​У РФ розписались у безпорадності власних ЗРК проти сучасних БПЛА та ракет після полігонних випробувань

Цілий ряд комплексів ППО не можуть забезпечити захист від повітряного нападу
Цілий ряд комплексів ППО не можуть забезпечити захист від повітряного нападу
28090

"Панцирь-С1", "Тор", "Бук-М1", "Тунгуска-М1" та "Оса-АКМ" не забезпечують знищення малопомітних цілей

Фахівці академії військової протиповітряної оборони збройних сил РФ проаналізували ефективність дії зенітних ракетних та ракетно-гарматних комплексів проти цілей з малою ефективною площею розсіювання.

За їх даними, які опубліковані у журналі "Техника и вооружение вчера, сегодня, завтра", цілий ряд засобів ППО, які стоять на озброєнні армії РФ не забезпечують знищення малопомітних цілей. Мова йде про комплекси "Панцирь-С1", "Тор", "Бук-М1", "Тунгуска-М1" та "Оса-АКМ".

Читайте також: Скільки часу та коштів потрібно для створення власного ЗРК: приклади країн світу та можливості України
Оса-АКМ
"Оса-АКМ" - основний ЗРК армії РФ для прикриття наземних підрозділів

"Ці комплекси можуть впевнено працювати по цілях з ефективною площею розсіювання від 0,1 кв. м", - пише російське видання.

Для розуміння, показник ЕПР таких ракет, як ПКР Harpoon, ракета-мішень "Стріж" (без додаткових відбивачів) та Х-59МК2 у фронтальній проекції оцінені на рівні 0,1 кв. м.




ЕПР ракет

Водночас активне використання стелс-технологій дозволяє зменшити ЕПР до 0,01 км. м. Принаймні стільки декларують у РФ стосовно своєї Х-101, та оцінюють американські AGM-158.

AGM-158
Крилата ракета AGM-158 з широким використанням стелс-технологій

Стосовно ситуації з БПЛА, то ці показники ще приблизніші. Зокрема ефективна площа розсіювання такого БПЛА як Bayraktar TB2 у різних джерелах зазначена у розмірі від 0,1 кв. м. Враховуючи те, що цей дрон ефективно знищував цілий ряд російських ЗРК, але водночас не завжди робив це безкарно, цей параметр, скоріш за все, відповідає дійсності.

Водночас для малих БПЛА типу "Spectator-М1" чи "А1-СМ "Фурія" показник ЕПР може бути на порядок меньшим. Тому найбільш безпорадними російські ЗРК є перед сучасною тактикою застосування малорозмірних дронів - "роїв".

БПЛА нагірний карабах
В "об'єктив" Bayraktar TB2, який коригував вогонь потрапив БПЛА Orbiter

Певний епізод такої тактики спостерігався, коли армія Азербайджану почала знищення системи ППО у Нагірному Карабасі. В атаці на ЗРК брали участь одразу декілька типів безпілотних апаратів: БПЛА Bayraktar TB2 та Orbiter, баражуючи боєприпаси Sky Striker, Harop, високоточні Spike NLOS та інше озброєння. Одночасно з цим, скоріш за все, силами РЕБ ставились потужні перешкоди, які сліпили ворожі засоби ППО.

На думку російських зенітників відбиття такої атаки є майже неможливим. Особливо, коли використовується ціла армада з невеликих малорозмірних БПЛА з ЕПР у районі 0,01 км. м, бо це не дозволяє їх знищувати звичайними ракетами з командною системою наведення.

Панцирь-С1
Ракета "Панцирь-С1" не має власної ГСН та наводиться по командам з землі

Щобільше, такі БПЛА мають майже нульову теплову контрастність, що робить безпорадними ракети з інфрачервоною головкою самонаведення, як у "Стріли-10" та ПЗРК "Ігла".

Стріла-10 ЗРК
Ракета "Стріли-10", хоч і має ІЧ-ГСН, проте вона малочутлива

Не допоможуть навіть і автоматичні гармати 2А38, які встановлюються на ЗРКГ "Панцирь-С1", та "Тунгуска", які, до речі, мають ресурс ствола всього у 8 тисяч пострілів.

"При обстрілі міні-БПЛА типу "Акила" гарматним озброєнням на дальності 3 км для досягнення умовної вірогідності знищення цілі у 0,5, необхідно використати від 4 до 13 тисяч снарядів (2-6 повних боєкомплекта). На дальності 1 км - від 0,5 до 1,5 тисячі снарядів (0,3-0,8 повних боєкомплекта)", - йдеться у журналі.

За шалену швидкострільність до 5000 пострілів на хвилину необхідно платити малим ресурсом ствола

Таким чином основа діючої російської системи військової ППО є безпорадною перед вже існуючими та перспективними загрозами. І, на жаль, цей висновок справедливий відносно й України, я в якій експлуатуються аналогічні ЗРК.

Як вихід з цієї ситуації фахівці пропонують зосередитись на розробці електромагнітної зброї. Додамо, що такі розробки в Україні веде Харківське науково-виробниче підприємство "Інститут електромагнітних досліджень". Про розробки цього підприємства Defense Express свого часу зробив окремий матеріал.

Водночас також цілком логічною була б і активізація робіт над створенням чи адаптацією вже створених українських БПЛА та баражуючих боєприпасів до взаємодії у "рою".

Читайте також: Андрій Таран: Україна та Туреччина обмінюватимуться технологіями при спільному виробництві Bayraktar TB2