Учасником виставки "Зброя та Безпека-2021", що зараз триває в Києві, є компанія "НВЦ Інфозахист", яка презентує свою новітню розробку – комплекс радіотехнічної розвідки (РТР) Gekata.
"Ядро" цього комплексу – 10-кілограмові підвісні контейнери із обладнанням для ведення РТР, які підвішуються на безпілотні літальні апарати PD-2. Склад комплексу – шість БПЛА, яких три основні та три запасні для заміни постів, і також - наземний пост управління та збору інформації.
Читайте також: Безпілотний AWACS: "Інфозахист" отримав 2 млн євро закордонних інвестицій на розробку новітнього комплексу РТР
Комплекс Gekata має наступні характеристики. Час його розгортання для бази в 100 кілометрів – до однієї години, при цьому розвідка будь-яких наземних цілей може виконуватись на відстані до 450 кілометрів, із потужністю випромінювання від 1 мВт.
За допомогою комплексу Gekata вести розвідку можна по суті цілодобово, у повітрі при цьому знаходитимуться три БПЛА, що мають малі розміри (розмах критла – до 5 метрів), а відтак – і високу скритність, яка робить ці безпілотники максимально невразливими для противника.
Важливо, що здобуті розвідувальні дані безпілотники з комплексу Gekata можуть записувати на свої бортові накопичувачі. А підвішене під них обладнання для РТР – дозволяє відслідковувати одночасно до 200 рухомих цілей.
Такі можливості дозволяють буквально за годину розкрити порядки протиповітряної оборони противника від тактичної до оперативно-стратегічної глибини.
В свою чергу, сам формат такої системи радіотехнічної розвідки – "рій" безпілотників із підвішеним радіотехнічним обладнанням – має свої вагомі переваги відносно наземних комплексів РТР або ж "класичних" літаків AWACS.
Недоліки літаків радіолокаційного дозору як виду озброєння – висока технологічність виробництва, а відтак – і висока вартість. Для визначення координат потрібна наявність власної ФАР та власної РЛС розвідки. А у випадку бойових дій стають першочерговою ціллю для засобів ворожої ППО.
Недоліки наземних комплексів РТР як виду озброєння – обмежена дальність розвідки, зокрема для наземних цілей, яка за різних умов може коливатись від 20 до 400 кілометрів. Щоб провести розвідку бойових порядків противника, потрібно одразу мінімум чотири РЛС, при цьому існують свої складнощі з розстановкою сенсорів.
Читайте також: Український потенціал у сфері РТР: нові часи – нові підходи
