xcounter
#

Топ-5 найпопулярніших відео Defense Express 2021 року на мільйон переглядів

Постріл Dana-M2
Постріл Dana-M2
5234

Dana-M2, завод боєприпасів в Україні, вітчизняний ЗРК від ДККБ "Луч", танки для ЗСУ та випробування РК-10 - саме про це були найпопулярніші відео Defense Express у 2021 році

Перед тим, як підбити підсумки 2021 року у цьому напрямі, маємо подякувати всім нашим глядачам, які подивились наші відео у YouTube понад 4,9 мільйона разів. І окремо сказати величезне дякую понад 17 тисячам користувачам, які підписались на наш канал у цьому році.

Тепер спільнота Defense Express у YouTube перетнула межу у 36 тисяч підписників, яким цікавий україномовний контент про зброю та оборонку. Тож, хто ще не підписався - не вагайтесь, кожна ваша підписка дозволяє створити український сегмент YouTube ще міцнішим.

Читайте також: ​Головні перемоги оборонно-промислового комплексу України у 2021 році: у "металі", а не на папері

Dana-M2

Найпопулярнішим та найкоментованим відео 2021 року Defense Express став сюжет про випробування колісної САУ Dana-M2 від чеської компанії Excalibur Army - понад 300 тисяч переглядів.

Це відео викликало запеклі дискусії, які розтягнулись на 1200 коментарів та здебільшого точились навколо фрази "навіщо Україні Dana, якщо є "Богдана".

До речі у самому відео самі військові пояснювали, що чеська САУ має піти у механізовані бригади та зробити це бажано прямо зараз. Своєю чергою більш далекобійна "Богдана" має посилити артилерійські бригади, а для цього ще є резерв у часі, бо український проект просувається не так швидко, як хотілось.

Dana-M2
Dana-M2 стала першим випадком, коли іноземний виробник проходив випробування від МОУ на території України

Ще один напрям дискусії звівся до того, що Excalibur Army зараз розробляє 155-мм САУ Dita і можливо б краще купити її. Проте, за словами комерційного директора Excalibur Army, Dita буде готова до випробувань лише через декілька років.

У будь-якому випадку в результаті, за весь 2021 рік ані "Дани", ані "Богдани" Збройні Сили України у своєму строю так і не побачили.

Dana-M2
Dana-M2 до ЗСУ у 2021 році так і не потрапила

І залишається лише сподіватися, що українські розробники все ж таки зможуть завершити вітчизняний проект. А пропозиція чехів щодо локалізації виробництва Dana-M2 в Україні залишається у силі.

Таємний завод боєприпасів

У березні 2021 року Defense Express побував на "таємному" українському виробництві боєприпасів. Чому "таємному"? Бо корпорація ТАСКО власними силами та без жодного піару та висловів про перше в історії, змогла опанувати та розгорнути серійне виготовлення 23-мм снарядів та пострілів ВОГ-17 для автоматичного гранатомета.

Через те, що це було зроблено виключно з опорою на власні кошти, підприємство і виглядає так, як є. І ми показали його без жодних прикрас - майже 240 тисяч переглядів.

І здається, якби за кожен вислів посадовців про створення "вітчизняного боєприпасного заводу" у спеціальний кошик відкладали б 1 гривню на реальне створення сучасних виробничих ліній, мабуть, ситуація з цим була б значно краще.

Український ЗРК з дальністю у 100 км від ДККБ "Луч"

Оновлення протиповітряної оборони - це питання, яке, здається, підіймалось у 2021 році постійно. Всі розуміють, що зараз українське небо захищають ЗРК, які дістались нам від СРСР і наймолодшому з них 30 років.

І питанням чим їх замінювати треба вирішувати вже зараз, бо граничні строки їх експлуатації добігають кінця вже у 2030 році, а "лавиноподібне" зменшення їхньої боєготовності розпочнеться вже у 2025 році.

ППО України
ППО України потребує кардинального оновлення

Тому у ДККБ "Луч" пропонують максимально прагматичний і тому цілком реальний варіант з максимальною інтеграцією вже наявних розробок. Наземний компонент - РЛС від запорізької "Іскри" та командний пункт та ряд інших систем від "Нептуна". Ракета з дальністю польоту до 100 км - розробляється на основі "Вільхи".

Це і дозволяє говорити про строки розробок лише у два роки та 40 млн доларів. У реаліях сьогодення та приклади інших країн - більш ніж помірні ціни та час. Бо у тій же Туреччині на це було витрачено у рази більше часу та грошей, а якщо мова піде про закупівлю іноземних зразків, то без "зайвих" 2-4 мільярдів доларів розраховувати навіть на кілька батарей Patriot - не варто.

Patriot зрк
Для розуміння, одна батарея Patriot - близько 1 млрд доларів

Це відео набрало близько 180 тисячі переглядів, проте, судячи з усього, викликало інтерес виключно у глядачів, бо з боку Міноборони, про жодну підтримки проекту вітчизняного ЗРК - не відомо. І все можливо описати формулою "розуміння потреби вже є - грошей поки немає".

Вогневі випробування РК-10

Ще одне відео про досягнення ДККБ "Луч" у 2021 році, про вогневі випробування зенітної ракети РК-10, буквально за лічені дні набрало понад 175 тисяч переглядів.

Defense Express мав унікальну можливість зафільмувати пуск нової ракети та поспілкуватися з Генеральним конструктором-Генеральним директором ДП ДККБ "Луч" Олегом Коростельовим стосовно нової розробки, яка має замінити в українському війську "Стрілу-10".

Цей пуск - реальний крок у створенні власного вітчизняного ЗРК, що відбувається вперше в історії України. І що більш важливо, цей проект є цілком прагматичним, з опорою на власні розробки та напрацювання і саме тому - абсолютно реалістичним.

Включно із ставкою на наведення за лазерним променем, що є не типовим для зенітних ракет. Але саме це дозволяє знизити вартість ЗРК та його пуску та ігнорувати чисельні засоби захисту літаків та вертольотів від ракет з інфрачеровними головками самонаведения.

РК-10 ЗРК
РК-10 для ЗРК ближньої дії від ДККБ "Луч"

Аналогічним шляхом пішли і у Швеції з RBS 70 від Saab Bofors Dynamics, який у сучасній версії, RBS 70NG, обрали у Чехії, якраз на заміну "Стріли-10". Також RBS 70 на автомобільному шасі стоїть на озброєнні армії Фінляндії.

ITO 05
ITO 05 - ЗРК ближньої дії з ракетами RBS-70 з лазерним наведенням армії Фінляндії

Проте ані проривний успіх КБ "Луч", ані досвід Saab традиційно не стали на заваді деяким глядачам, які у коментарях почали "роздавати поради" українським конструкторам та розповідати, як саме необхідно розробляти зенітний ракетний комплекс.

Зламаний "Оплот"

Defense Express намагається більше розповідати про "перемоги", а не про "зради". Але коли мова йде про намагання сховати стратегічні провали "показухою" та профанацією - вибір мовчати або ні, стає очевидним. Бо "Укроборонпром" має займатись випуском зброї, а не будівництвом "потьомкінських селищ" у кращих традиціях минулого.

Одним з таких прикладів і став спеціально побудований під виставки "Оплот", який мав пройти Хрещатиком на День Незалежності. Ситуація сама по собі дивна, бо цей танк немає жодного відношення до Збройних Сил України.

Оплот зсу
Три "Оплоти" на першій репетиції параду, але лише один з них у ЗСУ та ще з 2008 року

А поспіх з яким його робили під "потрібну дату" для того, аби потім "ефективні менеджери" розповідали про наполегливу роботу над посиленням обороноздатності України, призвів до закономірних наслідків - на другій репетиції параду він зламався. І ми спеціально випустили це відео вже після свята, щоб не псувати його.

У підсумку, попри усі обіцянки полагодити танк, у параді взяло участь два "Оплоти", один побудований у 2008 році і єдиний, який має відношення до ЗСУ. Другий - створений на замовлення США, який вже мав на той час бути за океаном.

На жаль, попри 136 тисяч переглядів, лише половина глядачів додивилась другу половину відео, в якому йшла мова про долю модернізації "Оплота" під шифром "Бастіон".

За підсумками 2021 року саме ці п’ять відео разом набрали понад мільйон переглядів і маємо ще раз подякувати глядачам, заради яких ми й знімаємо ці сюжети та пишемо публікації. У 2022 році ми плануємо збільшити кількість відео, навіть враховуючи те, що абсолютну більшість з них робить лише дві людини

Читайте також: Кінець "УАЗикам", скільки бойових літаків має Україна та хто готовий захищати Чорне море: топ-5 новин року від Defense Express