У 2020 році маємо конкретний результат. "Нептун" готовий до бою. Відтепер черга за політиками та військовими – від них залежить, як саме скористатися новим мечем...
Також у цьому номері можна буде прочитати і про низку інших нових розробок.
Одні з них претендують на новизну на "ноухавність", інші - пройшли повний шлях від ідеї до втілення у металі та до прийняття на озброєння.
Це, зокрема, стосується бойової броньованої колісної машини "Козак-2М1".
"Це був перший випадок в історії створення вітчизняного зразка військової техніки, коли обрис майбутньої бойової машини формували не науковці з ДНДІ ВС ОВТ ЗСУ (вони приєднаються до цієї роботи дещо пізніше), а безпосередньо офіцери з бойовим досвідом – учасники АТО (ООС)".
Так стверджують керівники ПрАТ "НВО "Практика" у матеріалі "Як народжуються бойові машини. Про "Козаків", випробування та наполегливу працю".
Після заводських випробувань дослідного зразка броньованого автомобіля була проведена кропітка випробувальна робота фахівцями Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки.
Про це - у матеріалі "Той, хто тестує "оборонку". Роль ДНДІ ВС ОВТ у створенні українського озброєння".
Ще один приклад гарної роботи приватних оборонних підприємств - модернізація техніки Протиповітряної оборони.
Про те, як в Україні ремонтують та модернізують "Тунгуски" на підприємстві "Оборонні технології" та чому Міністерство оборони України ще досі не замовляє оновлену версію бойової машини – у спеціальному матеріалі Defense Express "Як модернізують "Тунгуски". Масштабне оновлення, яке ігнорують у Міноборони".
Про це, до речі, ми навіть відео зняли. Бо краще один раз побачити, ніж один почути.
Матеріал під назвою "Ми створюємо передові розробки для української армії" - це про роботу нової компанії UADEFENSE та про запровадження нових технологій у сфері автоматизації, інформатизації й зв’язку.
Передусім це стосується бортової інформаційної системи Hermes-C3. Ця платформа розроблена для роботи на тактичному рівні від бійця до командира бригади та інтегрується з системами оперативного та стратегічного рівнів.
Влітку 2019 року система розпочала свої тестування на полігонах, де пройшла низку випробувань на бойовій техніці й показала суттєві позитивні результати.
Приватні оборонні підприємства, які створюють нові зразки, орієнтуються як на потреби Збройних сил, так і на експортні перспективи.
Але здобуття права на експорт пов'язане з проходженням бюрокартичних кіл пекла. Тож нещодавно Ліга оборонних підприємств вкотре звернулася до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням посприяти у вирішенні проблемних питань зовнішньоекономічної діяльності приватних оборонних підприємств. Про це у матеріалі "Біг по колу".
Ну, і звісно, трохи про мабутне.
Це аналіз Візії Повітряних сил 2035, яка була схвалена рішенням Військової ради Командування Повітряних сил Збройних сил України 15 травня 2020 року. Там визначені Плани щодо розвитку української авіації та засобів ППО.
Згідно з цим документом, українську військову авіацію планують переоснастити новими бойовими літаками у три етапи протягом 2021-2035 років.
Для переоснащення тактичної авіації необхідно виділити 200 млрд грн. Ну, і на закупівлю та розробоку комплексів ЗРК ще десь 150-190 млрд. Чи будуть такі гроші? Якщо ні, то який сенс тоді у Візіях? Щоб захиститися мріями?
Втім, амбітні плани є не лише у нас. От, наприклад, у червні 2019 року на міжнародному авіаційному і космічному салоні в Ле Бурже Paris Air Show дві європейські країни - Німеччина та Франція - продемонстрували макет нового бойового літака з умовним позначенням NGF.
Потім до них приєдналась Іспанія. Так народився проект майбутнього винищувача Європи у рамках програми FCAS.
Про що саме йде мова та чим Європа буде воювати в небі після 2040 року – в нашому матеріалі "Програма FCAS. Детальний аналіз перспективної європейської розробки".
Звісно, у кожному нашому номері - аналіз загроз та викликів, що продукує Росія.
"Підводна загроза" - у цьому матеріалі про те, що зосередженість військово-політичного керівництва України на сухопутному сегменті призвела до того, що морському напрямку не надається належної уваги.
У результаті питання забезпечення ефективного контролю за надводною та підводною обстановкою в умовах постійної загрози подальшої агресії РФ з кожним днем набуває більшої актуальності й потребує швидких рішень.
До речі, на нашому сайті ми нещодавно також писали про російський підводний арсенал. З нашими розробками та рішеннями ми поки що відстаємо.
Ракетна загроза з боку Росії також має бути у фокусі нашої уваги. Зокрема, це стосується оперативно-тактичного комплексу "Іскандер".
Намагаючись продемонструвати міць своєї "оборонки", російська сторона часто прибріхує щодо можливостей того чи іншого зразка.
Тож наші польські колеги з журналу Wojsko i Technika вирішили перевірити за допомогою спеціальної програми моделювання дані щодо оцінок дальності дії ракет "Іскандеру". Результати виявлись дуже цікавими. Про це - у матеріалі "Куди долетить "Іскандер"?
Найближчим часом передплатники отримають тверду версію журналу і зможуть особисто насолодитись новою інформацією та фактами.
Коротка пдф-версія нового номеру журналу - за цим переходом.
Деякі матеріалі з журналу Defense Express згодом можна будет почитати на нашому сайті у відкритому і, щоправда, у скороченому вигляді.
Втім, для передплатників - жодних обмежень.
Читайте також: КП "НВК "Іскра" продовжує роботу над створенням новітньої багатофункціональної РЛС майбутнього (відео)
