Перед тим, як підбити підсумки 2021 року у цьому напрямі, маємо подякувати всім нашим глядачам, які подивились наші відео у YouTube понад 4,9 мільйона разів. І окремо сказати величезне дякую понад 17 тисячам користувачам, які підписались на наш канал у цьому році.
Тепер спільнота Defense Express у YouTube перетнула межу у 36 тисяч підписників, яким цікавий україномовний контент про зброю та оборонку. Тож, хто ще не підписався - не вагайтесь, кожна ваша підписка дозволяє створити український сегмент YouTube ще міцнішим.
Читайте також: Головні перемоги оборонно-промислового комплексу України у 2021 році: у "металі", а не на папері
Dana-M2
Найпопулярнішим та найкоментованим відео 2021 року Defense Express став сюжет про випробування колісної САУ Dana-M2 від чеської компанії Excalibur Army - понад 300 тисяч переглядів.
Це відео викликало запеклі дискусії, які розтягнулись на 1200 коментарів та здебільшого точились навколо фрази "навіщо Україні Dana, якщо є "Богдана".
До речі у самому відео самі військові пояснювали, що чеська САУ має піти у механізовані бригади та зробити це бажано прямо зараз. Своєю чергою більш далекобійна "Богдана" має посилити артилерійські бригади, а для цього ще є резерв у часі, бо український проект просувається не так швидко, як хотілось.
Ще один напрям дискусії звівся до того, що Excalibur Army зараз розробляє 155-мм САУ Dita і можливо б краще купити її. Проте, за словами комерційного директора Excalibur Army, Dita буде готова до випробувань лише через декілька років.
У будь-якому випадку в результаті, за весь 2021 рік ані "Дани", ані "Богдани" Збройні Сили України у своєму строю так і не побачили.
І залишається лише сподіватися, що українські розробники все ж таки зможуть завершити вітчизняний проект. А пропозиція чехів щодо локалізації виробництва Dana-M2 в Україні залишається у силі.
Таємний завод боєприпасів
У березні 2021 року Defense Express побував на "таємному" українському виробництві боєприпасів. Чому "таємному"? Бо корпорація ТАСКО власними силами та без жодного піару та висловів про перше в історії, змогла опанувати та розгорнути серійне виготовлення 23-мм снарядів та пострілів ВОГ-17 для автоматичного гранатомета.
Через те, що це було зроблено виключно з опорою на власні кошти, підприємство і виглядає так, як є. І ми показали його без жодних прикрас - майже 240 тисяч переглядів.
І здається, якби за кожен вислів посадовців про створення "вітчизняного боєприпасного заводу" у спеціальний кошик відкладали б 1 гривню на реальне створення сучасних виробничих ліній, мабуть, ситуація з цим була б значно краще.
Український ЗРК з дальністю у 100 км від ДККБ "Луч"
Оновлення протиповітряної оборони - це питання, яке, здається, підіймалось у 2021 році постійно. Всі розуміють, що зараз українське небо захищають ЗРК, які дістались нам від СРСР і наймолодшому з них 30 років.
І питанням чим їх замінювати треба вирішувати вже зараз, бо граничні строки їх експлуатації добігають кінця вже у 2030 році, а "лавиноподібне" зменшення їхньої боєготовності розпочнеться вже у 2025 році.
Тому у ДККБ "Луч" пропонують максимально прагматичний і тому цілком реальний варіант з максимальною інтеграцією вже наявних розробок. Наземний компонент - РЛС від запорізької "Іскри" та командний пункт та ряд інших систем від "Нептуна". Ракета з дальністю польоту до 100 км - розробляється на основі "Вільхи".
Це і дозволяє говорити про строки розробок лише у два роки та 40 млн доларів. У реаліях сьогодення та приклади інших країн - більш ніж помірні ціни та час. Бо у тій же Туреччині на це було витрачено у рази більше часу та грошей, а якщо мова піде про закупівлю іноземних зразків, то без "зайвих" 2-4 мільярдів доларів розраховувати навіть на кілька батарей Patriot - не варто.
Це відео набрало близько 180 тисячі переглядів, проте, судячи з усього, викликало інтерес виключно у глядачів, бо з боку Міноборони, про жодну підтримки проекту вітчизняного ЗРК - не відомо. І все можливо описати формулою "розуміння потреби вже є - грошей поки немає".
Вогневі випробування РК-10
Ще одне відео про досягнення ДККБ "Луч" у 2021 році, про вогневі випробування зенітної ракети РК-10, буквально за лічені дні набрало понад 175 тисяч переглядів.
Defense Express мав унікальну можливість зафільмувати пуск нової ракети та поспілкуватися з Генеральним конструктором-Генеральним директором ДП ДККБ "Луч" Олегом Коростельовим стосовно нової розробки, яка має замінити в українському війську "Стрілу-10".
Цей пуск - реальний крок у створенні власного вітчизняного ЗРК, що відбувається вперше в історії України. І що більш важливо, цей проект є цілком прагматичним, з опорою на власні розробки та напрацювання і саме тому - абсолютно реалістичним.
Включно із ставкою на наведення за лазерним променем, що є не типовим для зенітних ракет. Але саме це дозволяє знизити вартість ЗРК та його пуску та ігнорувати чисельні засоби захисту літаків та вертольотів від ракет з інфрачеровними головками самонаведения.
Аналогічним шляхом пішли і у Швеції з RBS 70 від Saab Bofors Dynamics, який у сучасній версії, RBS 70NG, обрали у Чехії, якраз на заміну "Стріли-10". Також RBS 70 на автомобільному шасі стоїть на озброєнні армії Фінляндії.
Проте ані проривний успіх КБ "Луч", ані досвід Saab традиційно не стали на заваді деяким глядачам, які у коментарях почали "роздавати поради" українським конструкторам та розповідати, як саме необхідно розробляти зенітний ракетний комплекс.
Зламаний "Оплот"
Defense Express намагається більше розповідати про "перемоги", а не про "зради". Але коли мова йде про намагання сховати стратегічні провали "показухою" та профанацією - вибір мовчати або ні, стає очевидним. Бо "Укроборонпром" має займатись випуском зброї, а не будівництвом "потьомкінських селищ" у кращих традиціях минулого.
Одним з таких прикладів і став спеціально побудований під виставки "Оплот", який мав пройти Хрещатиком на День Незалежності. Ситуація сама по собі дивна, бо цей танк немає жодного відношення до Збройних Сил України.
А поспіх з яким його робили під "потрібну дату" для того, аби потім "ефективні менеджери" розповідали про наполегливу роботу над посиленням обороноздатності України, призвів до закономірних наслідків - на другій репетиції параду він зламався. І ми спеціально випустили це відео вже після свята, щоб не псувати його.
У підсумку, попри усі обіцянки полагодити танк, у параді взяло участь два "Оплоти", один побудований у 2008 році і єдиний, який має відношення до ЗСУ. Другий - створений на замовлення США, який вже мав на той час бути за океаном.
На жаль, попри 136 тисяч переглядів, лише половина глядачів додивилась другу половину відео, в якому йшла мова про долю модернізації "Оплота" під шифром "Бастіон".
За підсумками 2021 року саме ці п’ять відео разом набрали понад мільйон переглядів і маємо ще раз подякувати глядачам, заради яких ми й знімаємо ці сюжети та пишемо публікації. У 2022 році ми плануємо збільшити кількість відео, навіть враховуючи те, що абсолютну більшість з них робить лише дві людини
Читайте також: Кінець "УАЗикам", скільки бойових літаків має Україна та хто готовий захищати Чорне море: топ-5 новин року від Defense Express
