Авторитетний британський аналітичний інститут RUSI видав доповідь під назвою "Нові підходи до загальновійськових маневрів в Україні". Автор цієї доповіді Джек Вотлінг окреслює своє бачення по застосуванню дронів та інших видів озброєння на полі бою російсько-української війни.
Матеріалом для узагальнення виступає досвід спілкування експерта RUSI із представниками двох "нестандартних" бригад ЗСУ - "піонерів у застосуванні нових видів техніки", та трьох штурмових частин рівня "батальйон/полк". Повний текст доповіді можна прочитати за цим посиланням, її зміст можна переказати наступним чином.
Читайте також: Є досить рідкісні кадри вогню нашого НРК по бронетехніці, який висновок можна з них зробити
Що вимагає обережності
Перш ніж переходити до викладу основного матеріалу, слід окреслити деякі вступні деталі, які вимагають певної обережності. Для початку слід розуміти, що концептуальні пошуки авторитетного RUSI не обов’язково можуть відтворювати загальнопоширені в ЗСУ доктринальні установки.
Тим більш, що в самій доповіді базова мета окреслюється так – переосмислити досвід українського війська на даному етапі війни в 2025 році так, щоб з цього отримати матеріал для "переформатування" військ НАТО з тим, щоб мати готовність для відсічі армії РФ в 2028 році.
При цьому варто зафіксувати сам факт, що переосмислення досвіду використання різних типів дронів у ЗСУ є постійним і динамічним. Про що зокрема свідчить факт існування такого багатофункціонального з’єднання, як 59 окрема штурмова бригада безпілотних систем в складі Сил безпілотних систем (за публічними даними, на 2024 рік ця бригада мала в своєму складі один мотопіхотний, два штурмових та два стрілецьких батальйони, і також два батальйони безпілотних систем).
Сім фаз нової операції
Базова концепція така – поле бою має глибину 30 кілометрів від лінії боєзіткнення, із яких 10-15 кілометрів припадає на "кілл-зону"; а накопичений бойовий досвід говорить про можливість проведення комбінованої операції протяжністю у 7 фаз, замість "класичної" штурмової операції.
Структура по фазам виглядає так:
фаза №1 "розвідка" - виявлення системи протиповітряної оборони, мережі наявних засобів радіоелектронної боротьби та позицій артилерії ворога;
фаза №2 "ізоляція" - дистанційне мінування та удари по логістичним комунікаціям ворога із використанням артилерії та БПЛА, щоб ускладнити підвіз живої сили, боєприпасів та палива ворога;
фаза №3 "деградація" - знищення командних пунктів, складів БК, місць розташування техніки та озброєння, місць зосередження особового складу, укриття для техніки та живої сили, які виконуються ударними БПЛА та артилерією.
При цьому передбачається, що виконання усіх трьох попередніх фаз має займати 24-48 годин. А наступні фази виглядають так:
фаза №4 "фіксація" - ударні FPV-дрони використовуються для того, щоб по суті "зафіксувати" ворога на своїх позиціях, та максимально придушити можливості рашистів для ефективного опору нашим військам;
фаза №5 "придушення" - спочатку удари по ворожим позиціям із використанням ствольної та реактивної артилерії, потім перехід до безпосередньо штурмових дій із залученням піхоти та наземних роботизованих комплексів (НРК);
фаза №6 "зачистка та знищення" - на цьому етапі до знищення ворога може також залучатись уже "класична" важка бронетехніка, на додачу до уже вище перерахованих засобів;
фаза №7 "консолідація" - закріплення на зайнятих позиціях, розширення зони вогневого впливу на противника, розміщення нових позицій для артилерії тощо.
Блок висновків
Особливістю такого підходу називається те, що він дозволяє зменшити потенційні втрати до рівня 5-10%, залежно від сприятливості зовнішньої обстановки. Окрім того, такого роду "комбіновану операцію" можна зупинити в будь-який момент, якщо "щось пішло не по плану".
Сильною стороною такої концепції називається також збалансоване використання усіх видів озброєння для ведення бою на суходолі, тобто поєднання артилерії та ударних БПЛА, "класичної" бронетехніки та НРК. Автор доповіді RUSI наводить доволі багато цікавих деталей по сильним і слабким сторонам вказаних видів озброєння, яким варто присвятити кілька окремих публікацій.
Однак далі від Defense Express хочемо акцентувати наступне. На перший погляд, описана вище від RUSI концепція "комбінованої операції" для ЗСУ виглядає буквально ідеальною: передбачає збалансоване використання усіх наявних сил та засобів, може бути реалізована на рівні "батальйон-полк-бригада".
Але при критичному аналізі описаного вище виникають свої "але". І перше із них – концепція "комбінованої операції" описана так, наче росіяни не мають переваги в повітрі, не існує фактору масованості застосування КАБів та ударних БПЛА на конкретних ділянках фронту.
Друге і найголовніше – питання про достатність ресурсів. Тобто чи мають на даний момент Сили оборони України достатню кількість підготовлених кадрів, БПЛА та НРК різних типів, важкої бронетехніки та артилерії для того, щоб такі "комбіновані операції" можна було масштабувати по всій лінії фронту російсько-української війни.
Ну й відповідно виникає питання про те, чи мають країни Альянсу достатні спроможності, щоб у себе скопіювати та масштабувати можливе застосування "комбінованих операцій" в разі можливої "великої війни" з РФ.
Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку СБС "Рейд", експерт Defense Express
Читайте також: Якщо кожна бригада ЗСУ зараз має по кілька батальйонів піхоти та БПЛА одночасно, то що це дає
