Попри те, що з'явилась інформація щодо використання РФ ще однієї зброї з КНДР - самохідний протитанкового комплексу Bulsae-4. Наразі підтвердження надходження цієї машини до російської армії не підтверджено.
Про це повідомив речник ОТУ "Харків" Віталій Саранцев, який в інтерв'ю Суспільне Харків зазначив, що не може підтвердити появи Bulsae-4 у ворога. Маємо зазначити, що з початку з'явились фото на який була зафіксовано нібито саме цей самохідний комплекс, із зазначенням, що північнокорейську зброю було помічено на прикордонні із Харківщиною.
Читайте також: У США таємно обрали п’ять компаній, які створять "мізки" для бойових безпілотних літаків CCA
Згодом навіть з'явилось відео, на якому нібито було його використання. І наче ворогу за допомогою Bulsae-4 вже вдалось уразити британську AS-90, яка вона вела вогонь із підготовленої та захищеної від дронів-камікадзе позиції.
Але з боку Defense Express маємо зазначити, що це відео було опубліковано ще 3 березня цього року. Тобто на ньому зафільмоване не використання Bulsae-4.
Але у будь-якому випадку поява Bulsae-4 у розпорядженні армії РФ певною мірою очікувано. Бо у РФ розмови про цей самохідний комплекс почались ще у вересні 2023 року на фоні активно зближення Москви та Пхеньяна та надій рашистів на зброю з КНДР. І необхідно розуміти, що якщо Північна Корея й так збільшує виробництва снарядів спеціально для Москви, постачала балістичні ракети, то поява у російської армії Bulsae-4 не є неможливим.
Тим паче, що сам Bulsae-4 має на папері доволі цікаві характеристики. Хоча завжди треба пам'ятати про те, що їх публікує сам Пхеньян, зброя якого ще аналоговнєтніша за російську. Але у будь-якому випадку у КНДР заявляють про дальність пуску понад 10 км та нібито, що малоймовірно, до 25 км. При цьому у режимі NLOS, тобто поза межами прямої видимості.
Такий режим забезпечується шляхом системи, яка була повністю запозичена з ізраїльського Spike-NLOS. Ракета оснащується камерою картинка з якої передається через оптичне волокно до оператора, який вже і наводить саму ракету керуючи нею, фактично, як FPV-дроном.
Як саме у КНДР з'явились такі технології існує два варіанти. Перший - бойовики Хезболли ще у середині 2000-х років захопили зразки Spike, які стали основою не лише для Bulsae-4, а й для іранського ПТРК типу Almas, який у версії Almas-3 має дальність у 10 км.
Альтернативний і зокрема у Південній Кореї його вважають основним - копіювання китайської HJ-10 у версії AFT-10 з оптоволоконним кабелем та дальність до 10 км. Цей зразок був вперше продемонстрований на навчаннях ще у 2014 році.
А про існування Bulsae-4 стало відомо у 2016 році, але у складі вертолітного комлпексу на Ми-2. У 2018 році була продемонстрована версія на шасі 6х6, яка отримала західне позначення Bulsae-4 M-2018. А у 2022 році й на легкому шасі 4х4 - Bulsae-4 M-2022.
Щодо таких параметрів, як бронепробиття - інформації немає взагалі. Але можливо навести задекларовані Китаєм можливості AFT-10, яка має кумулятивну бойову частину з пробиттям до 1400 мм. Водночас реальна потреба у потужності боєприпасу незначна за рахунок того, що ціль атакується зверху.
Водночас у РФ немає аналогічних ПТРК зі схожими можливостями атаки у режимі NLOS. Бо основним протитанковим ракетним комплексом у РФ залишається "Корнет" із режимом наведення за лазерною стежкою, а також радянські ПТРК. Щодо самохідних, то у 2005 році у РФ був прийнятий на озброєння комплекс "Хризантема" із ракетами 9М123 із дальністю дії до 6 км та радіокомандною системою наведення у межах прямої видимості.
Читайте також: США мали F-14 Tomcat із AIM-54 Phoenix, щоб збивати Ту-22М з Х-22, а тепер в них буде F/A-18E Hornet із AIM-174
