Американський авторитетний аналітичний Центр стратегічних та міжнародних досліджень CSIS випустив вкрай детальний звіт відносно питання, а чи здатні сили США протидіяти інтенсивному застосуванню ворогом крилатих ракет.
За межі звіту було винесено питання знищення самих пускових цієї зброї, яке є основним засобом захисту США від цієї загрози, а проаналізований лише стан самої оборони від крилатих ракет. І їх висновок вкрай невтішний: протиракетна оборона США, створення якої коштувало мільярди доларів, проти крилатих ракет не спрацює.
Читайте також: Стало відомо, які саме БПЛА РФ хотіла випросити в Ірану та чи можна ставити крапку у цьому питанні
В той час, коли величезні сили пішли на створення системи оборони від балістичних ракет, для виявлення яких розгорнуті потужні радіолокаційні станції загоризонтного виявлення, а для знищення розгорнуті ракети з кінетичними перехоплювачами, значно простіші крилаті ракети є не меншою загрозою. Тим паче, що при запуску їх з підводних човнів вони становлять небезпеку для східного узбережжя США навіть при запуску на відстані 2000 км від узбережжя.
Всі сили США за часів Холодної війни фактично спрямувало на формування NORAD - спільного з Канадою проекту розміщення радіолокаційних систем на півночі континенту. Водночас система CONAD - континентальної протиповітряної оборони була закрита у 1975 році.
Але і система NORAD має критичні проблеми через те, що радарні пости спеціалізовані на виявленні висотних та середньовисотних цілей і мають нижчу ефективність проти низьковисотних малопомітних цілей.
А їх стаціонарне розміщення добре відомо противнику і дозволяє знайти пробіли у їх радіолокаційному полі для інфільтрації крилатих ракет. При збільшенні дальності польоту крилатої ракети до 4,5 тисяч км вони, з умовного пускового району на півночі, вже дістають до південних штатів США.
Ще одна проблема, на яку звернули увагу аналітики - покладання США у питанні протиповітряної оборони здебільшого на винищувальну авіацію. Але їх використання зав'язано на швидкість реакції, яка складається з виявлення крилатої ракети, підготовки чергових літаків до зльоту, що у будь-якому випадку займає час, а також часу, який необхідний винищувачу для перехоплення цілі та знищення.
До того ж це потребує стабільного відстежування ворожої ракети, тобто існування щільного полю радіолокаційного огляду значних територій США. Використання для цього літаків AWACS у режимі 24/7 для моніторингу у всіх напрямах просто економічно не доцільно.
Водночас розгорнути повноцінну оборону США від крилатих ракет цілком реалістична та посильна для Пентагону задача. З основних напрямів, які запропонував CSIS є:
- інтеграція всіх радарів огляду повітряної обстановки та метеорадарів, які теж здатні бачити повітряні цілі, у єдину систему обміну інформацією
- розгортання аеростатів радіолокаційного дозору, які мають значно кращі можливості відстеження маловисотних об'єктів
- оновлення системи загоризонтного виявлення за принципом системи Jindalee Operational Radar Network, яку розгортає Австралія, у можливості якої закладено і виявлення малопомітних низьковисотних цілей
- прості та масові пасивні акустичні сенсори, які встановлюються на вже існуючи щогли від телевеж та мобільного зв'язку
- загальна інтеграція всіх систем виявлення у загальну цифрову систему із багаторівневим автоматизованим, за рахунок машинного навчання, виявленням, ідентифікацією, супроводженням та розподіленням цілей для мінімізації фактору людської помилки
Вартість створення такої системи оцінена у 14,87 млрд доларів, а 20-річна експлуатація у 17,79 млрд доларів. І вона стосується лише створення системи огляду, а не засобів знищення.
Також докладаємо повний звіт CSIS.
Читайте також: Оголошено скільки саме ЗРК NASAMS отримає Україна та чи будуть це нові або вживані комплекси
