Південнокорейська оборонна компанія Korea Aerospace Industries (KAI) уклала угоду з урядом Іраку про поставку двох вертольотів власного виробництва KUH-1 Surion. Вартість контракту складає 136 мільярдів південнокорейських вон або еквівалент 92 мільйони доларів, машини мають бути поставлені до березня 2029 року.
Про факт укладення такої угоди розповідає агентство Yonhap, тут варто підкреслити дві речі – Південна Корея вперше продає на експорт свої гелікоптери, і окрім того, тут мова про машини, технології для яких були придбані в Європі.
Читайте також: Словаччина закупила ізраїльські ЗРК Barak MX із можливостями збивати балістичні ракети
Якщо конкретніше, то робота над KUH-1 Surion стартувала влітку 2006 року після проведеного тендеру, переможцем якого стала компанія Eurocopter (цей факт окрім всього іншого може пояснити, чому південнокорейський KUH-1 Surion візуально дещо схожий на NH90). При цьому стверджується, що вартість цього тендеру склала еквівалент 1,7 мільярдів доларів за цінами 2017 року.
Також є вказівка, що спеціалісти Eurocopter допомогли KAI зокрема при розробці силової трансмісії, головного редуктора, системи автоматичного управління польотом та деяких інших компонентів.
Перший політ південнокорейського KUH-1 Surion відбувся у березні 2010 року. На початок 2024 року, за даними The Military Balance 2024, армійська авіація сухопутних військ Південної Кореї мала в своєму розпорядженні близько 200 KUH-1 Surion, ще 27 таких вертольотів у амфібійному варіанті – авіація морської піхоти ВМС РК.
Базові характеристики KUH-1 Surion:
- довжина фюзеляжу - 19 метрів;
- максимальна злітна маса та показник корисного навантаження - 8,7 тонн та до 2,7 тонн відповідно;
- екіпаж та десант - дві та дев'ять осіб відповідно;
- максимальна швидкість польоту - до 283 км/год;
- максимальна дальність польоту (з додатковим паливним баком) - 828 кілометрів.
Якщо ж аналізувати сам контракт на поставку таких вертольотів до Іраку, то картина виглядає насправді дещо специфічно.
Наприклад, на початок цього року авіація Іраку мала в строю близько сотні вертольотів різних типів, російського та західного виробництва (не рахуючи машин виробництва РФ на консервації як несправних), і на цьому тлі поставка лише двох KUH-1 Surion умовно кажучи "погоди не робить". Тим більш, що ці гелікоптери Іраку доведеться чекати майже 5 років, і під них їх обслуговування треба буде розгортати окрему інфраструктуру.
Але цілком ймовірно, що в даному випадку перша експортна поставка KUH-1 Surion йтиме як "бонус" до замовлення на південнокорейські K-SAM, які власне хоче замовити Ірак замість російських С-400."
Тим більш, Південна Корея у своїй практиці має не один приклад "пакетних" продажів техніки та озброєння на експорт, і тут для ілюстрації як свіжий приклад можна навести Перу, котре придбає не тільки танки K2, але й навіть підводні човни також.
Читайте також: Як бійців КНДР на Курщині вчили збивати дрони та виходити з-під обстрілу артилерії
