Як відомо, для ефективного ураження противника в умовах сучасної війни на морі його необхідно вчасно виявити, ідентифікувати і вже потім завдати удару. В свою чергу, на морському напрямку існує об’єктивна необхідність отримання інформації щодо обстановки одразу у трьох сферах – надводній, підводній і повітряній, бажано в реальному часі або максимально наближено до нього.
Для цього служать відповідні системи контролю простору. В умовах незалежної України ці системи і засоби створювалися окремо і незалежно одне від одного в інтересах окремих міністерств, відомств тощо, інколи навіть на паралельній основі. Або ж на їх базі розбудовувалися локальні системи відомчого рівня з відносно обмеженими, з точки зору військових, можливостями. Однак, як свідчить досвід, найбільша ефективність бойового застосування військ (сил) досягається при об’єднанні засобів виявлення, супроводження, визначення координат і розпізнавання цілей усіх видів із використанням систем автоматизації. Можливість автономного функціонування окремих складових підсистем при цьому зберігається у повному обсязі.
Читайте також: "Сагайдачний" має стати флагманом впровадження сучасних морських технологій - віце-адмірал С.Гайдук
Без своєчасного виявлення противника не можна говорити про точність враження морських і берегових цілей, як статичних, так і рухомих. Тим більше, що Росія давно і системно створює і використовує в акваторії Чорного моря різного роду подібні системи спостереження в рамках єдиної інформаційно-розвідувальної системи. РФ відводить важливе значення саме створенню державної комплексної Міжвідомчої інтегрованої системи висвітлення надводної і підводної обстановки, яка включатиме три контури – морський, космічний та наземний. Йдеться про розбудову єдиної системи контролю обстановки, яка дасть можливість приховано отримати інформацію щодо координат тих або інших надводних або підводних цілей, що перебувають в акваторії, сприятиме своєчасному реагуванню на них, забезпечить збір та накопичення акустичної інформації щодо окремих бойових кораблів тощо. Тобто, країна-агресор використовує створювану ним систему комплексно, передусім, з наступальними цілями, що становить небезпеку.
Очевидно, що для України в умовах існуючих загроз авіаційно-ракетних ударів з боку підводних човнів, надводних кораблів берегових ракетних комплексів тощо актуальним є створення єдиної інтегрованої системи висвітлення повітряної, надводної та підводної обстановки в акваторіях Чорного і Азовського морів та басейнами річок Дніпро і Дунай, яка б охоплювала весь зріз простору. І тут, особливої важливості набирає міжвідомча інтеграція між учасниками процесу, які мають на озброєнні радіотехнічні засоби, а саме ВМС, ПС, ДПС МВС України, вітчизняні підприємства Мінінфраструктури.
При цьому розбудова власної комплексної системи контролю морської обстановки, може здійснюватися шляхом запозичення позитивного іноземного досвіду з підходом C4ISR та використання власних можливостей. Створення системи надасть можливість отримати інформацію щодо обстановки в морських операційних зонах (на ділянці відповідальості) у масштабі часу, близькому до реального.
Відповідно, це дозволить здійснювати оперативне/бойове забезпечення протидесантної, протикорабельної, протичовнової та протипідводно-диверсійної оборони узбережжя, портів, пунктів базування ВМС ЗС України, з’єднань/тактичних груп кораблів на незахищенному реqді, районів видобутку корисних копалин, фарватерів; посилити охорону державного кордону України на морі (загальна довжина морського кордону становить 1355 км) та виключної (морської) економічної зони України тощо.
Головне – це дозволить застосовувати свої ударні сили для стримування агресії.
За оцінками експертів, сьогодні найбільш перспективною інформаційною з точки зору глобальності охоплення простору і аналізу обстановки є об’єднана система спостереження ВМС США Integrated Tactical Surveillance System (ІТSS), що складається з наземних, авіаційних, космічних і та корабельних ланок. Вона отримує інформацію від різних засобів спостереження і уможливлює користування банком даних усім компонентам, що входять до системи.
Американська система створена за принципом районування, у кожному регіональному центрі концентрується інформація відносно власного району відповідальності. Інформаційні центри оснащуються засобами збору, обробки і розподілу інформації у районі діяльності з’єднання. Постійний моніторинг, контроль і здобування інформації щодо морської обстановки у глобальному масштабі, діяльності сил ймовірного противника та своєчасне інформування командних пунктів відповідних сил реагування є одним із найважливіших завдань Міністерства Оборони США.
Менш масштабною є система спостереження й управління ВМС Швеції 9СSI 600 Wall (розробник- фірма Philippa electroni cindustrier), створена за регіональним принципом і охоплює усе узбережжя країни. Система уможливлює спостереження, автоматизований обмін інформацією і управління силами у операційній зоні. Вона має два регіональних центри, яким у свою чергу підпорядковані пости спостереження. Її відрізняє велика швидкість передачі даних, високий рівень автоматизації процесів виявлення, обробки, передачі інформації та видачі цілевказівок. Система дозволяє одночасно супроводжувати до 400 цілей, з яких 200 – у автоматичному режимі.
Найбільш цікавим і корисним для України є румунський досвід, адже сусідня з нами країна у 2009 році вже запровадила інтегровану систему спостереження, безпеки та контролю за румунським державним кордоном і трафіку на Чорному морі SСOMAR (Sistemul Integrat de Observare, Supraveghere şi Control la MARea Neagră). Загальна вартість проекту склала 24,60 мільйонів євро. На ній варто зупинитися більш детально.
SСOMAR є складною системою, яка є результатом інтеграції різних підсистем. Її відрізняє постійна цілодобова готовність, що забезпечує тактичний образ надводної, наземної і повітряної обстановки на морському кордоні у Чорному морі; румунському секторі східного Дунаю та дельти Дунаю у морській зоні.
Cистеми SCOMAR складається з 5 компонентів, а саме: наземного, надводного, повітряного компонентів спостереження, командного та реагування.
Під час роботи системи розвідувальні відомості отримані наземним (НКС), морським (МКС), повітряним (ПКС) компонентів спостереження передається на командний компонент, де вона опрацьовується та аналізується. В подальшому з командного центру може бути віддано вказівки щодо уточнення районів особливої уваги або у разі виникнення кризової ситуації розпорядження на застосування компоненту реагування.
Оперативно-функціональною складовою системи SCOMAR є спостережна вежа або бортовий комплекс. Він включає необхідну кількість датчиків, радіостанцію, ідентифікаційну станцію, локальну мережу зв’язку, сервер та консоль оператора. У відповідності до адміністративного підпорядкування та функціонального призначення системи SCOMAR складається з двох підсистем: прикордонної поліції і Морських сил.
Підсистема прикордонної поліції системи SCOMAR, яка відноситься до Міністерства адміністрації та внутрішніх справ (МАВС) Румунії, включає наступні елементи: РЛС ближньої зони до 30 морських миль (НКС); оптико-електроні засоби розвідки та нагляду (НКС); патрульна авіація (ПКС); патрульні кораблі та катери (МКС); компонент реагування; цифрові канали зв’язку.
Загалом в інтересах наземного компоненту спостереження підсистеми прикордонної поліції побудовано 8 спостережних веж висотою 20 м, обладнаних 8 РЛС Х-діапазону та 8 оптико-електронними системами Raytheon.
Серед оптико-електронних систем було обрано комплекс ThermoVision Sentry II фірми FLIR, який забезпечує контроль надводної обстановки у відкритому морі на дальність до 6 км в діапазоні від 7,5 до 13 µм. Загалом система дає можливість спостерігати за об’єктом з використанням телевізійного та в інфрачервоному діапазоні по азимуту на 360˚, по куту місця від -35˚ до 60˚. Оптика пристрою забезпечує 18 кратне збільшення зображення та 12 кратне з використанням електричного зуму.
В якості підводної компоненти з метою ведення гідролокаційної розвідки в системі SCOMAR застосовується комплекс Cerberus 360 фірми QnetiQ, який забезпечує виявлення підводних об’єктів на дальності до 700 м.
До складу надводного компоненту спостереження підсистеми прикордонної поліції системи SCOMAR увійшли 10 патрульних кораблів.
Повітряний компонент спостереженняза надводною обстановкою, на теперішній час, представлений вертольотами спецпідрозділу авіації прикордонної поліції МАВС. В подальшому планує закупити у фірми Raytheon патрульні літаки типу KA 350ER.
До складу компоненту реагування підсистеми прикордонної поліції МАВС увійшли три складові: морська -31 судно; наземна - 88 транспортних засобів; повітряна – вертольоти спецпідрозділу авіації МАВС.
Систему зв’язку між функціонально-оперативними складовими підсистеми прикордонної поліції розробила та реалізувала італійська фірма SALEX COMUNIСATION SA. В основу було покладено розгортання опорної радіорелейної системи зв’язку між складовими підсистеми прикордонної поліції з швидкістю передачі інформації в каналах зв’язку 4 МБ/с.
З метою реалізації командного компоненту підсистеми прикордонної поліції МАВС на території управління прикордонної поліції в м. Констанца було збудовано центр управління та контролю (ЦУК). Центр управління та контролю обладнаний засобами обробки і відображення розвідувальних відомостей від компонентів спостереження та необхідними засобами зв’язку.
Підсистема Морських сил системи SCOMAR, яка перебуває у відання Міністерства національної оборони (МНО) Румунії, включає в себе РЛС середньої та дальньої зони виявлення від 40 до 200 морських миль (НКС, МКС); засоби радіорозвідки та пеленгування (НКС, МКС); засоби ідентифікації (ідентифікатори «свій-чужий») (НКС, МКС); засоби гідролокаційної розвідки (НКС, МКС); засоби РХБ розвідки (НКС, МКС); вертольоти IAR-330 PUMA-NAVAL (ПКС) та компонент реагування......
Повну версію статті читайте в черговому випуску журналу Defense Express
Сергій Гайдук та Володимир Заблоцький, спеціально для Defense Express
Читайте також: Таємна зброя Росії на Чорному морі: гідроакустичні системи, які шпигують за нами
