Росію ще у 2000-х роках вже називали "космічним візником" через неспроможність вивести у космос власні розробки, а також виживання за рахунок комерційних пусків та обслуговування Міжнародної космічної станції.
А вже у 2020 році Кремль жаліється на Ілона Маска, який залишив "Роскосмос" без замовлень та через кілька тижнів може відібрати її останню монополію у царині космосу - пілотовані польоти.
Читайте також: У Росії заморозили космічну програму "Морський старт", яку помпезно купили в США
Втрата останньої монополії
27 травня 2020 року має відбутися перший пілотований політ космічного корабля Dragon V2 від SpaceX до Міжнародної космічної станції.
У випадку успіху це позбавить Росію космічної монополії, якою вона володіла з 2011 року після того, як США припинили польоти своїх шатлів. З цього часу всі рейси до МКС здійснювались виключно на російських "Союзах".
Це навіть дозволило Кремлю вести себе досить зухвало по відношенню до США. Наприклад, ще у 2014 році тодішній віце-прем'єр РФ Дмитро Рогозін, а нині очільник "Роскосмосу", на фоні введення санкцій почав розповідати про батут, яким мають скористатися американці.
"Проаналізувавши санкції проти нашої космічної галузі, пропоную США доставляти своїх астронавтів на МКС за допомогою батута", - писав Рогозін у 2014 році у Twitter 29 серпня 2014 року. Проте на практиці перекрити США можливість літати у космос Кремль не наважився.
А лише через два тижні після заяви Рогозіна у США були оголошені переможці тендеру на розробку пілотованого орбітального корабля. SpaceX та Boeing з проектами Dragon V2 та CST-100 розділили 6,8 млрд доларів та отримали "зелене світло" на втілення своїх проектів.
У результаті, меньше чім через п’ять років, у березні 2019 року, Dragon V2 здійснив тестовий політ до МКС без екіпажу.
Таким чином Росія вже через декілька тижнів може залишитись без останньої своєї переваги у космосі. І обійде їх, фактично, приватна компанія.
Необхідно додати, що така швидкість розробки Dragon V2 пов’язна із тим, що він створений на базі транспортного корабля Dragon, який полетів у 2010 році та за цей час здійснив 22 польоти (один - невдалий через аварію ракети Falcon 9).
Ця програма вже дозволила США підтіснити Росію з її вантажними кораблями "Прогресс". Якщо російський вантажник може вивести на орбіту 8 кубів вантажу загальною масою у 2500 кг, то Dragon до 6000 кг загальним об’ємом у 25 кубів. Також Dragon є єдиним вантажним космічним кораблем, який може повернути вантаж на землю з МКС. А на додачу до цього він багаторазовий, як і перша ступінь ракетоносія Falcon 9, що дозволяє досягти значної економії.
Окрім того, до кінця 2020 року до МКС має направитись і розробка компанії Boeing - CST-100. У розвитку цей проект відстав від Dragon V2 через проблеми під час першого польоту до станції у грудні минулого року.
У відповідь Кремль може лише продовжити запускати "Союзи", які створювались ще українцем Серієм Корольовим, бо реалізація власного проекту пілотованого корабля відкладена десь на кінець 20-х років.
І в цій ситуації "батут" вже може знадобитися Росії, бо під питанням залишається взагалі майбутнє російської космічної галузі, яку той же Ілон Маск вже позбавив колись принизливого для Кремля звання "космічного візника".
Боротьба за звання "космічного візника"
Саме "космічним візником" у 2000-х роках Росію називали Росію через неспроможність реалізувати амбітні космічні проекти, але яка, завдяки старим радянським розробкам, активно виводила на орбіту супутники, наукові станції та астронавтів інших країн.
У 2007 році тодішній голова адміністрації президента РФ Сергій Іванов навіть заявив, що "Росія не повинна перетворюватися в країну, яка надає тільки пускові послуги - свого роду космічного візника".
А вже у 2020 році очільник "Роскосмосу" почав жалітися на те, що Ілон Маск користується санкціями проти РФ та активно демпінгує на ринку космічних запусків, тобто відбирає у Росії навіть звання "космічного візника", яке ще десять років тому звучало для Кремля принизливо.
Така реакція, яка більш нагадує відчай, пов’язаний з різким падінням замовлень "Роскомсому" від іноземних замовників. Якщо у до 2014 року Росія здійснювала, в середньому, 12 комерційних пусків у космос, то у 2019 році лише 3. А у 2020 році таких пусків може бути взагалі лише один.
Справа в тому, що Falcon 9 - головний ракетоносій компанії SpeceX, майже повністю витіснив з ринку російський "Протон". Обидві ракети виступають у класі важких ракетоносіїв, проте Falcon 9 дешевший та надійніший.
Вартість американського ракетоносія оцінюється біля 62 млн доларів. За 77 запусків з 2010 року лише один, під час першого польоту транспортника Dragon, завершився невдачею.
Вартість же "Протону" до 2015 року становила 100 млн доларів, а після намагань "Роскосмосу" утримати позиції на ринку була знижена до 65-70 млн доларів. Водночас з 2010 по 2015 рік російський "Протон" пережив затяжний період з 7 аварій. Разом із введенням санкцій проти Росії це відлякнуло значну частину замовників.
На 2020 рік ситуація для "Роскосмосу" виглядає вже близькою до критичної. "Протон" буде використано лише один раз для виведення російських супутників зв’язку. Також стало відомо, що одразу у трьох готових до пусків ракетах знайшли брак і їх будуть перебирати. Тому всі інші запуски з корисним навантаженням будуть здійснюватись за допомоги "Союзу".
Запуск "Союзу" у останній версії 2.1 коштує 48,5 млн доларів, потужність ракети дозволяє вивести на орбіту до 8,7 т. Проте навіть з таким цінником у цієї ракети майже немає клієнтів поза межами РФ. За останні роки "Союз" для іноземних замовників здебільшого виводив лише "набори" з десятка невеликих супутників.
Круте піке без шансів
Загалом вся ситуація із космічною програмою Росії почала нагадувати круте піке без шансів на вихід з нього. Бо у прогресі космосу Москва застрягла на радянських розробках. А можливість появи лише аналогів ракет та космічних кораблів від SpeceX оцінюється мінімум через 10 років.
І це за умови ефективної роботи всіх складових космічної галузі. Водночас про своє банкрутство у березні 2020 року повідомив єдиний в Росії виробник спеціального палива для ракет "Синтез-ПВ". Це підприємство займалось випуском висококонцентрованого перекису водню, який використовується у ракетоносіях "Союз" та космічних кораблях "Союз-МС", а також майбутньому пілотованому кораблі за проектом "Федерація".
Також стало відомо і про масштабні скорочення на одному з "флагманів" "Роскосмосу" - "ГКНПЦ им. Хруничева", яке виробляє "Протони" та відповідає за розробку нової ракети "Ангара". За останні півтора року на цьому підприємстві було звільнено понад тисячі фахівців.
Додамо, що на розробку "Ангари", розробка якої триває з 90-х років вже обійшлась Кремлю у три мільярди доларів. Проте за весь цей час було зроблено лише два тестових пуски.
Проте це не заважає Кремлю обіцяти створити не тільки "Ангару", але і нову багаторазову ракету з революційними метановими двигунами, яка буде краща ніж ракети Ілона Маска.
Читайте також: Бездонна "Ангара": "Роскосмос" знов вимагає коштів на проект
