Су-75 Checkmate поки залишається для РФ мертвонародженим проєктом, який не цікавий не лише можливим закордонним клієнтам, а й власному оборонному відомству. Але це не означає, що його розробники не полишають спроби додати "цікавинок" до літака, при цьому у виключно російському "аналоговнетному" стилі.
Зокрема для винищувачів шостого покоління однією з умов є опціональна пілотованість, коли наявність льотчика у кабіні не обов'язкова й літак фактично сам є БПЛА із самого початку. Й подібну "фішку" у РФ також вирішили додати до свого Су-75 Checkmate. Але шляхом заміни всієї головної частини у вигляді модуля.
Читайте також: Поляки активно тестують систему Gladius, яка допоможе їхнім сотням ракетних систем та САУ знищувати цілі
Таке рішення було запатентоване російським конгломератом "Объединенная авиастроительная корпорация", про що пишуть російські державні ЗМІ.
У патенті зазначається, що "змінні модульні головні частини фюзеляжу можуть нести різний функціонал і різне наповнення, а також можуть мати різне зовнішнє виконання, що не впливатиме при цьому на аеродинамічні та радіолокаційні показники самого літального апарату: одномісна [або двомісна] кабіна екіпажу пілотованого літального апарату, головна частина БПЛА та інші".
Такі модулі головної частини літака пропонується кріпити до незмінної базової частини та з'єднувати через роз'єми усі електричні, гідравлічні та інші системи. При цьому пропонується, що така заміна має проводитись прямо перед вильотом машини в залежності від задач.
При цьому зазначається, що встановлення безпілотного модуля дозволить "збільшити тривалість польоту за рахунок меншої ваги".
Але з боку Defense Express зазначимо, що таке пояснення взагалі не витримує критики, бо "городити" таку модульність заради "збільшення тривалості польоту" банально економічно недоцільно. А єдине реалістичне пояснення - неможливість реалізувати у Су-75 Checkmate опціональну пілотованість як таку. Можливо через брак місця для всієї апаратури, яка й має перетворити літак на повноцінний ударний БПЛА з повним функціоналом бойового літака.
При цьому реальна реалізація такої модульності, яка ще має виконуватись "у полі", об'єктивно збільшує вартість самого літака та його експлуатації, ускладнює його обслуговування, а також збільшує час підготовки до польоту. Але для технологічного рівня РФ вочевидь залишається єдиною можливістю не відставати від трендів.
Читайте також: Як вийшло, що Південна Корея замість A400M купила бразильські KC-390
