шпаринку позицій противника на великій відстані поза межами його засобів ураження. Фактично, ми за допомогою мережі з дронів робимо те, для чого використовуються літаки AWACS", – так раніше пояснював подробиці проєкту директор НВЦ "Інфозахист" Ярослав Калінін.
Для розміщення "основи" комплексу Gekata – 10-кг підвісних контейнерів з обладнанням для ведення РТР – було обрано безпілотні літальні апарати PD-2 від компанії "Укрспецсистемс", оскільки ці БПЛА можуть тривалий час перебувати у повітрі зі значним навантаженням. Усього в комплексі буде від шести таких БПЛА – три основні та три запасні, для заміни постів, а також наземний пост управління та збору інформації.
Тактико-технічні характеристики в комплексу будуть наступні: час розгортання для бази в 100 кілометрів – до двох годин, при цьому розвідка будь-яких наземних цілей може виконуватись на відстані до 450 кілометрів із потужністю випромінювання від 1 мВт.
За допомогою комплексу Gekata вести розвідку можна по суті цілодобово, у повітрі при цьому знаходитимуться від трьох БПЛА, що мають малі розміри (розмах крила – до 5 метрів), а відтак – і високу скритність, яка робить ці безпілотники максимально невразливими для противника.
Важливо, що здобуті розвідувальні дані безпілотники з комплексу Gekata можуть записувати на свої бортові накопичувачі. А підвішене під них обладнання для РТР дозволяє відслідковувати одночасно до 200 рухомих цілей. Такі можливості дозволяють буквально за одну-дві години розкрити порядки протиповітряної оборони противника від тактичної до оперативно-стратегічної глибини.
Формат такої системи радіотехнічної розвідки – "рій" безпілотників із підвішеним радіотехнічним обладнанням – має свої вагомі переваги у порівнянні з наземними комплексами РТР або ж "класичними" літаками AWACS.
Недоліки літаків радіолокаційного дозору як виду озброєння – висока технологічність виробництва, а відтак – і висока вартість. Для визначення координат потрібна наявність власної ФАР та власної РЛС розвідки. А у випадку бойових дій вони стають першочерговою ціллю для засобів ворожої ППО.
Таким чином, варіант РТР комплексу "Gekata" від НВЦ "Інфозахист" – це приклад того, як можна адаптувати сучасні технології під потреби країни, яка має обмежений бюджет та не може вкладати значні кошти в надто дорогі закордонні розробки.
Читайте також: "Інфозахист" демонструє на "Зброя та Безпека-2021" свій безпілотний AWACS
