Для того щоб досягти незалежності для власного ОПК, Індія ще у 1986 році запустила проєкт Kaveri зі створення власного двигуна для винищувача. Одначе сьогодні, майже через 40 років після цього, розробка досі не закінчена, її намагаються поставити ще і на аналог російського С-70 "Охотник", а бюджет виріс у понад шість разів.
Першочерговою ціллю програми було забезпечення потреб індійського перспективного літака четвертого покоління Tejas. Планувалося, що роботи закінчать у 1996 році, але до сьогодні ці винищувачі оснащуються американськими двигунами, через проблеми з постачанням яких серйозно сповільнюється виробництво.
Читайте також: Вперше офіційно показано "Довгий Нептун", що літає на 1000 км і він не лише "довгий", ще й "товстий"
Відомо, що Kaveri за десятиліття розробки так і не спромігся видати тягу, якої буде достатньо для виконання бойових завдань. Серед іншого, також виникали проблеми з масою, надійністю, перегріванням, довговічністю та співвідношенню тяги до маси.
Загалом індійський двигун не зміг наблизитися до стандартів, які задали французький Safran M88 (Dassault Rafale) та взагалі розроблений у 70-х американський General Electric F404 (Tejas, F-117, F/A-18, TAI Hurjet). Тобто не досягнуто навіть рівня літаків четвертого покоління, хоча Індія вже замахнулася на п’яте.
Щодо сьогоднішнього стану проєкту, то у грудні 2024 року було отримано дозвіл на проведення льотних випробувань. Також розробляється слабший варіант для БПЛА DRDO Ghatak, який фактично є індійським аналогом російського С-70 "Охотник".
З одного боку таке нібито буде простіше реалізувати, бо для безпілотників вимоги до двигуна дещо нижчі за повноцінні надзвукові пілотовані платформи. З іншого боку, рахуючи попередні проблеми з надійністю та 39 років робіт таке розпорошення сил викликає питання.
Загалом якщо говорити про затримки, то багато індійських медіа та експертів сходяться на думці, що причиною стало неефективне управління. Так, не було здійснено чесної оцінки власних можливостей, а розробники противилися кооперації як і з іноземними партнерами, так і навіть з місцевими приватними компаніями та науковцями.
При цьому варто сказати, що промисловість країни не володіє потрібними технологіями для реалізації двигуна. Причому мова йде не лише про створення якихось просто компонентів, а навіть про базові металургію та матеріалознавство.
Таким чином проєкт застряг на місці та десятиліттями впирався у стелю вмінь фахівців. Звісно, в Індії виправдовуються, що не так багато країн, що виробляють двигуни до винищувачів, готові ділитися власними технологіями, але тут же самі собі суперечать.
Так, місцева промисловість вже домовилась про проведення локалізації американських двигунів F414 з передачею 80% технологій. Також ведеться співпраця з французькою Safran по проєкту для літака п’ятого покоління.
Індійські медіа вважають, що Kaveri не можна назвати провалом, бо він виступає базою для розвитку країни. Одначе поки що без готового результату невідомо скільки ще знадобиться часу на створення цього двигуна. Тому головне винести важливі уроки з цієї історії про те, як не варто робити у подібних проєктах.
Читайте також: Як у Lockheed створили "конвеєр смерті" - F-104, винищувач-"вдоводіл", 50% з яких розбились
