Останні кілька років ми є свідками чергового загострення гонки озброєння між США та РФ. І гіперзвукова зброя є так би мовити його “родзинкою”. Бо покликана не тільки стати найбільш руйнівною і ефективнішою за ядерну, а й через свої можливості докорінно змінити хід та характер майбутніх бойових дій.
Шість тисяч кілометрів за годину
Читайте також: Сліпа російська суперзброя – в РФ розкритикували пропагандистські заяви Путіна
Чим же така "страшна" гіперзвукова зброя? Справа в тому, що нею можна управляти на швидкостях польоту понад 5000-6000 км/год, тобто більш як 5 Махів (Кількість Мах – це показник, який становить близько 1200 км/год).
І це в дійсності технологічно складна річ. Звичайно, можна сказати, що сучасні бойові блоки міжконтинентальних балістичних ракет також здатні входити в атмосферу з гіпершвидкістю. Однак, у них відсутня можливість маневрувати. Вони прямують до раніше заданих цілей. До того ж, якщо для протидії міжконтинентальним ракетам держави розбудовують систему протиракетної оборони, яка теоретично може відбити їх атаку, то захисту від ракет (або боєголовок), які летять значно швидше, поки що не існує. Фактично, шанси держави, що володіє гіперзвуковою зброєю, на знищення стратегічних об'єктів противника зростають у рази. А це передбачає більші можливості політичного тиску і кращі позиції в рамках переговорну процесу. І це чудово розуміють як у Москві, так і у Вашингтоні.
Питаннями створення гіперзброї обидві країни почали займатися досить давно. Ще в 1959 році в США експериментували з пілотованим ракетопланом Х-15. Тести тривали більш як десять років, і найвища швидкість, яку вдалося на той момент досягти, склала 6,5 Мах.
Потім до цієї теми ще не раз поверталися як в СССР, так і в Сполучених Штатах. В Совєтському Союзі розроблявся ряд експериментальних як крилатих (Х-90), так і не крилатих (Х-45) ракет, що досягали гіперзвукових швидкостей. Однак всі стикалися з одними й тими ж проблемами – маневреність та керованість, і головне – вартість. Створення, а потім придбання для потреб військових такої зброї потребує значних фінансових видатків. Через це США свого часу й відмовилися від реалізації цих проєктів.
Мультяшний “Кинджал”
Однак сучасний Кремль вирішив реанімувати тему. У березні 2018 року президент Росії В.Путін під час свого послання Федеральним зборам в мультяшних картинках продемонстрував російську гіперзвукову зброю та її можливості. Мова йшла про важку багатоступінчасту рідинну МБР "Сармат" із гіперзвуковими маневруючими бойовими блоками, гіперзвуковий авіаційно-ракетний комплекс "Кинджал" та протикорабельну крилату ракету "Циркон". Путін традиційно заявив про унікальність та неперевершеність російської зброї і переконував у спроможності деяких її зразків розвивати швидкість до М=20. Одкровення ці були не випадковими: таким чином вождь з Білокам’яної намагався на фоні агресії проти України "пограти м’язами" перед світовим співтовариством.
Однак із часом з'ясувалося, що все це "грізне" та "непереможне" є старим напрацюванням ще радянських науковців. Російські інженери просто реанімували старі розробки та дещо оновили. До того ж, до реального завершення всіх процесів із випробуваннями та прийняттям на озброєння такої зброї ще має пройти певний час. При цьому, через надвтаємниченість всіх подій навколо випробувань та характеристик російської зброї, виникають небезпідставні сумніви – а чи заявлені зразки її взагалі мають оголошені можливості.
Тим не менш, заява російського президента про гіперзброю все ж таки справила певне враження і мала наслідки. США не забарилися з відповіддю і також оновили раніше відомі проєкти та втягнулися в створення більш сучасної й ефективнішої зброї.
Arrow, Valkyrie та “супер-пупер” від Трампа
Є кілька відповідних проєктів, що реалізуються в США. Перший – це створення ракети авіаційного базування AGM-183A ARRW (Air Launched Rapid Response Weapon, акронім Arrow) з бойовою частиною у вигляді гіперзвукового бойового блоку з ракетним двигуном Tactical Boost Glide (TBG), що створюється під егідою Агентства DARPA Міністерства оборони США.
Характеристики системи також невідомі, хоча неофіційно її бойовому блоку приписується швидкість до М=20. Перші аеродинамічні випробування бойового блоку TBG були проведені вже в березні 2019 року. Ракетою ARRW планується оснащувати в першу чергу стратегічні бомбардувальники В-52Н і В-1В. ВПС США планують отримувати дані ракети на озброєння з початку 2023 фінансового року (тобто з 1 жовтня 2022 календарного року).
Є й інший проєкт, деталі якого поки що не розголошуються. Йдеться про більш потужну гіперзвукову ракету, напевно, наземного/морського базування. В березні 2019 року Пентагон оголосив про успішне її випробування на Гавайських островах. Ракета здатна летіти зі швидкістю, що більш ніж у п'ять разів перевищує швидкість звуку.
Іще одна деталь. Поки не зрозуміло достеменно, що саме мав на увазі президент США Д.Трамп, однак у травні цього року, й потім пізніше в червні, він згадував про нову американську "супер-пупер-ракету", яка буде у 17 разів (!) швидшою, аніж російські ракети, й зможе вразити ціль розміром 70 см на відстані 1,6 тис. км.
Так чи інакше, але не викликає сумнівів: США дійсно створюють власну гіперзброю і ставляться до цього з усією серйозністю. Щоправда, роблять це з певним запізненням від РФ, однак це не має принципового значення. Той темп, з яким американці взялися за цю новітню зброю, ті можливості, які вони мають, дозволять їм швидко надолужити згаяне.
Водночас Сполучені Штати розробляють і засоби протидії гіперзвуковій зброї. Так, Агентство космічного розвитку та Агентство протиракетної оборони США мають план із розміщення сузір'я з сотень спеціалізованих супутників на низькій навколоземній орбіті, здатних виявляти та відстежувати гіперзвукові ракети. Наприкінці 2019 року Конгрес США підтримав цю концепцію. А Палата та Сенат Сполучених Штатів вирішили виділити $108 млн на реалізацію проєкту.
Крім цього, у вересні 2019 року Вашингтон профінансував створення системи "Valkyrie Interceptor Terminal Hypersonic Defense" для знищення гіперзвукових ракет Росії. Контракт на це отримав підрозділ Lockheed Martin від Агенції протиракетної оборони США. Система Valkyrie повинна буде мінімізувати потенційні загрози від гіперзвукових ракет, які здатні маневрувати. Аналогічні замовлення отримали також компанії Boeing та Raytheon. Система першої з них повинна називатися Hypervelocity Interceptor (HYVINT) Concept for Hypersonic Weapons.
Чи здивує Путін?
І тут вже Москві довелося реагувати. Саме з цієї причини у червні 2020 року В.Путін класично, по-радянськи, заявив: "Вона (зброя для протидії гіперзвукововим ракетам – ред.) з'явиться. Та на мою думку, ми зможемо приємно здивувати наших партнерів тим, що коли у них ця зброя з'явиться, з великою часткою ймовірності у нас з'явиться засіб боротьби з цією зброєю". Напевно, очільник Білокам’яної мав на увазі російську зенітну ракетну систему (ЗРС) С-500 "Прометей", про яку пафосно заявляється в російських ЗМІ.
Однак існують великі сумніви в тому, що ця система, яка розробляється аж з 2002 року – при цьому на базі напрацювань, реалізованих у С-300 та С400, дійсно буде здатна вражати цілі, як заявляють в Москві, на швидкості 7 км/с (М=20). По-перше, це поки що лише теорія, а по-друге – це більше схоже на підміну дійсного бажаним. Чого тільки варте "успішне влучання" російських ЗРС С400 в американські крилаті ракети під час війни в Сирії.
Цілком зрозуміло, що вся ця гонитва гіперзвукового озброєння є складовим елементом поточної політики Кремля. Москва традиційно бачить власні сильні позиції в сфері міжнародних відносин ледь не виключно в наявності, так би мовити, військових аргументів. Однак амбіції РФ та ілюзія переваги вже не один раз заводили Кремль у глухий кут.
Схоже, те саме відбувається й у випадку із гіперзброєю. Навесні 2020 року очільник МЗС Росії С.Лавров уже висловив готовність до переговорів зі США щодо обмеження озброєнь, включаючи й питання створення нових видів гіперзвукової зброї в обох країнах. Міністр закордонних справ РФ заявив про "відкритість до розмови про нові перспективні розробки, включаючи гіперзвукову зброю в контексті всіх без винятку аспектів і всіх факторів, які впливають на стратегічну стабільність".
Напевно, Кремль сподівався, що певна початкова фора у розробці гіперзвукової зброї надасть їй вагомий козир під час переговорного процесу зі США щодо стратегічного наступального озброєння. Однак, згодом у Кремлі зрозуміли – нічого подібного не станеться.
Москва і Вашингтон досі залишаються далекі від будь-яких спроб обмеження озброєнь. Якщо в минулому році було анульовано Договір щодо ракет середньої й меншої дальності, то цього року стає очевидним, що продовження іншого важливого документу – СНО-3 (Про заходи щодо подальшого скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь) стає все менш реалістичним. Сьогодні існує дуже висока ймовірність, що в лютому 2021 року зникне і цей – останній важливий документ у сфері контролю та обмеження стратегічного наступального озброєння. Відтак, США і РФ (а також решта ядерних держав) не будуть пов’язані жодними обмеженнями і матимуть можливість безконтрольно нарощувати стратегічні озброєння.
Повторення пройденого?
У свою чергу Росія на всіх майданчиках активно просувала думку щодо необхідності продовження дії СНО-ІІІ ще на 5 років без жодних умов. Чому? Може тому, що у Кремлі усвідомили (а може й розуміли це з самого початку) безперспективність участі РФ у новій гонитві озброєнь – через брак ресурсів, технологій і стагнацію російської економіки. Додали негативу й наслідки пандемії COVID-19 у Росії.
На цьому тлі Кремль уже почав говорити про скорочення видатків на оборону. Так, Міністерство фінансів РФ на початку серпня 2020 року запропонувало скоротити фінансування держпрограми "Забезпечення обороноздатності країни" в 2021–2023 роках вже на 323 млрд руб. При цьому ще в липні російські ЗМІ повідомляли про плани знизити оборонні видатки на приблизно 225 млрд рублів.
Отже, бажання Москви позмагатися зі США в гонитві озброєння, зокрема гіперзвукового, наразі створює для РФ лише ілюзію переваги, та й то – лише у короткостроковій перспективі. Сполучені Штати з їхнім технологічним та економічним потенціалом напевно не лише наздоженуть, а й переженуть РФ у цьому напрямку. До того ж, далеко не факт, що з поточним станом економіки та фінансових можливостей Москва взагалі зможе дійсно оснастити свої війська такою кількістю гіперзвукової зброї, яка могла б забезпечити хоч якийсь паритет із Вашингтоном. А отже, російський "силовий аргумент" може залишитися аргументом тільки в головах стратегів з Білокам’яної, не більше.
Іще одне. Наразі до пулу країн з подібним озброєнням швидко наближається Китай. Піднебесна активно працює над своїми проєктами, зокрема гіперзвуковим безпілотним військовим літаком WU-14/DF-ZF. Не варто нагадувати, що економічні можливості Пекіну куди більші, ніж у Москви.
На завершення варто зазначити, що Совєтський союз напередодні розвалу був ледь не на піку свого військового потенціалу й технологічних можливостей, що дозоляло активно брязкати зброєю. Однак “пуп надірвався”, і тепер всі знають, чим все завершилося... Кремль, який намагається грати в ту саму гру, ризикує прийти до аналогічних результатів.
Джерело Укрінформ
Читайте також: США знайшли спосіб протидії російській гіперзброї
