Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що уже є перші результати експертизи по російському реактивному безпілотнику С-70 "Охотник", який був збитий 5 жовтня 2024 року поблизу Костянтинівки на Донеччині.
В цьому повідомленні йдеться зокрема про те, що вартість одного такого літального апарата складає 15 мільйонів доларів за одиницю, всього було виготовлено чотири прототипи, і в С-70 "Охотник" використовуються зокрема компоненти від західних компаній Analog Devices, Texas Instruments та Xilinx-AMD (США), Infineon Technologies (Німеччина), STMicroelectronics (Швейцарія).
Читайте також: Після гучного провалу в Китаї росіяни знову кажуть про "унікальність" Су-57, але до чого в них тут Patriot
Ось за цим посиланням можна переглянути повний список компонентів західної електроніки, які використовуються на С-70 "Охотник". Ну а в свою чергу, від Defense Express в цій історії хочемо звернути увагу ось на що.
В першу чергу тут привертає увагу насправді саме заявлений показник вартості одного С-70 "Охотник" - близько 15 мільйонів доларів, що наприклад в 75 разів більше, аніж показник вартості "Шахеда" орієнтовно в 200 тисяч доларів, однак 15 мільйонів доларів – це і лише на 15% більше, аніж показник вартості однієї крилатої ракети типу Х-101, який циркулює в публічному просторі, тобто 13 мільйонів доларів за одиницю.
(хоча від Defense Express тут окремо підкреслимо, що ця публічна цифра по вартості російської Х-101 викликає свої сумніви, особливо якщо порівняти навіть з експортною вартістю КР Tomahawk у 4,25 мільйона доларів).
В даному показник вартості має суттєву роль, бо він відображає орієнтовну калькуляцію, яку кількість ресурсів російський ВПК має виготовити для виробництва того чи іншого "підсанкційного" озброєння. Ну і відповідно – в які затрати обійдеться зробити новий екземпляр замість втраченого старого.
Типологічне порівняння між С-70 "Охотник" та крилатою ракетою Х-101 в даному випадку є сенс проводити хоча би тому, що обидва зразки озброєння виготовляються із використанням підсанкційної західної електроніки.
А от далі в чомусь навіть дивує така ситуація: виходить, що за мірками російської "воєнної економіки", зробити безпілотний реактивний літальний апарат багаторазового використання, який має застосовувати зокрема кероване авіаційне озброєння "повітря-поверхня" (в даному випадку мова про УМПБ Д-30), виходить усього на 15% дорожче, аніж крилату ракету, яка розрахована на одноразове використання.
Якщо опиратись на усі описані вище засновки, то тут зможемо побудувати наступні гіпотези.
Перша із них – у роботі російського ВПК питома частина вартості затрат по виробництву як мінімум авіаційних засобів ураження тепер припадає саме на "підсанкційну" західну електроніку.
Друга із них – ймовірно, поточний санкційний режим від країн Заходу проти Росії уже вичерпав "стелю можливостей" по нарощенню обсягів тразакційних витрат рашистів на виробництво озброєння, тому на російський ВПК необхідно нарощувати кінетичний вплив, відповідно – треба більше вітчизняного та західного далекобійного озброєння для ударів по воєнному виробництву агресора.
Читайте також: На російській базі в Каспійську стояв закинутий радянський ракетний екраноплан "Лунь", про який варто розказати
