Дружній вогонь: чому в Україні не буде власного виробництва боєприпасів

Судова дуель між ДАХК "Артем" та ДП "Безпека" запланована на 4 листопада. Ціна питання - 480 млн грн. Загроза - банкрутство "Артема"
Снаряди - їжа артилерії
Снаряди - їжа артилерії
25722

Підготовка замкнутого циклу виробництва боєприпасів для ствольної артилерії в Україні буде відкладена на невизначений термін, якщо найближчим часом не буде вирішена проблема, що склалася навколо ДАХК "Артем". Компанія опинилась перед загрозою банкрутства.

Про це йдеться у документі, який концерн "Укроборонпром" у терміновому порядку спрямував до Міністерства стратегічних галузей промисловості. Концерн розраховує на оперативне втручання та допомогу Мінстратегпрому задля порятунку одного зі своїх підприємств - державної акціонерної холдингової компанії "Артем".

Парадокс полягає в тому, що "Артем" треба захистити від дій іншого державного підприємства - "Український центр "Безпека", яке знаходиться у підпорядкуванні Міністерства економічного розвитку та торгівлі. Проте за усіма юридичними ознаками "Безпека" діє цілком законно. Тож загалом ситуація виглядає майже патовою.

Читайте також: Ані кадрів, ані нових снарядів: хтось таки буде крайнім?
Артилерія ЗС України Defense Expres
З початку бойових дій проти Російської Федерації найбільш дефіцитними для артилерії ЗС України стали боєприпаси саме великих калібрів. Фото Міноборони

Державна небезпека

ДП "Безпека" подало позов на ДАХК "Артем" з вимогою повернути сплачений аванс на закупівлю устаткування через невиконання контракту, укладеного наприкінці 2017 року. Про деталі контракту - трохи згодом.




Судом першої інстанції було проголошено рішення про часткове задоволення цього позову на користь ДП "Безпека". Сума, яку має сплатити "Артем" разом зі штрафними санкціями, становить понад 480 млн грн.

На ДАХК "Артем" стверджують: якщо рішення суду вступить у дію, то це означатиме повний ступор не лише для підприємства

Це рішення суду ще не набрало законної сили, оскільки триває розгляд справи апеляційним господарським судом. Засідання цього суду відбудеться вже 4 листопада 2020 р.

На ДАХК "Артем" стверджують: якщо рішення суду вступить у дію, то усі рахунки підприємства будуть заблоковані. Будь-які фінансові дії - від виплати зарплат для двохтисячного колективу, до проплат контрагентам - будуть неможливі.

Це означатиме повний ступор не лише для підприємства, але й для держави - з огляду на ті контракти, які виконуються "Артемом". Йдеться про значний перелік зразків нової високоточної зброї, які очікують Збройні Сили і на які є значний попит на зовнішньому ринку.

Р-27 Артем Defense Express
Банкрутство ДАХК "Артем" негативно влине на реалізацію проєкта "Вільха" та "Нептун", а також на створення нових авіаційних ракети класу "повітря-повітря". Типу тієї ж поширеної у світі Р-27, яка з часів СРСР традиційно виготовлялась на підприємстві "Артем" у Києві. Нині вже завершені усі ключові підпроєкти щодо української версії Р-27, від головки самонаведення до ракетного палива.

У свою чергу, ДП "Безпека" у своїх діях, серед іншого, спирається на постанову №1070 від 4 грудня 2019. р. яка була підписана ще за уряда Гончарука. Це постанова "Про деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти".

Ця постанова, якщо коротко, вимагає у разі невиконання підприємствами державних контрактів домагатися повернення сум попередніх оплат разом зі штрафними санкціями, і заборону на подальші проплати таким порушникам.

Тож і виходить, що ДП "Безпека" діє точно по букві закону. Точніше - по букві постанови.

Проте як саме ДАХК "Артем" стало таким порушником? Виявляється, теж не без участі "Безпеки" - щоправда, ще за іншого директора.

Снаряд 155 мм Defense Express
Виготовлення боєприпасів - непростий технологічний виклик. Але хто хоче - його долає. На фото - лінійка снарядів калібру 155 мм від чеських виробників.

Гроші повертають лише боягузи?

Нинішній аврал - продовження історії, про яку читачі Defense Express вже знають. Ми про неї розповідали ще у травні у матеріалі "Стокгольмський синдром "Укроборонпрому": нові деталі розкрадання грошей на виробництві боєприпасів"

ДП "Безпека", яке належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, та ДАХК "Артем" 15 грудня 2017 р. підписали контракт, який передбачав закупівлю і передачу підприємству "Артем" нового устаткування для забезпечення серійного виробництва корпусів артснарядів калібру 152-155 мм - з терміном виконання до 30 грудня 2019 р.

Цей контракт був важливою складовою виконання розробленої та ухваленої у 2017 р. Державної цільової програма розвитку боєприпасної галузі та спецхімії, мета якої - розгорнути в країні власне виробництво боєприпасів з огляду на нагальні потреби Збройних сил.

В рамках цієї програми київське підприємство "Артем" взяло на себе зобов’язання зі створення вітчизняного виробництва корпусів артилерійських снарядів різного калібру та гільз.

снаряди Артем Defense Express
Українська снарядна мрія від підприємства "Артем". Дочекаємось?

За першим контрактом передбачалась виконання робіт з технічного переоснащення та реконструкція діючих виробничих потужностей, необхідних для забезпечення серійного виробництва корпусів снарядів калібру 152-155 міліметрів. На ці потреби у 2017 р. по лінії Мінекономрозвитку було виділено $16 млн бюджетних коштів.

Гроші виділялись через згадане підприємство "Безпека", яке наділено повноваженнями від Мінекономрозвитку здійснювати відбір постачальників устаткування для підприємств, які виконують державне оборонне замовлення. Вибір постачальника для ДАХК "Артем" було зроблено на користь американської компанії Grey Fox Logistics.

Проте станом на кінець 2019 р. умови боєприпасного контракту так і не були виконані. Хоча гроші американському виробнику були перераховані, необхідне утстаткування так і не надійшо. Це зірвало реалізацію узгоджених етапів виконання державного оборонного замовлення та завдало значних збитків державі, як стверджували у НАБУ.

Артилерія потребує сучасних боєприпасів

Тож Служба безпеки України та НАБУ розпочали кримінальне провадження щодо дій колишнього керівника державного підприємства "Безпека" та колишнього заступника міністра МЕРТ України.

Американська Grey Fox Logistics гроші не повернула і коли це станеться - незрозуміло...

ДАХК "Артем", у свою чергу, звернулась до арбітражного інституту Стокгольмської торгової палати. Стокгольмський арбітраж 3 квітня 2020 р. ухвалив рішення на користь підприємства "Артем", яке перебачає розрив зовнішньоекономічного контракту з Grey Fox Logistics та вимогу до американської компанії повернути отримані за непоставлене устаткування кошти.

Втім, Grey Fox Logistics гроші не повернула і коли це станеться - незрозуміло.

Тож у продовження справи ДАХК "Артем" подала заяву про визнання та виконання арбітражного рішення Стокгольму до окружного суду Сполучених Штатів по південному округу Флориди, де зареєстрована компанія Grey Fox Logistics.

Дуель на самознищення

Також "Артем" підготовував та подав до суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення судового провадження в цій справі і безпосередньо з ДП "Безпека". Щонайменше, доти, доки не буде з’ясована ситуація щодо кримінальних правопорушень фізичними особами, причетними до цієї справи - колишнім директором ДП "Безпека" та колишнім заступником міністра економічного розвитку та торгівлі. Проте спроби знайти порозуміння успіху не мали. З боку юристів ДП "Безпека" така пропозиція підтримана не була, тому що їхнє головне завдання - повернути державні кошти на державний рахунок.

Тож у документі, який "Укроборонпром" скерував на Мінстратегпром, ствердужється:

"З метою подальшого виконання державного оборонного замовлення "Артем" та представники "Укроборонпрому" неодноразово ініціювали зустрічі із представниками МЕРТу та уповноваженими особами ДП "Безпека". Водночас до будь-яких зрушень та результатів щодо врегулювання проблемного питання вказані зустрічі не призвели".

Відтак, констатації, оцінки та подальші рекомендації від "Укроборонпрому" виглядають так:

"Відсутність рішення з врегулювання відносин, що виникли у процесі реалізації заходів Програми боєприпасноі галузі та нефінансування заходів з підготовки виробництва гільз та снарядів віддаляє на невизначений термін організацію замкнутого циклу виробництва боєприпасів для ствольної артилерії Збройних сил та ставить під сумнів спроможність галузі у найближчій перспективі задовольнити потреби сили безпеки та оборони у боєприпасах вітчизняного виробництва".

Що ж до долі "Артему", то "через юридичну невизначеність наслідків укладання договору з Grey Fox Logistics та враховуючи наявний судовий процес з ДП "Безпека" компанії "Артем" загрожує банкрутство."

Тож, "враховуючи важливість питання виконання ДОЗ та розуміючи всю відповідальність, Концерн та ДАХК "Артем" просить негайно втрутитись у ситуацію для продовження виконання Державної цільової програми розвитку боєприпасів та спеціальної хімії".

А також "винести це питання на розгляд РНБО з метою прийняття рішень щодо подальшого виконання цієї Програми в частині створення виробництва корпусів снарядів визначених калібрів із визначенням нових строків та умов виконання ДОЗ в рамках контрактів №11 та №40". (Якщо не помиляюся, то контракт №11 - це про закупівлю устаткування для виробництва корпусів снарядів, №40 - про проєктні та будівельні роботи зі створення самого заводу - С.З.)

Фото Міноборони України

Пристрілка по новим цілям

Визначати нові строки, звісно, доведеться. Бо Програма боєприпасної галузі є, а позитивних результатів від неі - немає. А завдання з повноцінного розгортання у країні боєприпасної галізі залишаються у силі.

Про це у інтерв'ю агенції "РБК Україна" заявив і віце-прем'єр-міністр - міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, який нині є головним посадовим інтегратором у оборонно-промисловій сфері.

"Я глибоко переконаний, що Україна повинна мати власну боєприпасну галузь, починаючи від патронів і закінчуючи великокаліберними боєприпасами. Тому що практика свідчить: коли ти знаходишся у стані бойових дій, то є мало охочих продавати тобі озброєння. Сподіватися навіть на близьких партнерів не доводиться. Ми повинні себе забезпечувати цим самі."

Олег Уруський
Олег Уруський: "Україна повинна мати власну боєприпасну галузь, починаючи від патронів і закінчуючи великокаліберними боєприпасами". Фото РБК Україна

Так, цілком слушний висновок. Як кажуть, перевірено практикою нашої війни. Але що далі?

На тлі історії з "Безпекою" та "Артемом" слід спуститися на грішну землю і ще раз пройтись по усім больовим точкам, які нині має у форсажному режимі "виліковувати" Мінстратег (при усіх обмеженнях поточного етапу власного становлення). І тут декілька власних оціночних моментів.

Момент перший

З часу ухвалення Державної програми розвитку боєприпасної галузі та спецхимії, з огляду на її актуальність, вона мала перебувати у центрі уваги уряду і головного профільного міністерства - МЕРТу. Але цього не сталося.

У "бермудському трикутнику" МЕРТ (розпорядник значної суми бюджетних коштів за цією програмою) - концерну "Укроборонпром" (його ключові державні підприємства - виконавці цієї Держпрограми) - Міноборони (потенційний замовник виготовленої продукції у вигляді готових зразків боєприпасів) зникало і тонуло все розумне.

Ефективноі взаємодії і координації не було і досьогодні немає. Кожен думає і робить щось своє. Або не робить.

Тому підтвердження - повне ігнорування з боку Мінекономрозвитку Указу Президента №59 про введення у дію рішення РНБО, яким передбачалась у тримісячний термін переглянути та оновити показники Державної програми розвитку боєприпасів та спецхіміі, дія якої добігає кінця у 2021 р.

Якби це було виконане МЕРТом у визначні Указом терміни, то усі тупіки цієї програми стали б приводом для серйозних нарад і рішень значно раніше. Включно і з нині трагічною ситуацією навколо ДАХК "Артем", якої можна було б уникнути.

Фото Міноборони України, Назар Волошин

Як приклад: у одному з документів нинішнє керівництво ДП "Безпека" стверджує, що "набрання чинності Указу №59/2020 не спричинило жодних дій з боку Мінекономрозвитку. ДП "Безпека" не отримувало ніяких доручень на проведення передконтрактної роботи з виконавцями" ...

Отде, де-факто і де-юре керівництво МЕРТ - свідомо чи від безпорадності - самоусунулось від вирішення завдань державної ваги. І стало чекати, доки ці проблеми стануть завданнями новостворюваного Мінстратегпрому. І таки дочекалась. Але якою ціною?

Тож ця пасивна позиція МЕРТу потребує серйозних висновків. Разом з тим, це не знімає персональної відповідальності і з керівництва ДК "Укроборонпром" і з керівників ДАХК "Артем". І "попередників", і діючих.

Це з одного боку. З іншого - потрібно налагодження нової системи контролю та інтеграції у цьому процесі. Хоча визнаю - зробити це при ще слабкому Мінстратегрпомі, байдужому МЕРТі, заформалізованому Міноборони і "Укроборонпромі", що саме зараз входить у віраж кластеризаціі і корпоратизації, буде надзвичайно складно.

Фото Міноборони України, Назар Волошин

Момент другий

Розумне оновлення Державної програми розвитку боєприпасної галузі та спецхіміі. Оновлення - це не просто продовження терміну її дії на наступні шість років. Йдеться про обгрнутований перегляд потреб та можливостей в нових умовах.

Ну, наприклад, таке начеб-то просте питання: "скільки боєприпасів великого калібру насправді нам потрібно?".

Вимоги до американського устаткування та станків, які мала поставити компанія Grey Fox Logistics передбачали, що йдеться про потужності у понад 300 тисяч корпусів снарядів на рік. Ці дані є у відкритих матеріалах Стокгольмського арбітражу, і тому навряд чи тепер є секретними.

Потреби ЗСУ - це як священна корова, на яку ніхто не може і, власне, не хоче посягати. Але є "але"...

Можливо, така значна кількість була вирахувана з огляду на потреби, які були заявлені Генеральним штабом ЗСУ та повторені Міністерством оборони. Потреби - це як священна корова, на яку ніхто не може і, власне, не хоче посягати. Бо ота наука війни, під яку формуються потреби, у деталях відома обмеженій кількості осіб. Решта повторюють почуті показники як мантру.

Чув, звісно, це і я. Як і те, що, виявляється, цілком нормативно можна обґрунтувати потреби і в 400 тис, і в 100 тис.

І тоді момент істини, як я розумію, десь на перетинанні декларованих потреб, фінансових можливостей країни щодо їх задоволення, а також технологічних та виробничих спроможностей вітчизняних підприємств. Адже армії потрібні не порожні корпуси снарядів. А боєприпаси, готові до використання.

І тоді знову питання. Які спроможності в країні зі спорядження виготовлених корпусів вибуховою речовиною? Яка наявність цієї вибухівки для спорядження сотен тисяч корпусів на рік? Які обсяги виробництва порохів в Україні з необхідними властивостями під ці снаряди? Яка кількість артсистем і який залишковий ресурс у столів артсистем, під які робляться боєприпаси?

Чи справді Міноборони готове закупати 300 тис нових боєприпасів щороку? Помножте цю кількість на вартість одного боєприпасу у зборі при навіть заниженій ціні у $2000. Однозначно - такі суми на річну закупівлію боєприпасів Міноборони виділяти не буде. І навіть до вчетверо меншої суми будуть застерження.

Окрім обсягів закупок, значно менших, ніж декларації про потреби (а закупки - чи не ключовий елемент з точки запуску боєприпасного маховика як механізму державної економіки) - є і купа інших обмежень, про які зазвичай не згадується.

Тож достатньо честні відповіді на ці питання, можливо, дозволять нарешті поєднати безмежні амбіції з реальними можливостями. І оновлювати Держпрограми - і по боєприпасм, і по розвитку нашого ОПК, - спираючись на реальність.

Фото Міноборони України

Момент третій

Я не знаю, чем завершиться господарська війна між "Безпекою" та "Артемом". По суті зрозуміло: фактично одне державне підприємство вбиває інше - причому в рамках чинного правого поля. Тож перемога "Безпеки", яка є цілком ймовірною, буде Пірровою перемогою для країни.

Втім, це трагічна лірика. А що ж практика?

Grey Fox Logistics постачати устаткування вже не буде. Проте устаткування для боєприпасного виробництва нам все одно потрібно. Доки з американців вибиваються гроші, мені казали про можливість наступного рішення.

З огляду на обсяги залишків коштів на рахунках ДП "Безпеки" та ДАХК "Артем" за контрактами №11 та №40, а також на реальні потреби Збройних сил та відкореговану Державну програму розвитку боєприпасної галузі та спецхіміі, слід наново все перерахувати і розпочати переговорний процес щодо закупівлі необхідних станків, пресів та устаткування у постачальників, які не підведуть.

... Можливо, це буде нова історія. Чи знову стара?

Фото Міноборони України, Назар Волошин
Читайте також: Боєприпасне прокляття України