Болгарія хоче придбати французькі колісні САУ CAESAR для заміни радянських 122-мм САУ 2С1 "Гвоздика", використовуючи інструмент спільних оборонних закупівель ЄС EDIPRA. При цьому в наступні три роки Болгарія планує наростити рівень своїх оборонних затрат до 2,5% від ВВП саме за рахунок контрактів на купівлю нової техніки.
Першоджерелом тут виступає видання Euroactive, а описана історія може цілком ілюструвати, чому ЄС не поспішає із утворенням єдиної армії, і що зовнішні стимули до реального нарощення оборонних затрат країнам континенту таки потрібні.
Читайте також: Що означає намір Трампа відмовитись від керівництва у НАТО та хто взагалі керує Альянсом
Із наведеного вище можемо зауважити, що на даний момент Міноборони Болгарії не озвучує публічно кількість САУ CAESAR, які б хотіла придбати для заміни радянських САУ 2С1 "Гвоздика", оціночну вартість замовлення, а головне - строк, в який би вони хотіли отримати нові артсистеми. Але натомість є чітка вказівка на бажання отримати "зовнішнє" фінансування на цю закупівлю.
Довідник The Military Balance 2024 вказує, що в минулому році Болгарія мала плановий показник оборонного бюджету в еквіваленті 2,21 мільярди доларів (3,95 мільярдів болгарських левів), при загальному ВВП країни в еквіваленті 110 мільярдів доларів (або ж 197 мільярдів левів).
Якщо відштовхуватись від цих даних, то наразі рівень оборонних затрат Болгарії складає 2% від ВВП, а до 2027 року формальний показник затрат має вирости до еквіваленту 2,6 мільярдів доларів. Але далі виникає питання не тільки про кількісні, але і якісні показники також, або ж конкретніше - на що саме мають піти збільшені оборонні затрати.
Питання про кількість САУ CAESAR в замовленні для Болгарії виникає на тлі показників про 48 2С1 "Гвоздика" та 24 буксирувані гаубиці Д-20 калібру 152-мм в строю болгарської армії на початок минулого року. Тому поки не є зрозумілим, до якого рівня Міноборони Болгарії хоче оновити свою артилерію.
Крім того, Болгарія уже скористалась інструментом EDIPRA, аби отримати 180 мільйонів євро фінансування на купівлю німецького ЗРК IRIS-T SLM на заміну радянським С-300. Тому є питання, яку суму фінансування вона зможе отримати за цим інструментом на "Цезарі".
На тлі описаного прикладу з Болгарією виникають питання загального характеру, зокрема – чи країни Європи реально готові аж до такого рівня оборонної інтеграції включно із утворенням спільної армії, якщо деякі з них досі використовують техніку "Варшавського договору" і лише готуються до переходу на сучасну західну техніку. Ну і також - як тоді мають виглядати "зовнішні стимули" до реального нарощення оборонних затрат.
Читайте також: Словаки замість Т-72 хочуть легкі танки на базі CV90 із 120-мм гарматою, але це сумнівний вибір м'яко кажучи
