Приватна компанія "НВЦ Інфозахист" отримала рекордні для української оборонки закордонні інвестиції у розмірі 2 млн євро на розробку амбітного проекту зі створення комплексу радіотехнічної розвідки. За словами самих розробників, ця розробка має всі шанси зробити революцію у засобах радіотехнічної розвідки, завдяки абсолютно новим можливостям.
Про цю розробку, яка продовжує традиції славетної "Кольчуги" та кидає виклик відомій системі AWACS, а також про інші розробки "НВЦ Інфозахист", які успішно використовуються у війні на Донбасі та серійно постачаються до ЗСУ, Defense Express розповів директор компанії Ярослав Калінін.
Дивіться також: Завод боєприпасів в Україні: побачити на власні очі, як він працює
З 2014 року "НВЦ Інфозахист" створив та серійно постачає до ЗСУ відомі комплекси радіоелектронної розвідки "Пластун-РП" та "Хортиця-М".
Зокрема, саме завдяки "Пластун-РП" українське військо отримало засіб, який дозволяє батальйону самостійно вести моніторинг радіопростору, виявляти активність та отримувати координати противника. До цього такі можливості були лише на рівні командувань, а передача даних розвідки займало доволі багато часу.
"На передовій "Пластун-РП" фактично став "біноклем", який дозволяє "бачити" електромагнітний спектр. Батальйон тепер сам бачить звідки йде коригування вогню артилерії противника чи визначає координати ворожої станції РЕБ, тобто самостійно вирішує задачі зі знищення цих цілей, не очікуючи інформації зі штабу", - розповів про важливість "Пластун-РП" директор "НВЦ Інфозахист" Ярослав Калінін.
Загалом за весь час війни до ЗСУ було поставлено десятки таких комплексів, які розгорнуті вздовж передової та на інших напрямках.
Водночас "НВЦ Інфозахист" для об’єднання "Пластунів" у єдину мережу та розширення функціоналу розробив та серійно постачає комплекс радіоелектронної розвідки "Хортиця-М".
"Хортиця-М" - це потужний мобільний комплекс радіорозвідки, який "диригує" мережею "Пластун-РП", іншими постами радіорозвідки, та може не тільки визначати координати радіовипромінювання, але й перехоплювати повідомлення.
Це дозволяє, наприклад, класифікувати та аналізувати активність противника у електромагнітному вимірі", - заявив Ярослав Калінін.
Зараз "НВЦ Інфозахист" підійшов до розробки нового засобу радіотехнічної розвідки, який відкриває військовим абсолютно новий рівень можливостей. Мова йде про перенесення засобів спостереження у повітря завдяки використанню БПЛА.
"Розмістивши 10-кг контейнери з обладнанням на декількох БПЛА ми створюємо мобільну мережу розвідки, яка починає виконувати ті ж самі функції, що і громіздкі наземні комплекси. Але тепер ми не прив’язані до особливостей рельєфу, тобто можемо заглядати у кожну шпаринку позицій противника на великій відстані поза межами його засобів ураження. Фактично ми за допомогою мережі з дронів робимо те, для чого використовуються літаки AWACS", - повідомив подробиці проекту очільник "НВЦ Інфозахист".
Цю розробку компанія веде разом із розробником БПЛА "Укрспецсистемс", який створив відомі дрони "Лелека-100", PD-1 та його оновлену версію PD-2, можливості якого дозволяють здійснювати довготривалий політ зі значним навантаженням.
Саме у розробку такої системи "НВЦ Інфозахист" і отримав під час виставки IDEX-2021 масштабні інвестиції у розмірі 2 млн євро, що є безпрецедентним випадком для українського ОПК.
"Важливою умовою цієї інвестиції є те, що це не купівля компанії чи ексклюзивних прав на продукт. Це гроші саме для завершення розробки та її випробування, після чого ми можемо постачати її до Збройних Сил та силовим структурам України чи інших країн. Тому, для прискорення розробки, ми розширюємось та шукаємо фахівців, які здатні розв'язувати нетривіальні задачі у сфері РТР та IT, бо ми йдемо шляхом створення унікального вітчизняного продукту, який змінює правила гри", - підкреслив Ярослав Калінін.
Читайте також: РСЗВ "Вільха" на експорт, батальйонний комплект танків для ЗСУ та борг "Заводу ім. Малишева" у 1,8 млрд грн: події тижня від Defense Express
