Після вчорашнього епізоду зі знешкодженням ворогом українського морського дрона Magura V5, який був перетворений на дрон-ЗРК з ракетами "повітря-повітря" Р-73, з'явилось нове фото, яке розкриває деякі деталі конструкції.
На новому фото видно, що сама конструкція максимально проста. Взято стандартний авіаційний пілон, який жорстко встановлений під стаціонарним кутом на сам дрон. А у ролі засобу виявлення цілей використовується штатна камера на стабілізованому рухомому підвісі, що має тепловізійний канал.
Читайте також: "Розумний" РЕБ від розробника зенітного дрона Roadrunner: у компанії розповіли про новинку
Звісно, "за кадром" залишається питання забезпечення пілону та ракет живленням, забезпечення передстартової підготовки ракети, індикація захоплення цілі тощо. Але попри це, саме використання Р-73 можливо вважати максимально прагматичним рішенням.
Зокрема попри те, що цілком логічним могло бути оснащення дронів такими ракетами, як APKWS, що мають малі габарити, вони потребують лазерної підсвітки цілі. А це означає необхідність встановлення гіростабілізованої оптико-прицільної станції з лазерним підсвітлювачем, яка адаптована під доволі агресивні морські умови.
Водночас Р-73 має інфрачервону головку самонаведення МК-80 з полем зору 75 градусів та кутами цілевказання у 45 градусів та дальністю захоплення цілі у 8-12 км. Окрім того, українськими розробниками створена модернізована ІЧ ГСН МК-2200 під Р-73 з ширшими кутами цілевказання, більшою дальністю захоплення цілі та завадостійкістю. Таким чином використання Р-73 може бути простішим з точки зору необхідних для її використання систем.
Також Р-73 не становить жодної цікавості для ворога у ролі трофея, тому наявний ризик її захоплення не є критичним. Це робить її більш доцільною у використанні у порівнянні із, наприклад, ракетами Brimstone. Хоча вони й мають максимальну універсальність за рахунок радіолокаційної головки самонаведення, яка дозволяє бити по наземних, надводних та повітряних цілях.
Зрештою ще одним з варіантів оснащення міг би бути ПЗРК. Але справа в тому, що Р-73 має кращі можливості за умовний Stinger за рахунок потужнішої бойової частини 8 кг проти 2,3 кг, що означає значно якіснішу летальність та вірогідність знищення цілі. Окрім того, чутливість ГСН ракети Р-73 може бути кращою за ПЗРК, а це прямо впливає на можливість захоплення цілі на більшій відстані.
Відносно ж дальності стрільби, то можливості Р-73 при наземному пуску також будуть трохи кращими, бо мова йде про орієнтовний показник від 8 до 12 км, проти середнього показника у 5 км для ПЗРК. Але у реальності все скоріше впирається у захоплення цілі ГСН. Єдиним мінусом Р-73 може вважатися мертва зона у 300 метрів, яка є мінімальною дальністю знищення цілі, а у випадку з її встановлення на дрон - вона ще більша через мертву зону над дроном через зафіксовані пілони.
І звісно все можливо було б зробити значно складніше, але не факт, що краще. Наприклад, зробити рухому пускову, а це додаткова вага та додаткові вузли та агрегати, що можуть вийти з ладу. Або встановити малогабаритну РЛС для кращого огляду, але це про значну більшу потребу у живленні, розмірі генератора та значний фактор демаскування.
Саме тому вибір такої конструкції та озброєння дозволило максимально спростити дрон-ЗРК, який має полювати із засідки. При цьому навряд мова йде про його перше використання. І якщо припустити, що такі дрони вже використовуються, то тоді стають зрозумілими деякі втрати ворога. Наприклад, втрата винищувача одразу після його злету з аеродрому у поки окупованому Севастополі 28 березня цього року.
Читайте також: РФ вже тестує космічний супутник під ядерну зброю: він перетворить космос на кладовище
