Гагарін залишається символом космічних перемог

​Іржава космічна скрепа Росії: про точку неповернення "Роскосмоса" на шляху до безодні

Гагарін залишається символом космічних перемог
2517

Російська космонавтика проходить точку неповернення у системній кризі за якою лише фраза - "зато мы были первыми"

Космос для сучасної путінської Росії займає сакральне місце скрепи державного значення, десь поряд із "можем повторить", 9 травнем та православною церквою.

Для її підтримки досягнення житомирянина Королева та одесита Глушко з перемог радянської епохи, непомітно трансформувались у перемоги "русской" науки. Проте реальна ситуація із космосом для Росії зараз - системна криза, яка триває вже 30 років.

Читайте також: ​У Росії заморозили космічну програму "Морський старт", яку помпезно купили в США

І саме зараз вона проходить точку неповернення, після якої Кремль зможе лише торочити падаючи у безодню - "зато мы были первыми".

история ракеты союз
Ракетоносій "Союз" з 1966 року по сьогодні - основа російської пілотованої космонавтики

Уламки минулої величі

Середина 80-х років для радянської космонавтики була часом початку амбітних проектів - глобальним фундаментом всієї галузі. Саме тоді почалось створення першої постійної орбітальної станції "Мир", багаторазового "Бурана" із важким ракетоносієм "Энергия". Планувалось виведення орбітальних телескопів за проектами "Гранат" та "Аэлита", міжпланетні автоматичні станції до комет, Венери та Марсу.




Буран Энергия
Багаторазова система "Буран Энергия" перед першим та останнім стартом

Проте системна криза 90-х років розтрощила навіть перші камені цієї основи. Її апогеєм стала аварія на станції "Мир" у 1997 році, коли вантажний "Прогрес" протаранив модуль "Спектр" під час стикування у ручному режимі. Причиною стикування "на руках", як тоді говорили, стала спроба відмовитись від автоматичної системи від харківського "Хартрону".

Спектр Мир
Понівечений модуль" Спектр" станції "Мир"

А останнім "цвяхом в турну" стало обрушення у 2002 році даху монтажно-випробувального комплексу на "Байконурі", який символічно поховав під уламками єдиний раз злетівший у космос багаторазовий "Буран" та готову "Энергию".

Роскосмос сегодня
Впавший дах розчавив "Буран" та ракетоносій
Проте все це не завадило Кремлю вдавати, що все добре та під контролем. Цьому допомогло створення Міжнародної космічної станції, ядром для якої стали модулі, що призначались для "Мир-2", а також велика кількість комерційних пусків ракет "Протон". А припинення американської програми Space Shuttle у 2011 році та монопольне становище у царині доставки космонавтів до МКС навіть стало предметом окремої гордості Кремля, мовляв, "никто кроме нас".
Союз МКС
Космічний корабель "Союз" та транспортний корабель "Прогрес"

Водночас у питанні наукових досліджень Росія стрімко відстала не тільки від NASA, а і від Європейської космічної агенції. На фоні марсоходів Spirit, Opportunity, Curiosity, місії Cassini до Юпітера та Rosetta до комети Чурюмова-Герасименко, єдина масштабна наукова міжпланетна програма "Роскосмосу" - "Фобос-Грунт" у 2011 році.

Ця станція мала здійснити посадку на супутник Марса та повернути зразки для вивчення, але згоріла у атмосфері Землі. Офіційна причина - збій у двох мікросхемах, які не були розраховані на використання у космічному просторі, що спричинило втрату керування.

Фобос-Грунт
Модель "Фобос-Грунт"

Одна з найпопулярніших неофіційних версій, яку не виключив тодішній голова "Роскосмосу" Володимир Поповкін, - американці своїм радаром на випробувальному полігоні Рейгана випалили електронні мізки російському "Фобосу".

Безсистемність, як система

У СРСР з системою розвитку космонавтики все було більш-менш структуровано за етапами, під які створювались нові кораблі та ракети, а все це мало кінцеву мету. А в Росії цей процес нагадує смикання зі сторони в сторону під час якого рух якби є, "скрепа" працює, а досягнень немає.

Роскосмос сегодня
Ні, це не фотошоп. 2014 рік, місія МКС-40.

Наприклад, у 80-х СРСР планував створити автономні космічні "цехи" зі створення матеріалів з унікальними характеристиками, які можливо досягти тільки в умовах невагомості. Це потребувало наявності ракети, яка здатна виводити колосальну вагу та космічного корабля, здатного доставити необхідні ресурси та повернути готову продукцію.

Ними мали стати ракетоносій "Вулкан" на базі "Энергия" з фантастичною вантажопідйомністю у 175-200 тонн та "Буран", здатний повернути на Землю 20 тонн. І все це мало цілком реальний економічний та науковий базис.

Буран
Розграбовані залишки заділу багаторазової системи СРСР. Корабель "Буря"

На противагу довгострокові плани російської космонавтики впродовж 30 років важко навіть систематизувати через постійні зміни. А єдиний дійсно проривний план прийшовся на "хлібно-нафтові" 2000-ні.

За концепцію розвитку пілотованої російської космонавтки з 2006 по 2030 рік Росія мала створити ракетоносій "Ангара", багаторазовий транспортний корабель "Кліпер" та орбітальний буксир "Паром", розширити російський сегмент МКС одразу на п’ять модулів з основним лабораторним модулем "Наука", злітати на Місяць та створити на її орбіті станцію, а потім висадитися на Марсі.

План роскосмоса
Плани "Роскосмоса" у середині 2000-х років

За цим планом російські космонавти вже у 2015 році повинні були пройтись по Місяцю та почати будувати станцію, а флот "Кліперів" мав складати вже шість кораблів. Проте реальність виявилась настільки болісною, що "Анагара" у космос злітала аж один раз, проект "Кліпер" закрився остаточно, модуль "Наука" для МКС ще досі на Землі. А інші космічні плани так і залишились "космічними".

Клипер
"Клипер", модель.

Навіть намагання змінити "Кліпер" простішим частково багаторазовим космічним кораблем "Федерація", якій зі скандалом перейменували на "Орел", забуксувало настільки сильно, що його політ з 2018 року перенесений на 2025. І це при тому, що цей корабель базується на ще радянському заділі "Заря", розробляти який почали ще у 1985 році, як заміну "Союзу", що родом з 60-х.

КА Федерація
Космічний корабель "Орел", макет.

Проте спеціально під "Ангару" у 120 км від кордону з Китаєм побудували новий космодром "Восточный", з якого з 2016 року було зроблено цілих п’ять пусків ракетоносіїв "Союз". Його будівництво коштувало понад мільярд доларів, численних корупційних скандалів та голодування робітників, яким не платили зарплату.

Космодром восточный
Космодром - новий. Ракета - стара.

Точка неповернення

Сьогодні вся російська космонавтика знаходиться на точці неповернення, після якої неможливо повернутися до минулого становища. З комерційного космічного ринку Росію безжально вичавив SpaceX, залишивши без багатомільйонних контрактів спочатку у сфері виведення супутників, а потім і у ролі "космічного візника".

dragon 2 мкс
Dragon 2 перед стиковкою з МКС

Наукова компонента залишилась настільки далеко, як "Земля в иллюменаторе", через катастрофічне відставання від сучасних технологій та блокування доступу до них через санкції.

Єдиним джерелом підтримки "Роскосмосу" стає міністерство оборони РФ, якому необхідно підтримувати супутникове угрупування з апаратів зв’язку, навігації, розвідки та попередження про ракетний напад. І ця замкненна сама на собі система не дає жодних можливостей для розвитку.

робот Федор
Ще одне російське ноу-хау "человекоподобный робот Федор"

Водночас Кремль вже не може розраховувати на міжнародне високотехнологічне співробітництво. США та Євросоюз після завершення вже сплачених програм, на кшталт ExoMars, підуть своїм шляхом, яким вже успішно крокує Китай, спираючись виключно на свої сили. Бо жарт про "батут", який у 2014 році кинув голова "Роскосмосу" Дмитро Рогозін, на Заході запам’ятали дуже добре та зробили висновки. Можливо навіть колись самі запропонують Кремлю скористатся ним.

Серед гіпотетичних іноземних партнерів Росії - лише країни, яким знадобиться реальний досвід вже відпрацьованих технологій. Ними можуть стати Індія, Пакистан, Бразилія та інші подібні країни, які зараз фактично роблять свої перші кроки у космосі. Проте це лише можливість отримати гроші "на підтримку штанів", а не нові технології, які конче необхідні Росії.

GSLV Mark III
Індійский важкий ракетоносій GSLV Mark III

Тобто для російської космонавтики склалась патова безвихідна ситуація, яка нагадує падіння у безодню: грошей обмаль, нових технологій немає, культура виробництва падає через злам поколінь та застарілу виробничу базу, а світла в кінці тунелю ще не видно.

Звісно, "Роскосмос" не помре завтра. Російську космонавтику попри все будуть підтримувати, знаходити на неї кошти, відрізаючи їх від інших дотаційних рядків бюджету типу медицини та освіти.

Освящение ракет
Святіння ракетоносія "Союз". Вартість процедури декілька тисяч доларів

Росіян будуть годувати "не имеющими аналогов в мире" моделями космічних кораблів та ракет, перші експериментальні пуски яких мали пройти ще 10 років тому. Говорити, про недоцільність польоту на Місяць, після того, як там свій прапор поставить китайський космонавт.

Та постійно будуть нагадувати, що "мы были первыми". Можливо навіть 12 квітня зроблять державним вихідним з обов’язковою хресною ходою, салютом та купанням у фонтанах.

Читайте також: Про "Тунгуску", невдачі Росії та техніку "на паузі": події тижня від Defense Express